Держава не дає статус учасника бойових дій загиблому 19-річному «кіборгу» Святославу Горбенку

ГорбенкоСтудент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Святослав Горбенко, який перебував із серпня 2014 року у складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого Сектору», загинув у приміщенні старого терміналу Донецького аеропорту 3 жовтня 2014 року від пошкодження сонної артерії уламком танкової міни, що влучила у стіну.

Після усіх судово-медичних експертиз тіло солдата Скельда (позивний Святослава – прим. авт.) було поховане 9 жовтня на Берковецькому кладовищі.

Батько – Сергій Олександрович Горбенко – вже другий місяць намагається відновити справедливість і отримати визнання державою Святослава учасником бойових дій.

Були написані запити в Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, а також в Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, на що була надана відмова.

У Міноборони Сергію Горбенку заявили, що розгляд документів бійців добровольчих батальйонів не належить до їхньої компетенції, бо вони «не є військовослужбовцями та працівниками ЗСУ».

У листі Держслужби України була відмова тому, що «надання статусу учасника бойових дій особам після їх смерті законодавством не передбачено».

Горбенко 1

Горбенко 2

Згідно з законом,  члени сім'ї загиблого мають право отримати відповідне посвідчення «Член сім'ї загиблого», однак це не стосується добровольців.

І хоч президент ніби доручив Кабміну впорядкувати це питання (Указ № 835/2014) ще 29 жовтня 2014 року, однак станом на 3 грудня 2014 солдата ДУК ПС, який загинув, захищаючи територіальну цілісність України, не визнають навіть учасником бойових дій.

Нині батьків відсилають до місцевих органів соціального захисту, де крім наявних документів про смерть сина і судово-медичної експертизи з них «згідно чинного законодавства» вимагають ще два документи, які батьки солдатів ДУКу просто фізично не можуть надати: 1) витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців з виконанням обов’язків військової служби; 2) витяг з наказу про виключення (померлого) загиблого військовослужбовця із списків особового складу частини. Саме ці документи, наприклад, вимагала працівниця Полтавського Соцзабезу з матері Святослава. Навіть знаючи, що ДУК ПС не зареєстрований в жодному військкоматі, від матері також вимагали довідку з військкомату.

Тим батькам, сини яких загинули як солдати інших добровольчих батальйонів, що мали статус військових частин, Соцзабез документи видавав, але, на жаль, батькам бійців ДУКу Правого Сектору, не допоможе, адже Правий Сектор держава визнавати не хоче!

Світлина з Донецького аеропорту

Світлина з Донецького аеропорту

Довідка:

Святослав Сергійович Горбенко

(26.12.1994 - 3.10.2014)

Народився у місті Полтава. По закінченню Полтавського ліцею мав лише 15 років. Здобувати вищу освіту почав у Харкові. Святослав навчався на філологічному факультеті (японська, англійська мови) у Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. І в той же час, на заочному відділенні – на історичному факультеті Харківського національного університету імені Василя Каразіна. На третьому році навчання хлопець вступив і на військову кафедру Харківського танкового училища.

У квітні 2014 за наполяганням батька перевівся на навчання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка з причин погроз і переслідування тогочасними провладними бандформуваннями учасників Майдану і Самооборони Харкова, до лав якої записався Святослав у період Революції Гідності. Продовжив опановувати в Інституті філології японську мову та літературу з кінця третього курсу. Влітку 2014 року ще встиг скласти іспити на військовій кафедрі й отримати подання на звання молодшого лейтенанта. Погони отримати не встиг – став добровольцем, пройшов військові навчання. А далі – на фронт.

З кінця вересня Святослав перебував у Донецькому аеропорту разом з побратимами від Добровольчого українського корпусу «Правого сектору». Рятуючи травмованого побратима, загинув 3 жовтня 2014 року через смертельне поранення сонної артерії уламком танкової міни в приміщені старого терміналу.

Похований на Берковецькому кладовищі у місті Києві.

UAINFO