Мобілізація без воєнного стану – невдоволення зростає

З наступного тижня в Україні почнеться нова хвиля мобілізації, яка дозволить провести масштабну ротацію військовослужбовців у східних областях. Однак далеко не всі українці готові воювати, - повідомляє DW.

Мобилизация

З 20 січня в українських військкоматах знову почнеться гаряча доба - з наступного тижня в Україні оголошена чергова хвиля мобілізації. У четвер, 15 січня, Верховна Рада підтримала указ президента Петра Порошенка про часткову мобілізацію, яку планують у 2015 році провести в три етапи. У міністерстві оборони не виключають, що за потреби мобілізують до армії більше сотні тисяч українців.

"Мобілізація виправдана. Потреба в цьому є. Якщо буде стабільна ситуація, то для ротації на сході та підсилення кордонів цілком вистачить мобілізувати 50 тисяч осіб. Якщо буде ескалація, то потреби будуть значно більшими", - вважає голова експертної ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Леонід Поляченко.

Водночас експерт не певен, що цього разу перед військкоматами вишикуються черги з бажаючих воювати, як це було навесні минулого року. Він пояснює це тим, що українці переконалися, що, попри патріотичну риторику, уряд не поспішає виділяти кошти на забезпечення військовослужбовців і компенсацію їхнім сім’ям та працедавцям, аби мотивувати людей служити в армії. "Аби люди хотіли йти в армію та воювати, треба їх щедро забезпечувати, але коли до цього доходить, то кабмін відразу стає дуже економним і весь час скаржиться, що немає грошей", - каже Поляченко. Саме це, на його думку, може внести корективи до планів з мобілізації.

Мобілізація є, війни офіційно немає

Борис Трюхан: "Вони не вірять, що у нас йде справжня війна, бо її не називають війною"

Борис Трюхан: "Вони не вірять, що у нас йде справжня війна, бо її не називають війною"

Тепер такої кількості добровольців, як було під час першої хвилі мобілізації вже не буде, наголошують експерти, тому потрібно буде силою мобілізовувати людей, що викличе хвилі невдоволення. Головним аргументом, який можуть використати ті, кому принесли повістку, це те, що в Україні офіційно не оголошено воєнний стан, тому мобілізація незаконна, наголошує член правління української Гельсінської спілки Володимир Яворський. Він вважає, що за нинішнього правового режиму - режиму антитерористичної операції - мобілізація не може проводитися.

Правозахисник вказав на те, що закон про боротьбу з тероризмом не передбачає мобілізації. "Країна або воює або ні. Вона не може торгувати з іншою країною й одночасно вести з нею воєнні дії. Це маніпуляція людьми. Бо люди воюють, а олігархи торгують й заробляють″, - критикує Яворський.

Нинішня мобілізація в Україні обумовлена законом про оборону та воєнний стан, хоча воєнного стану в країні не оголошено, продовжує правозахисник. Він вважає, що воєнний стан слід було б оголосити, оскільки захоплено частину української території.

Таку думку розділяють і пересічні українці, з якими вдалось поспілкуватись на вулицях Києва. "Я працюю з молоддю. Також у мене син і зять, які навчалися на військових кафедрах, але ніхто з них ані практично, ані теоретично, ані психологічно не готовий воювати і не збираються, - каже військовий пенсіонер, а нині вчитель з фізпідготовки та уроку ″Захист вітчизни″ Борис Трюхан. - Вони не вірять, що у нас йде справжня війна, бо її не називають війною. Офіційно це ж антитерористична операція". Водночас цей чоловік переконаний, що часткова мобілізація все ж таки потрібна.

Киянин Володимир Марчук не стримує критику на адресу глави української держави. ″У нас виявися президент дуже хитрим: бо якщо йде АТО, то вся відповідальність на кабміні, СБУ, на кому завгодно, тільки не на ньому. Якщо ввести воєнний стан в Донецькій та Луганській областях, то вся відповідальність як головнокомандувача лягає на нього, а він цього боїться. Немає війни офіційно, тому люди не поспішатимуть йти добровільно в армію", - каже киянин Володимир.

Тридцятирічний Олександр з Луганської області через проведення АТО у його рідному місті був змушений переїхати до Києва: ″Я не збираюсь йти на війну, навіть якщо мені принесуть повістку. З ким воювати? Сам з собою? У нас не оголошена війна. Там АТО, а я не спеціаліст з антитерористичних операцій. Хай це роблять підготовлені кадри″, - категорично заявляє чоловік. Зараз він присвячує увесь свій вільний час своїй дитині й готовий оскаржувати повістку до військкомату, якщо вона йому прийде. Олександр вважає, що влада поводиться не чесно зі своїми громадянами, не перекриваючи кордони з Росією, продовжуючи торгівлю з цією країно, але водночас мобілізуючи українців для війни, в якій беруть участь також російські військові.

Шанс залишитися вдома

Правозахисники не виключають, що ті, хто в суді оскаржуватимуть свою повістку, матимуть шанс залишитися вдома. "Якщо людині прийшла повістка й вона не вважає мобілізацію законною, то цілком реально оскаржити це рішення. Це призупинить рішення про мобілізацію людини до завершення судового розгляду справи", - говорить Яворський. На його переконання, є непогані перспективи такої справи в Європейському суді з прав людини, оскільки правове поле для мобілізації, щонайменше, не чітке та непередбачуване, а мобілізація без законодавчого підґрунтя є серйозним втручанням в права людини.

У Гельсінській спілці з прав людини впевнені, що зараз важливо максимально заохотити нинішніх мобілізованих добровольців залишитися на службі й підписати з ними довгострокові контракти на службу, що зменшить потреби в новій мобілізації.