Воронізький голова саботує створення реєстру публічної інформації

10710862_941404322539695_2991338177595294801_n

Як мешканець Вороніжа може дізнатись, які у селищній раді приймаються рішення?  Ви можете, звичайно, відвідати будівлю ради і подивитись на інформаційні стенди, але ж хіба Ви кожного разу на це будете витрачати свої сили і час?

А що робити тим вороніжцям, які навчаються, працюють і живуть в інших містах України? І як дізнатись назву документа, який був створений раніше і який впливає безпосередньо на Ваше життя? Ніяк!

Відповідно, про ключові рішення кожен мешканець селища дізнаєтесь постфактум і не може завчасно уявити перспетиви розвитку Воронежа.

Вирішення цих проблем законодавець передбачив у Законі “Про доступ до публічної інформації”. Стаття 18 цього Закону зобов’язує суб’єкти владних повноважень вести реєстри публічної інформації, куди вносять дані кожного окремого документа, який тільки є у такого суб’єкта.

Не зважаючи на те, що за чотири роки на діяльність сайту Воронізької ради було витрачено понад 15 тис грн, рада не спромоглась створити такий реєтр. Ба, навіть більше, голова селища Валерій Ястребов саботує виконання Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Це випливає із відповіді Воронізької селищної ради за підписом Валерія Ястребова.

Page1

Юрист та експерт Венеціанської комісії Ради Європи з питань свободи слова Олександр Бурмагін пояснює, чому таку відписку не можна вважати реєстром публічної інформації:

Якщо порівняти з вимогами статті 18 Закону, таку відповідь Воронізької селищної ради не можна вважати реєстром публічної інформації, тому що Закон “Про доступ до публічної інформації” вимагає наявність інформації по кожному документу окремо: коли, ким видано, номер, дата реєстрації, ключові слова, джерело інформації, в тому числі автор або відповідний підрозділ тощо.

У цій відповіді ми можемо побачити загальний перелік категорій. Якщо слідувати вимогам ст. 18, ми мали б можливість зайти в цей перелік і подивитись по кожному рішенню: дату створення, дату надходження, яким підрозділом було видано, галузь, ключові слова, тип, носій, вид, проекти рішень, форма, місце зберігання. Тобто, законодавство чітко передбачає вимоги до реєстру публічної інформації. Така відповідь Воронізької селищної ради говорить про те, що такого реєстру відповідно до Закону в селищній раді немає”, - каже Олександр Бурмагін.

Бурмагін знає про випадки, коли громадяни в інших регіонах України звертались до прокуратур, і прокурори зобов’язували органи місцевого самоврядування привести свої сайти у відповідність до Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Але до таких прокурорів не належить прокурор Шосткинського міжрайонної прокуратури Денис Шинкаренко. Він не побачив порушення законодавства у відсутності реєстру Воронізької селищної ради.

img280

"...Перевіркою встановлено, що перелік публічної інформації затверджений розпорядженням селищного голови за №35 від 20.09.2011 "Про положення про організацію доступу до публічної інформації у виконавчому комітеті Воронізької селищної ради" з відповідними додатками.

Ця інформація також розміщена на сайті Воронізької селищної ради. У зв'язку з цим, підстав для внесення документів прокурорського реагування не вбачається", -  зазначив прокурор Денис Шинкаренко у відповіді Інтернет-виданню “Ні корупції!”.

Скріншот із реєстру публічної інформації Шосткинської районної державної адміністрації, яка зроблена в програмі Microsoft Exel. Подібний реєстр можна створити на базі онлайн-інструменту Spreadsheet в gmail'i.

Скріншот із реєстру публічної інформації Шосткинської районної державної адміністрації, яка зроблена в програмі Microsoft Exel. Подібний реєстр можна створити на базі онлайн-інструменту Spreadsheet в gmail'i.

Тим часом громадянська мережа "Опора" оприлюднила результати свого дослідження, з яких випливає, що місцева влада в обласних центрах є не публічною у своїй діяльності, і рівень її "прозорості" падає.

"Опора" надіслала 700 запитів на інформацію, здійснила понад 400 моніторингових візитів в обласні центри, вивчила Інтернет-сторінки муніципальних органів, а  також проаналізувала публічність та інформаційну відкритість депутатських корпусів, міських голів і виконавчих органів 24 українських міст.

Як зазначає "Німецька хвиля", органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш закритими порівняно з результатами минулорічного дослідження. Сукупний середній показник прозорості склав 48%.

Микола Іващенко для “Ні корупції!”