Як запит на інформацію трансформують у звернення громадян

navisho-potribni-zvernennya

Запит на інформацію – це для багатьох журналістське «все».

Саме завдяки запитам ми отримуємо інформацію або не отримуємо її.

Відкриваємо нові деталі або ж переконуємось у закритості влади чи у тому, що їй є що приховувати.

Цей інструмент вже став звичним для більшості журналістів, які пишуть статті про суспільні проблеми.

І він дійсно зручний: запит - п’ять робочих днів - відповідь.

Коли ж щось термінове, то можна обґрунтувати важливість отримання відповіді в зручному для журналіста форматі й за 48 годин.

Але буває так, що чекаєш 5, 10, 15, 20, 25 днів, а відповіді немає. Тоді думається, що запит проігнорували (тобто, влада закрита, що теж певною мірою відповідь). Вже готуєш скаргу щодо ненадання публічної інформації на запит. Вже збираєшся йти на поштове відділення, аби відіслати скаргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як тут тобі приходить відповідь … на звернення.

Так, саме на звернення. Бо певні чиновники на свій розсуд, не читаючи, що в шапці написано «ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ» відповідають на нього через 30 днів як на «ЗВЕРНЕННЯ». Як бачимо, різниця як мінімум у два слова, кілька букв і два абсолютно різні за природою, суттю, відповідальністю закони! Але декому так легше прикривати своє незнання/небажання відповідати.

Зокрема, коли я готувала матеріал про майно ДП «Газ України», яке ще вчора мали надати на потреби АТО, наприкінці жовтня надіслала запит до Міненергетики. Однак відповіли мені аж 4 грудня.  І відповіли не на запит, а на звернення!

minenergo

Ще цікавіша ситуація була, коли готувала матеріал для "Ні корупції" по тому, яка процедура отримання житла родинам загиблих вояків АТО.  Отож, я надіслала запит до Кабінету міністрів України, а той як запит (зверніть увагу!) переслав його всім обласним адміністраціям та відповідним центральним органам влади. І от Луганська ОДА вирішила, що мій запит не котується і є зверненням. Ось так. Самі собі вирішили. В той час, як інші органи переважно відповіли або відповіли частково на запит і саме так його сприйняли.

КМУ

Але, аби трохи розвіяти сумніви, просто зацитую норми законів. Так, у ст. 3 закону України «Про звернення громадян»  чітко прописано, що під зверненнями  громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі  пропозиції  (зауваження),  заяви (клопотання)  і  скарги.

Пропозиція (зауваження)    -    звернення    громадян,     де висловлюються   порада,   рекомендація   щодо  діяльності  органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових  осіб,  а  також  висловлюються  думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи  державного  і громадського життя,  соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання)  -  звернення  громадян  із  проханням про сприяння   реалізації   закріплених   Конституцією    та    чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного  законодавства  чи  недоліки  в  діяльності   підприємств, установ,   організацій  незалежно  від  форм  власності,  народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення  думки  щодо  поліпшення  їх діяльності.  Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про  поновлення  прав  і  захист законних  інтересів  громадян,  порушених  діями  (бездіяльністю), рішеннями державних  органів,  органів  місцевого  самоврядування, підприємств, установ,  організацій,  об'єднань громадян, посадових осіб.

Ну і в ст. 19 закону України «Про доступ до публічної інформації» йдеться, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні. І запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Правда, дуже важко розрізнити ці типи документів?)

Тому, якщо чиновники не хочуть вам одразу відповідати (інформація не у вигідному світлі буде в той законом визначений на запит час або просто не хочуть виконувати/не знають закону «Про доступ до публічної інформації» і т.п.), вони просто трансформують, на власний розсуд, без пояснень чи посилань на законодавство, ваш запит у звернення. І чекати доводиться вже не 5, а 30 днів. Така от трансформація.

Надія Вірна, для "Ні корупції!"