Порошенко не хоче ухвалення Римського статуту, бо він не матиме імунітету – депутат

З 2001 року Україна обдумує, чи приєднуватись їй до Міжнародного кримінального суду. Тоді злочини проти людяності та військові злочини були абстрактними поняттями. Зараз Євромайдан та АТО все змінили. Що таке Міжнародний кримінальний суд, чому влада не горить бажанням приєднатись до цього суду в Гаазі, - ці питання розкривають правозахисники і народний депутат Віталій Купрій.

Тетяна Мазур, директор представництва Amnesty International в Україні

_DSC1652

Amnesty International закликає не лише Україну, а й інші країни ратифікувати статут і таким чином приєднатись до Міжнародного кримінального суду.

Ми побачили, що до подій на Євромайдані було нерозуміння роботи МКС. Тому я спробую роз’яснити, що це за орган.

Це постійнодіючий незалежний юридичний орган, який був створений міжнародною спільнотою для здійснення кримінального переслідування за вчинення найбільш важких злочинів міжнародного права, таких як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Діяльність суду регламентує Римський статут.

Навіщо цей суд? Хоч за останні півстоліття міжнародною спільнотою були створені міжнародні та регіональні системи захисту прав людини, мільйони людей по всьому світу все ще стають жертвами геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Прикро, що лише деякі винні у цих  злочинах були притягнути національними правоохоронними органами.

Більшість скоювали злочини, усвідомлюючи, що навряд чи вони будуть відповідати за свої вчинки. Саме тому був створений МКС.

По перше, його існування є стримуючим фактором для осіб, які мають намір скоїти злочини у сфері міжнародного права.

З початку конфлікту на сході України Amnesty International задокументувала вчинення багатьох воєнних злочинів сторонами конфлікту, таких як викрадення, катування, позасудові страти, дії, що призвели до гибелі цивільного населення.

Ми віримо, якби учасники бойових дій знали, що покарання за воєнні злочини буде неминучим, то дуже ймовірно, зараз ми б чули про значно меншу кількість звірств на Донеччині та Луганчищині.

По-друге, суд покликаний стимулювати національні правоохоронні органи та системи, на яких безпосередньо покладений обов’язок щодо притягнення винних до відповідальності, виконувати свої функції.

По-третє, постраждалі та їх родини отримають можливість добиватись справедливості.

І по-четверте, що є найважливішим, діяльність суду - це суттєвий крок для подолання безкарності.

Важливим елементом є те, що МКС є комплементарним чи то додатковим механізмом. Це означає, що суд буде здійснювати дії у випадку нездатності або небажання національних правоохоронних органів та суддів виконувати свої зобов’язання. Наприклад, якщо влада не бажає в судовому порядку переслідувати своїх громадян, особливо високопосадовців, або якщо система кримінального правосуддя зруйнована внаслідок внутрішнього конфлікту, і жоден суд в державі не здатен займатись злочинами такого характеру.

Суд має юрисдикцію щодо притягнення до відповідальності осіб в наступних випадках. Якщо злочин було скоєно на території держави, яка ратифікувала Римський статут. З цього випливає дуже закономірне питання, чому в умовах окупації Криму Російською Федерацією Україна затягує приєднання до Міжнародного кримінального суду, знаючи при цьому, що потенційно суд міг би розслідувати злочини, що є в його юрисдикції, які можуть бути скоєні на півострові.

Якщо злочин було скоєно громадянами держави, яка ратифікувала Римський статут, то в окремих випадках, навіть якщо країна не ратифікувала статут, все одно суд може розпочати розслідування, якщо втрутиться Рада безпеки ООН. Це стається за обставин, які загрожують міжнародному миру або безпеці, або порушують їх.

Україна подала заяву до МКС після подій на Євромайдані. Хоч такий крок вітається, проте він сумнівний. Бо влада України має абсолютно всі можливості для повноцінної ратифікації статуту. Правозахисники дивуються, чому юрисдикція була визнана на такий короткий проміжок часу - лише з листопада 2013 року по лютий 2014-го, - і що завадило депутатам майже протягом цілого року ратифікувати документ. І це при чисельних закликах з боку правозахисників та тиску громадськості. Виникає закономірне запитання, чи не намагається влада України перекласти свій обов’язок щодо розслідування порушення прав людини під час подій на Майдані на міжнародну інстанцію?

МКС є допоміжним механізмом. Він буде включатися лише тоді, коли національні правоохоронні органи та суди не будуть мати або бажання, або здатності здійснювати кримінальне переслідування за найтяжчі злочини.

Ратифікувавши Римський статут, Україна виконає свої міжнародні зобов’язання в галузі прав людини та зобов’язання в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.

Amnesty International двічі індивідуально зверталась до кожного народного депутата двох останніх скликань з проханням ратифікувати Римський статут. Нам відповідали: “Так, звичайно, ми погоджуємось з Вами. Ми готові сприяти ратифікації Римського статуту”.

Ми дуже сподіваємось, що нарешті народні обранці перейдуть від заяв до конкретних дій і внесуть необхідні зміни до Конституції України.  Це буде чітким сигналом, що найважчим злочинам - геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності, злочини агресії не місце в Україні.

Олександра Матвійчук, координаторка Євромайдану SOS, голова Правління Центру Громадянських Свобод

_DSC1613

Сьогодні в Україні День жалоби за людьми, які загинули внаслідок дій терористичних організацій - “ЛНР” та “ДНР”. У правозахисних організацій, ініціатив, волонтерів, які працюють з цим спектром проблем, такі сумні дні випадають часто. Це коли тобі телефонують волонтери і кажуть, що їхня група, яка їхала допомагати армії в зоні, наближеної до конфлікту, зникла; це коли ти спілкуєшся з людьми, які вийшли з полону, коли їдеш з польовими місіями і  на власні очі бачиш, що ж насправді відбувається, які проблеми у звільнених містах лишила по собі ця війна.

Я представляю Євромайдан.SOS, і наш досвід роботи як під час Євромайдану, так і неоголошеної війни проти України показує дві речі: 1) важливо документувати і фіксувати всі факти порушень прав людини і воєнні злочини;

2) не менш важливо проводити  по цих злочинах розслідування, встановлювати конкретних винних, які чинили злочини своїми руками, а також тих, які віддавали накази, приймали рішення або бездіяли. Це все важливо, адже непокаране зло зростає.

Україна досі не є членом МКС, адже з 2001 року наші парламентарі не могли внести в ст 124 одне речення. Це речення - це весь зміст законодавчої ініціативи, який із 2001 року обговорювали спочатку в експертних колах, а тепер, коли поняття "воєнні злочини" і "злочини проти людяності" перестали бути для нас абстрактними, то це питання стало цікавим і правозахисним громадським організаціям, і широкому колу громадськості.

Є дуже багато міфів, які пов’язані з Міжнародним кримінальним судом. Крапку у цій міфотворчості може поставити тільки ратифікація Римського статуту. От нещодавно була заява, що російський Червоний Хрест звернувся до МКС, і тут відразу російські ЗМІ радісно відрапортувались, що прокурор нібито взяв цю справу до комунікації. Це нонсенс, бо Україна - не є стороною кримінального суду, і взагалі є поняття принципу комплементарності, адже суд не втручається в розслідування, яке держава веде самостійно.

Є багато різних речей, які пов’язані з нерозумінням природи суду. У нас дуже часто люблять називати його Гаазьким трибуналом. Люди не усвідомлюють, чому ми не приєднались до МКС, а суд взяв справу про розстріл євромайданівців.

Я хотіла б закликати народних депутатів якнайшвидше підписатись під цим законопроектом, який довжиною аж в одне речення парламент не може ухвалити з 2001 року, якнайшвидше його зареєструвати і прийняти. Для України це буде не просто виконання Угоди про Асоціацію ЄС. Для неї - це чи не єдина можливість притягнути до відповідальності Російську Федерацію за злочин агресії, який вона вчинила в Криму. Для неї це чи не єдина можливість порушити питання на рівні міжнародного правосуддя стосовно тих злочинів і масових порушень прав людини: взяття в заручники, позасудові розстріли, обрання цивільних об’єктів як військові цілі, використання населення як живого щита та всього цього жахіття, яке стало нашою реальністю, яке чиниться терористичними організаціями “ЛНР” та “ДНР”.

Зрозуміло, що в Україні як у держави немає можливості провести розслідування на територіях, підконтрольних терористам, немає можливості притягнути винних до відповідальності по Євромайдану - а ми бачимо, що більшість підозрюваних на території Росії - тому для нас МКС  - це чи не єдина можливість дати всім постраждалим у ході збройного конфлікту шанс на відновлення справедливості.

Віталій Купрій, депутат фракції “Блок Петра Порошенка”

_DSC1692

Мої колеги ініціювали спільне засідання нещодавно, де були присутні Генеральний прокурор Віталій Ярема, міністр МВС Арсен Аваков, голова СБУ Валентин Наливайченко. На цьому засіданні я підняв питання, чому не було активної співпраці з офісом Міжнародного кримінального суду.

Верховна Рада ще в кінці березня 2014 року визначила, що ми хочемо розслідувати ці злочини на найвищому рівні - а це не окремі злочини, а системні - масові злочини, злочини проти людяності. Але правоохоронні органи, я вважаю, не забезпечують матеріалами, фактами, щоб він відкрив відповідне провадження.

Вивчивши звіти і,  спостерігаючи за останнім приїздом делегації Міжнародного кримінального суду в листопаді 2014 році, я побачив, що вони тільки їздять, а для прийняття рішення не вистачає документальної бази.

Тому у мене є сумнів. Генеральна прокуратура не бажає ефективно працювати, і знаючи про принцип субсидіарності, про принцип доповнення, тут треба визначатись: або ми просимо допомоги МКС і довіряємо йому розслідувати ці злочини, або ми довіряємо своїй Генеральнй прокуратурі.

Представники громадських організацій самостійно вже звертаються до офісу прокурора в Гаазі і самостійно надають певні докази, аби прискорити цей процес.

Зараз Ви знаєте про трагедію у Волновасі. Це теж злочин проти людяності і він автоматично міг би потрапити під критерії, за якими могло б розпочатись розслідування в Міжнародному кримінальному суді. Я вважаю, необхідно все ж таки визнати його юрисдикцію.

Є рішення Конституційного суду, яке говорить, що необхідно попередньо внести зміни до Конституції України. Тобто, треба змінити ст. 55, доповнивши її реченням “Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального статуту”.

Ми як держава підписали Угоду з ЄС про асоціацію. Ми взяли на себе зобов’язання, відповідно до ст. 8 цієї Угоди ратифікувати Римський статут і визнати юрисдикцію цього суду. Щоб розпочати процес змін до Конституції, необхідно 150 підписів. Я почав збирати підписи депутатів, коли я побачив певний спротив з боку держави.

На теперішній час зібрано 112 підписів із 150 необхідних. На сьогодні підписались 56 депутатів із блоку Петра Порошенка. Досить активно включилась останніми днями партія “Самопоміч”. Від них є 23 підписи. У нас є майже бліц-кріг партії Олега Ляшка, бо в залі засідання було зібрано 18 підписів упродовж 15 хвилин. Але є проблеми з Народним Фронтом. Від них є тільки три підписи, і то це від тих депутатів, яких я особисто знаю.

Немає рішення поки у Всеукраїнському об’єднанні “Батьківщина”. Тільки підписав Андрій Кожем’якін. Є також 10 підписів з позафракційних депутатів: депутати партії Свобода, Борис Філатов, Володимир Парасюк та Борислав Береза. Дмитро Ярош не підписав, але виказав згоду і пообіцяв пізніше підписати.

Коли ми побачили, що є спротив до підписів і небажання, ми оформили офіційні звернення до майже всіх керівників фракції і депутатських груп, аби вони розглянули це питання.

Коли я підійшов до Голови парламентського Комітету з питань правосуддя Руслана Князевича (це мій колега по фракції Блоку Петра Порошенка) і запропонував одному із перших поставити підпис, бо це ж його парафія, то він відмовився.

Він сказав, що ратифікація цього статуту вигідна Росії, тому що Росія тоді буде подавати заяви, збирати докази злочинів наших бійців, а у нас є неврегульований статус добровольців. Їх можуть вважати злочинцями. Але нагадаю про принцип субсидіарності: МКС може відкрити провадження тільки тоді, коли ми самостійно попросимо це робити або ми не здатні розслідувати.

У мене виникає думка, чому Президент та його підлеглі не бажають ухвалення Римського статуту. Якщо справа розглядається Міжнародним кримінальним судом, то ні в кого немає імунітету від злочинів проти людяності: ані в Президента, ані в депутатів, ані суддів.

Можливо, є бажання убезпечити себе на посаді. Мало що відбулось на посаді цих посадових осіб або буде. Якщо є такі бажання, їх треба перебороти і відкласти в сторону і поважати права людей, Конституцію та Закони України.

Вчора виникла додаткова надумана перепона. Мене повідомили з Апарату Верховної Ради про те, що збір підписів для змін в Конституцію на простих підписних аркушах, де в принципі все є, що потрібно - підпис, ПІБ, за що збираються, можуть вважати нелегітимним. Чому? Тому щоб в 2010 році ще спікер Володимир Литвин видав розпорядження, яке каже, що такі дії мають бути врегульовані і треба звертатись до Апарату Ради, до Управління кадрів для того, щоб тобі видавали завірені і прошиті зразки бланків. Форма бланку ніде не згадана в законодавстві.

Я думаю, це робиться для того, щоб ці бланки ускладнювали збір підписів, щоб не давати депутатам внести зміни до Конституції. Я хотів зазначити, що відповідно до Конституції, всі права людей визначаються тільки законами. Робота Верховної Ради також визначається законами. Є Закон України “Про регламент Верховної Ради України”. У ньому не йдеться про такий порядок подання законопроекту, навіть змін до Конституції. Це порушення законодавчої ініціативи депутатського корпусу, і тому  я написав учора скаргу Володимиру Гройсману з вимогою відмінити це розпорядження і забезпечити реєстрацію підписних листів для того, щоб ініціювати зміни до Конституції.

Микола Мирний, для "Ні корупції!"