Чи є совість у суддів, через яких можуть викинутими на вулицю сотню сімей?

БезымянныйЧетвертого листопада цього року суддя Святошинського районного суду міста Києва Іванна Миколаєць прийняла судове рішення, яким відмовила громадянам України в захисті їх права на нормальне життя у власному житлі.

Вже шість років мешканці гуртожитку по вулиці Червонозаводській, 7 у місті Києві не можуть добитися справедливості та реалізувати свої житлові права, гарантовані статтею 47 Конституції України.

Ще у 80-х роках минулого століття, влаштовуючи людей на важку роботу в Київському заводі верстатів-автоматів та Київському підприємстві по будівництву товарів народного споживання, підприємства забезпечили проживання працівників у п’яти гуртожитках. Від того часу гуртожитки були для людей рідним житлом, де вони виростали, одружувалися, народжували дітей.

Але, в кінці 1990-х років підприємства були приватизовані, а гуртожитки увійшли до статутного капіталу новоутвореного акціонерного підприємства «ВЕРКОН». Тоді, як чотири гуртожитки були передані до комунальної власності міста Києва, п’ятий, розташований по вул. Червонозаводській, 7 був частинами проданий, разом із проживаючими там сім’ями з дітьми, у руки приватних товариств «Євростиль» та «ВК «Комунальник», не зважаючи на дію мораторію про заборону відчуження будівель гуртожитків.

Внаслідок такого нехтування законодавчими заборонами, для мешканців гуртожитку по вул. Червонозаводській, 7 склалася катастрофічна ситуація. Приватний власник будівлі відмовляє людям у реєстрації їх новонароджених дітей. Люди без реєстрації місця проживання не в змозі отримувати соціальну допомогу сім’ям з дітьми, не можуть скористуватися медичним забезпеченням. Документально, значна частина мешканців гуртожитку вважається бездомними.

Житлові та соціальні проблеми мешканців гуртожитку по вул. Червонозаводській, 7 були в центрі уваги значної кількості сюжетів засобів масової інформації, які протягом довгого часу залишаються поза увагою органів державної влади та місцевого самоврядування.

Такі обставини не завадили судді Миколаєць проігнорувати дію мораторію на відчуження гуртожитків та відмовити людям у задоволенні вимог про передачу гуртожитку у комунальну власність міста.

Відверте розчарування викликає неспроможність судді надати об’єктивну оцінку однозначним та безспірним положенням закону про мораторій на відчуження гуртожитків, як і відсутність у судді високих моральних якостей та відчуття справедливості, без наявності яких судочинство неможливе.

З цього приводу варто задатися риторичним питанням про те, чи достатньо судді бути лише обізнаним спеціалістом у галузі права, проте, без розвинутих високоморальних якостей та відчуття справедливості.

Однак вже з першого січня 2015 року припиняється дія мораторію на виселення мешканців гуртожитків з їх житла, а товариства «Євростиль» та «Комунальник» ще у 2012 році отримали дозвіл на розроблення проекту землеустрою для обслуговування та експлуатації існуючого гуртожитку в якості адміністративної будівлі.

Таким чином, вже в новому 2015 році близько сотні сімей опиняться під реальною загрозою виселення та не матимуть іншого виходу, як шукати притулку та житла в адміністративних приміщеннях Київської державної адміністрації, яка свого часу не вчинила належних дій щодо прийняття гуртожитку у комунальну власність.

Двадцять третього грудня цього року Апеляційним судом міста Києва у складі суддів Котули Любові Григорівни, Слюсар Тетяни Андріївни та Волошиної Валентини Миколаївни буде прийнято рішення, від якого залежатиме залишаться проживати люди у своєму житлі або ж будуть викинуті на вулицю теперішніми власниками гуртожитку.

Тому всю увагу українського суспільства слід привернути до того, чи зможе найближчими днями судова влада, спільно із місцевою владою, виконати свої конституційні обов’язки із захисту законних прав українців, або ж продовжать спільно служити приватним комерційним інтересам.

На сьогоднішній день Київська міська державна адміністрація висловила свою чітку та однозначну позицію про готовність прийняти будівлю гуртожитку до комунальної власності міста з метою захисту житлових прав людей, що всиляє у мешканців гуртожитку по вул. Червонозаводській, 7 останню надію залишитися у своєму житлі та не бути викинутими на вулицю цілими сім’ями.