Національний банк України дискримінує кримчан

Правозахисники оскаржують у суді постанову  №699 Національного банку України, через яку кримчани не можуть відкрити банківський рахунок, здійснювати операції чи обмінювати валюту. Документ дискримінує  їх і тому правозахисники готові довести справу навіть до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Про шкідливий вплив цієї постанови на життя українців із Криму розповідають експерти. Національний банк України проігнорував прохання “Ні корупції!” про коментар.

_DSC6847Анастасія Мартиновська, кримчанка, підприємець

Я виїхала із Севастополя до Києва після “референдуму”. Для проведення своєї професійної діяльності на материковій частині України мені було необхідно зареєструватись як фізичній особі-підприємцю.. Після того, як мені вдалось протягом трьох місяців подолати перепони, що ставила наша держава, я зіткнулась з проблемою від Національного банку України та його постановою.

Коли я звернулась до банку з проханням відкрити рахунок для ведення підприємницької діяльності, мені відмовили з посиланням на цю постанову. Не зважаючи на те, що я зареєстрована як ФОП у Києві, тобто, в мене є документ, який підтверджує, що моїм місцем постійного проживання  є Київ, все одно банк відмовив. Бо у паспорті лишилась севастопольська прописка. Мені відмовили навіть у кількох інших банках.

Найсумніше для мене - іноді банки були б готові піти на зустріч, але вони не можуть нічого зробити, бо постанова НБУ є для них обов’язковою для виконання.

Наступна проблема, з якою зіштовхнулась не лише я, а й всі позивачі, - це обмін валюти. Курс стрімко росте, і багато людей, які мають змогу, намагаються придбати валюту. Хтось для заощаджень, хтось для того, щоб подорожувати чи поїхати у відрядження. Але, на жаль, кримчани із штампом про кримську або севастопольську реєстрацію у паспорті позбавлені цієї можливості. Це змушує не лише проходити через певні перепони, але й почуватися у власній державі людиною другого сорту.

_DSC6845Сергій Заєць, адвокат, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини

Коли ми говоримо про постанову правління Національного банку, слід розуміти, що шкода від видання цієї постанови не може бути усунута, навіть якщо її скасують вже сьогодні.

Через неї застосовують термін “нерезидент” до тих, у кого в паспорті стоїть кримська прописка або прописка в м. Севастополь. Річ у тому, що багато з кримчан, які зіткнулись з цією проблемою, не є юристами, сприймають це все у переказі, і це все призвело до появи неправдивих повідомлень. Вже серйозно обговорюється, що всіх прописаних в Криму людей можуть звільнити, бо вони, мовляв, визнаються іноземцями, і на їх працевлаштування необхідний дозвіл і т. д.

Національний банк визначив, що для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку, “особа, місцезнаходження якої зареєстроване, постійно проживає на території вільної економічної зони Крим (далі - суб’єкт Криму), прирівнюється до нерезидента”.

Таким чином в будь-яких нормативних актах, в яких встановлюють особливий режим для нерезидентів, діє також і для кримчан. Одним із таких прикладів є безумовно ситуація з обміном валют. Це те, з чим люди зіштовхнулись безпосередньо. Тобто, вийшла ця постанова, про неї ніхто ще не знав, звернулись до банку, пред’явили паспорт, а банк каже: “Все, а ми не можемо продати вам валюту”. Люди навіть не були готові до цього.

Проблема із відкриттям банківського рахунку безпосередньо з цієї постанови ніби-то не витікає, однак банки тут скоріш перестраховуються. Коли кримчан прирівняли хоча б у відносинах з банками до нерезидентів, тут був поставлений такий прапорець-маркер “чужинці”. Це призводить до стигматизації відповідної групи осіб, і це є дискримінацією за ознакою місця проживання. Але ця постанова зачіпає не лише такі права. Тут є ще більш складні і більш одіозні норми.

Наприклад, відповідно до п. 2, платежі на користь кримчан можуть здійснюватись тільки як плата за майно, яке було придбано до часу набуття чинності законом про вільну економічну зону. Кримчани фактично позбавлені можливості отримувати платежі, наприклад, під час ведення підприємницької діяльності.

Більше того, банкам України наказано цією постановою зупинити здійснення операцій за відкритими до набрання чинності рахунками юридичних осіб та вжити заходів щодо закриття таких рахунків. Тут йдеться про юридичні особи, місцезнаходження яких - увесь Крим. Це пряме порушення права власності, права на розпорядження коштами, які належать юридичним особам, і більше того, тут не визначено жодних наслідків - а що ж буде з цими коштами і яким чином юридичні особи зможуть розпоряджатись ними. Я думаю, тут чітко можна говорити про зацікавленість українських банків, аби ці гроші лишилися в їх розпорядженні якомога довше без визначення будь-якого правового режиму.

Однак, відповідно до Цивільного кодексу, ніхто не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань. Ці гроші банки мають повернути громадянам України. Тимчасова окупація не буде підставою для звільнення банків від відповідальності.

У постанові є ще інша дискримінаційна норма. Кримчанам заборонено ввозити в Україну  готівку понад 30 тисяч російських рублів. Законом про вільну економічну зону передбачено, що Національний банк може встановлювати обмеження на ввезення російських рублів на інших ділянках кордону, аніж на адміністративному кордоні між Кримом та Херсонською областю.

Однак Національний банк цього не зробив. Він продублював положення Закону і встановив таке обмеження лише щодо кримчан. Покинути територію Крим відповідно до законодавства України можна лише через пункти пропуску, які розташовані на півночі Криму. Тобто, якщо ми маємо справу з кримчанами, вони можуть вивезти лише обмежену кількість валюти, причому, будь-який росіянин, який подорожує з Півночі, може завезти з собою значно більші суми. Це теж є дискримінацією. У зв’язку з тим, що ця постанова в багатьох аспектах не відповідає чинному законодавству України, нами було подано позов до суду, в якому ми просимо скасувати цю постанову.

Якщо Національний банк хотів швидше розірвати якомога більшу кількість зв’язків з Кримом, то ця постанова - ефективний шлях. Банк фактично говорить: “Якщо ви хочете, щоб у вас не було проблем, перепрописуйтесь на материку. І нічого в Криму шастати”. Приблизно так звучить ця заява. Поки у вас зберігається кримська прописка, Ви нічого не можете зробити.

_DSC6867Роман Мартиновський, адвокат, експерт з питань антидискримінації регіонального центру прав людини

Ця постанова порушує права кримчан і є дискримінаційною за своєю суттю. Ми певні, що під час її розробки та прийняття Національний банк навіть не задумувався, що треба було б провести антидискримінаційну експертизу. В Україні діє відповідне законодавство, діють європейські стандарти, однак розробники цієї постанови чомусь не звернулись за допомогою фахівців, які б могли порадити їм у цьому питанні, могли б сказати, які саме  положення цієї постанови не можуть бути застосовувані і чому вони не можуть бути застосовані.

Коли ми говоримо про те, що постанова, на нашу думку, є незаконною і такою, яка порушує права кримчан, перш за все ми звертаємо увагу на те, що є відповідні положення основних законодавчих актів. Перш за все - це Конституція, де стаття 24 гарантує громадянам України вільні права. Такий підхід, який застосований Національним банком у зв’язку з прийняттям цієї постанови, не відповідає вимогам ст. 24 Конституції, ст. 18 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, який власне був підставою для прийняття постанови.

Стаття 18 цього Закону також гарантує, що особи, які проживають у Криму або мають місце реєстрації на півострові, користуються рівними правами на всій території України. Крім того, Цивільний кодекс України, зокрема ст. 29, передбачає, що особа може мати кілька місць проживання. Тобто, немає жодної заборони щодо того, що людина має одночасне проживання і в Криму чи на іншій території України. Водночас, як ми бачимо, заборона здійснювати певні операції або прирівнювання громадян України до нерезидентів порушує право особи користуватись кількома місцями для проживання.

В постанові чітко зазначено, хто і яка саме категорія осіб обмежується у правах, і є конкретна ознака, за якою відбувається це обмеження. А мова йде про місце реєстрації у Криму. Ми виходимо з того, що це є ніщо інше, як дискримінація, тобто, неоднакове ставлення до своїх громадян за певною ознакою. Ми певні, що Національний банк вийшов за межі наданих йому повноважень, приймаючи цю постанову, тому що посилання Нацбанку на відповідні статті Закону про вільну економічну зону Криму не відповідає дійсності, бо жодна стаття цього Закону не передбачала для Національного банку встановлювати таке обмеження і надавати кримчанам статус нерезидентів.

Саме виходячи з цього, ми вважаємо, що суд має скасувати ряд положень, а саме п. 1, п. 6 і 7 постанови в повному обсязі.

Текст, фото: Микола Мирний для “Ні корупції!”