Меліорація по-волинськи. Як всихають мільйони

мелиорацияПитання меліорації на Волині в останні роки стоїть досить гостро. Щорічні паводки та підтоплення змусили задуматись владу про відновлення осушувальних мереж і ремонт водозабірних систем.

Не секрет, що обласна влада виділяла на це шалені кошти, та й державний бюджет допомагав немалими сумами. Попри це, Волинь як потопала у багні, так і потопає досі. Тож багатьох цікавить, як та на що використовуються бюджетні гроші в рамках програм по запобіганню підтоплень і у якій трубі вони осідають…

Наприкінці минулого року до Господарського суду Волинської області звернулось з позовом ТзОВ «Арзу», яке попросило стягнути з департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації 377 170 гривень заборгованості. Справа в тім, що підприємство у рамках здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на замовлення державного органу виконувало роботи з капітального ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі у селі Зміїнець, Маяківської сільської ради Луцького району. Роботу виконали, та грошей не дочекались.

Зокрема, 28.10.2013 року між департаментом АПР Волині, Маяківською сільською радою та підприємством «Арзу» було укладено договір, згідно якого останні взялись ремонтувати меліоративну мережу. Відповідно до договору, фінансування даних заходів здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету. Департамент агропромислового розвитку виступав лише розпорядником грошей, за які здійснювався ремонт меліоративної мережі. І роботи, попри відсутність коштів, були виконані. На підтвердження цього, юристи фірми «Арзу» надали суду не лише сам договір, завірений сторонами, а й акти приймання виконаних будівельних робіт від 18.11.2013р.(за жовтень - листопад 2013р.) та від 25.12.2013р.(за листопад - грудень 2013р.), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт за відповідні періоди. Варто зауважити, що склад та обсяги робіт, що доручались виконавцю, вже були заздалегідь визначені в проектно-кошторисній документації.

Загалом, передбачалось, що вартість робіт з капітального ремонту складе 237 412,80 грн. Однак, оцінивши реальну ситуацію і побачивши катастрофічність мереж, сторони були змушені укласти додаткову угоду про збільшення договірної ціни на суму 61 тисяча гривень. В результаті департамент і представники фірми «Арзу» погодили строки виконання робіт (початок - 28.10.2013р.; закінчення - 31.12.2013р.). Ба більше, сторони домовились і про порядок оплати - розрахунки за виконані роботи мали здійснюватися в міру виконання робіт за місяць, при наявності документів що підтверджували б фактичні витрати і актів приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, працівники ТзОВ "Арзу" оперативно заходилися ремонтувати, адже наближалась зима, і необхідно було до морозів завершити усі меліоративні роботи. І, на диво, їм вдалось своєчасно виконати поставлені департаментом АПР задачі. Загальна вартість виконаних підрядником робіт склала 298,4 тис. грн.

Однак ні за перший місяць, ні за наступний замовники не здійснили проплати за виконані роботи, чим порушили умови договору. Тож керівництво фірми-підрядника спробувало мирним шляхом влагодити питання розрахунку, однак – за рік часу жодної копійки від департаменту АПР Волині так і не надійшло. Таким чином вони подались до суду, аби представники Феміди по закону стягнули з державної установи борг. Адже досить дивним виглядає те, що на час замовлення робіт – керівництво АПР гарантувало проплату, а вже за кілька місяців сказало, що грошей нема.

Тим часом норма закону гласить, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а відповідно департамент АПР в обов’язковому порядку має відшукати гроші і погасити борг. Що ж до останнього, то за рік часу «толерантних» прохань розрахуватись його сума дещо зросла – з 298 тисяч до 377 тисяч гривень. Зокрема, у позовній заяві керівництво підприємства «Арзу» просило крім основної суми боргу стягнути ще 22,9 тис. грн. пені, 7,4 тис. грн. - 3% річних, 48,3 тис. грн. - інфляційних а також майже 12 тисяч гривень судових витрат та оплати послуг адвоката. Однак суд зваживши на певні правові нюанси дещо зменшив суму претензій, зрізавши пеню та інше до 356 тисяч гривень.

Як наслідок – Господарський суд Волинської області, зібравши усі матеріали у справі, задовольнив позов частково і постановив «Стягнути з департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арзу 356 547,80 гривень.

Здавалося б усе – суд постановив, тож департамент має виконати рішення інстанції. Державній установі доведеться відшуковувати у бюджеті необхідні кошти, однак казна – порожня, і на подібне там і поготів грошей немає. Таким чином паралельно виникає питання – куди ж поділися ті кошти, які передбачались на роботи з капітального ремонту внутрішньогосподарських меліоративних мереж ще у 2013 році… миші з’їли?

Швидше за все – кошти попередньо були передбачені на дані цілі, однак через події на буремному Майдані вочевидь вони «розсмоктались» і на сьогодні й крихти не знайдеш. Тож ми спробували з’ясувати чи виділялись у 2013 році гроші на ремонт меліоративних мереж, скільки і куди вони пішли. Ба більше, чому саме над Маяківською сільською радою вони «випали в осад» і виконавці робіт – так і не отримали заробленого.

У нашій державі всі вже давно звикли бачити в бюджеті шестизначні і навіть семизначні суми витрат, як і до того, що високоповажні чиновники задля блага людей не покладаючи рук трудяться над прийняттям законів, рішень та усіляких програм. Тож і у питанні меліорації, яке останнім часом набуло популярності, діє низка законопроектів та рішень місцевих рад, покликаних відновити систему з осушення земель у нашому регіоні. Задля систематизації дій обласна влада навіть приймала кілька програм. Зокрема у 2007-2010 роках діяла така: 24 липня 2009 року Волинська обласна рада п’ятого скликання приймає рішення «Про відновлення функціонування внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури меліоративних систем», що передбачало передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем органам місцевого самоврядування.

І вже у 2011 році депутати Волинської обласної ради доопрацювавши попередню, прийняли комплексну «Програму відновлення та догляду за внутрішньогосподарською меліоративною мережею, переданою у спільну власність територіальних громад сіл, селищ і міст, районів Волинської області на 2011-2015 роки», яка визначила не лише порядок першочергових робіт, а й процедуру освоєння бюджетних коштів. Таким чином, згідно Рішення обласної ради від 13.05.2011 № 4/7 головним розпорядником коштів було призначено Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації. Дана програма навіть увійшла до переліку державних та регіональних цільових програм, як така, що відповідає визначеним пріоритетам розвитку області у 2014 -2015 роках.

В результаті, передбачалось, що на реалізацію програми необхідно 8 688 тис.грн., в тому числі 1 609 тис. грн. повинно було надійти з обласного бюджету, 6 371,1 тис. грн. – районні бюджети, а решту – за рахунок інших джерел фінансування.

Також варто зауважити, що відповідно у прийнятій програмі передбачалось, що виконувати роботи з відновлення та ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі буде управління водного господарства, за попередньо погодженою кошторисною документацією і лише після укладення договорів з управліннями агропромислового розвитку райдержадміністрацій. Та певно в області структурні підрозділи щось не поділили, і працівники водного господарства продовжили робити свої «водні» справи, а управління АПР знайшло приватних виконавців.

Таким чином, аграрії, разом з владою на місцях почали активно вирубувати чагарники, укріплювати канали, прочищати та відбудовувати меліоративні системи. І гроші на це постійно були передбачені в бюджеті. Звісно, до цього воліли залучати безробітних громадян з центрів зайнятості, однак виявилась низка робіт, яка вимагала професійного підходу і відповідно – пошуку фахівців у приватних організаціях.

Однак, вже 13 вересня 2012 року тодішній голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук підписав розпорядження №381, яким затвердив новий порядок використання коштів загального фонду державного бюджету для здійснення протипаводкових заходів (внутрішньогосподарських меліоративних мереж) на територіях місцевих рад області. Тож віднині кошти, виділені обласній державній адміністрації за програмою 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», спрямовуються на виконання робіт зі здійснення протипаводкових заходів на внутрішньогосподарській меліоративній мережі і вже сільські та селищні ради (на балансі яких перебувають мережі) отримали право висувати власні пропозиції щодо виконавців робіт. В той же час Головне управління АПР зобов'язали укладати тристоронні договори на виконання робіт з фірмами-виконавцями та відповідними місцевими радами.

Так наприклад до робіт залучали професійних будівельників, які відбудовували насосні станції, дренажні гирла, колектори та інші гідротехнічні споруди. В даному випадку до капітального ремонту меліоративної системи запросили і підприємство «Арзу».

Щодо якості робіт, які виконувало ТзОВ «Арзу», то як повідомив у телефонному коментарі голова Маяківської сільської ради Ігор Ярмольський – претензій жодних.

«Арзу» виконувало ремонт меліоративних систем у селі Зміїнець нашої сільської ради. Так я підписував усі документи і претензій не було жодних. Усе зроблено. Навіть після того всього з технагляду жіночка приїжджала, ходила там у гумових чоботях, то також підтвердила, що роботи виконані з дотриманням усіх норм. Смети ж усі були. А причина в затримці коштів – то не від нас. Там щось у бюджеті затримали проплати управлінню АПР, от і виникла заборгованість», - розповів сільський голова.

Разом з тим Ігор Ярмольський повідомив, що системи прокладені і в подальшому вони не вимагають постійного обслуговування.

Тим не менше, ще до того, як робота закипіла на повну, усі внутрішньогосподарські канали, дамби, дренажні і скидні колектори, насосні станції і гідротехнічні споруди, наявні на території області, піддали цілковитій інвентаризації. В результаті, фахівцям вдалося встановити, що балансова вартість усіх мереж на Волині становить 905836,3 грн. І в той час, як у Ковельському, Ратнівському, Маневицькому та Турійському районах вони були у кращому стані – найгіршими виявились меліораційні системи саме у Луцькому районі. Загалом їх балансову вартість оцінили лише у 12,4 тисячі гривень. І це попри те, що Любешівщина та Ратнівщина просто потопають у багні та водоплавах. Звісно, чиновники постійно наголошували на боротьбі з підтопленнями у поліських районах і активно виділяли кошти на різноманітні заходи попередження подібних явищ. Ба більше – збудували кілька дамб та розчистили русла місцевих річок. Тож, так чи інакше, а чиновники взялися латати меліораційні системи по всіх куточках області й зокрема в Луцькому районі.

Що ж до коштів, то виконання цільової програми передбачало як використання грошей з обласного, так і місцевих бюджетів. Однак на дану програму кошти все ж таки призначали, і не погані… Зокрема, депутати у перші роки прийняття намагались активно фінансувати програму. Проте, коли ми спробували відшукати скільки коштів на меліорацію за програмою відновлення та догляду за внутрішньогосподарською меліоративною мережею було виділено з обласного бюджету у 2013 році, то виявили, що торік на дані цілі в бюджеті грошей не було передбачено… про це зокрема свідчить рішення позачергової сесії обласної ради, на якій було прийнято бюджет на 2013 рік. Фахівці обласної ради навіть підготували окремий додаток з детальним переліком місцевих (регіональних) програм, які фінансуватимуться за рахунок коштів обласного бюджету у 2013 році. І як, виявилось – програма з меліорації у переліку не числиться.

А відповідно – і фінансування в обласному бюджеті, вочевидь, ніхто не передбачив.

Як нам вдалось з’ясувати, подібних фірм, яких наймали задля відбудови меліоративних систем, багато. І наразі Департамент АПР Волині боргує за протипаводкові заходи майже 3 мільйони гривень.

Тож як так сталось, що фінансування буцімто було – і водночас до фірми-виконавця кошти за виконані роботи не дійшли? Про це ми запитали у Департаменті агропромислового розвитку і Департаменті фінансів Волинської ОДА у двох окремих запитах на доступ до публічної інформації.

Зокрема, головні фінансисти області повідомили, що за розпорядженням Кабміну від 3 липня 2013 Волинській ОДА виділено 14441,204 тис.грн. для здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та с/г і лісових угідь, а також 1415,995 тис.грн. на погашення кредиторської заборгованості. Тож в результаті Департаменту дісталось у розпорядження з усієї суми 6 692,721 тис.грн. (на внутрішньогосподарську меліоративну мережу) та уся сума в 1,4 млн грн.. на погашення боргів за виконані роботи.

Як наслідок, за результатами фінансової та бюджетної звітності за виконання програми щодо запобігання підтоплень, саном на 1 жовтня 2014 року кредиторська заборгованість сягнула 3 773 562,17 гривень, в тому числі по департаменту АПР – 2,906 млн. грн.. Що ж до питання відновлення внутрішньогосподарських меліоративних мереж, за програмою на 2011-2015 роки, то зважаючи на обсяг коштів, спрямованих з Державного бюджету, – в обласному бюджеті протягом 2012-2014 років не передбачались.

Разом зтим, як поінформували у Департаменті фінансів, у 2013 році департаменту АПР передбачались кошти лише на виготовлення проектної документації (286 тис. грн.) , а в 2014 – всього 199 тисяч гривень. На завершення нам повідомили, що департамент фінансів Волинської ОДА минулоріч неодноразово порушував перед Кабміном питання погашення заборгованості, однак по нині кошти так і не надійшли.

За день по тому, як видання «Під прицілом» отримало відповідь від головних волинських фінансистів, надійшло роз’яснення на наш запит і від департаменту АПР. Зокрема, спеціалісти повідомили, що за низкою розпоряджень Кабміну і голови Волинської ОДА, «для здійснення заходів, щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських і лісогосподарських угідь Волинської області департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації визначено розпорядником коштів другого рівня». Натомість на міжгосподарській меліоративній мережі розпорядником другого рівня було призначено саме управління водних ресурсів і водного господарства, а вже землями держлісфонду – порядкувалось управління лісового та лісомисливського господарства.

Разом з тим нас запевнили, що у 2012-2013 роках до виконання протипаводкових заходів в першу чергу залучались районні та міжрайонні управління водного господарства, однак у районах, де вони не справлялись з обсягами робіт, були залучені підприємства, які мають досвід у цій справі, а також мають екскаватори типу «драглайн». Тож саме у таких випадках укладалися тристоронні договори.

Що ж до сум фінансування, то цифри у відповідях на запити дещо різняться, тим не менше, вони зійшлись принаймні в одному – скільки недоплатив держбюджет у 2013 році - 2 906 605,85 гривень.

Про деякі відмінності у цифрах свідчить щонайменше й те, що департамент запевняє у своїй відповіді, буцімто у 2014 році їм гроші на подібні цілі взагалі не виділялись. Натомість у фінансовому відомстві переконані – гроші, хоч і невеликі, але виділялись.

Тож у такому питанні, як «Куди поділись гроші на меліорацію?», виникає деяке непорозуміння стосовно того, де випарувались навіть ці 200 тисяч гривень, виділених торік…

З запитів стає зрозуміло, що програмами кошти передбачались, і здебільшого – не малі. Та за певних причин з державного бюджету вони так і не дійшли. Стосовно ж фірм, які до нині не можуть отримати обіцяного, то з усього вимальовується наступна картина.

За давніми схемами бюджетного дерибану, до підрядних робіт часто залучали підприємства, які через третіх осіб належали тим чи іншим високопоставленим чиновникам. Так до пори, до часу окремі посадовці наживались на обласному бюджеті. Та згодом ситуація з розкраданням куцого обласного бюджету загострилася і окремі владні лиходії «переключились» на державний бюджет. Адже де мішок більший – менша ймовірність, що помітять кражу… Отак швидше за все сталось і цього разу…

В нас як годиться: приїхав Міністр, сказав – латати, гроші будуть. І кинулись наші підтягувати свої фірми…

Кошти на боротьбу з підтопленнями і. зокрема, на відновлення меліоративних систем почали виділяти з державного бюджету, тож і можливостей «просунути» своїх з’явилось більше. Як наслідок, до числа підрядних організацій «випадково» потрапили й ті, що підконтрольні впливовим чиновникам.

Що ж до самої фірми «Арзу», то свого часу волинські ЗМІ писали про те, що це підприємство пов’язують із колишнім головним лісівником  області Богданом Колісником.

Фірма зареєстрована у Луцьку і має немалий статутний капітал – аж 2,5 мільйони гривень, займається мисливством, лісозаготівлею, оптовою торгівлею деревиною і, попри все це, основним видом діяльності фірми є вантажний автомобільний транспорт.

Нагадаємо, що Богдана Колісника «попросили» піти з займаної посади лише в лютому 2014 року. Ще до того знаний спритник також займався протипаводковими заходами в межах лісових угідь. Однак власне управління на цьому обдирати, вочевидь, не хотів, аби «не попалитися». Тож у такому випадку, зіграла схема «підтасування» фірми-підрядника колегам з департаменту агропромислового розвитку. В результаті – ТзОВ «Арзу», пішло «пастись» на державні хліба і видоювати всеукраїнський бюджет.

Та не так сталось, як гадалось – Революція гідності та Євромайдан перевернули усе з ніг на голову і кошти з держбюджету так і не надійшли до виконавців. В результаті – фірми, до яких причетні окремі чиновники, в агонії почали через суди стягувати борги. Натомість опосередковані власники – втратили важелі впливу і були змушені піти з займаних посад.

Тож так, чи інакше, а гроші доведеться віддавати, щоправда тепер вже новій владі… В результаті, меліоративні системи й далі у занедбаному стані, про що свідчать щорічні паводки і підтоплення, а влада ще й боргів набралась. Тим не менше, а спритникам не позаздриш – думали мільйони заробити, а впіймали облизня.

Під прицілом