Німецькі експерти: сектор малого й середнього бізнесу в Україні “засмічений” фірмами-шахраями

Розвиток малого і середнього бізнесу в Україні гальмують бюрократичні бар'єри й дорогі кредити, наголошують у своєму дослідженні німецькі експерти, опитані DW. Утім, дрібні й середні підприємці теж намагаються обдурити державу.

Бизнес ДВ

У німецького експерта з питань підприємництва з компанії BerlinEconomics Александера Кнута малий та середній бізнес в Україні асоціюється зі швидкісним автомобілем, який стоїть у заторі й ось-ось заглухне через відсутність палива. Член Німецької консультативної групи при уряді України Кнут разом з іншими економістами з ФРН спробував з'сувати причини повільного розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Адже саме цей бізнес, на переконання експерта, міг би врятувати українську економіку в кризові часи. Для того, аби розібратися в ситуації, економісти з BerlinEconomicsпровели на замовлення німецького Фонду імені Фридриха Науманна дослідження "На шляху до сучасної державної політики у сфері малого та середнього бізнесу в Україні".

На перший погляд, як зауважують німецькі експерти, малий та середній бізнес в Україні мало чим відрізнаяється від європейського. "З усіх підприємств, які працюють в Україні, 99,9 відсотків - це підприємства малого та середнього бізнесу. Це більше, ніж в Німеччині. В Україні на малих та середніх підприємствах зайнята третина людей працездатного віку. Дані свідчать, що 60 відсотків усіх продажів у країні забезпечують саме малі та середні підприємства", - констатує Александер Кнут.

Оманливе враження

Та перше враження про потужний розвиток українського малого та середнього бізнесу оманливе. Як продемонстрував експертний аналіз, з усієї кількості малих та середніх підприємств і підприємців, яких в Україні нараховується приблизно 1,7 мільйона, реально працюють і розвиваються тільки п'ять відсотків. Усі інші - це підприємці, які ведуть бізнес суто для того, аби профінансувати власне життя, і не мають у планах розвитку своєї справи, каже Кнут.

Сюди ж належать фрілансери та "псевдозайняті" - люди, які реєструються підприємцями лише для ухилення від сплати податків або для надання послуг з відмивання грошей, - йдеться у результатах дослідження німецьких експертів.

Натомість урозвинених країнах світу малий чи середній бізнес - це часто лише стадія зростання до масштабу великої повноцінної компанії, каже Кнут.

Підприємництво як спосіб ухилитися від сплати податків

Причина - в недосконалій і заплутаній системі оподаткування, адміністративних бар’єрах, які в Україні й досі стримують розвитку бізнесу, зазначають експерти. "Компанія, яка має найманих працівників, несе 67-відсоткове податкове навантаження. Це серйозний податковий тягар", - зазначає експерт з оподаткування, директор компанії OttenConsultingТомас Оттен. А тому, продовжив аналітик,компанія, аби зменшити свій податковий тягар, каже всім своїм працівникам, щоб ті зареєструвалися як фізична особа-підприємець (ФОП).

Таким чином виникає надмірна кількість "псевдозайнятих" бізнесменів. Це, на думку німецьких експертів, гальмує розвиток реального підприємництва. Компанії, які хочуть самостійно розвиватися, наймають людей на роботу, вкладають ресурси в розбудову, за його словами, наражуються на нечесну конкуренцію з боку компаній-шахраїв. Адже останні мають можливість демпінгувати за рахунок оптимізації податків, наголосив експерт. "Це і є той затор, який заважає рухатись вашому автомобілю ", - наголошує Кнут.

Податкові стимули для "стартапів"

Експерти радять українському уряду фінансово підтримати молоді зростаючі компанії, які пропонують "проривні бізнес-стартапи" (інноваційні бізнес-проекти - Ред.). Зокрема, владі в Києві радять спростити систему оподаткування, а також зробити доступнішими кредити для малих та середніх підприємств. Зараз підприємці можуть отримати на розвиток бізнесу кредит не менш, аніж під 30 відсотків річних у гривні, зауважує керівник Німецької консультативної групи при уряді в Києві, радник з економічної політики Рікардо Джуччі. "Але вибачте, 30 відсотків прибутку, аби погасити цей кредит, може дати лише продаж зброї чи наркотиків. Але ніяк не харчових продуктів, наприклад. Це нереальні цифри для українських підприємців", - стверджує він.

Окрім цього, німецькі експерти рекомендують не на словах, а на ділі зменшити адміністративні та бюрократичні бар’єри для малого та середнього бізнесу в Україні. "Я, наприклад, не розумію, чому в Україні посвідчення про відрядження таке важливе? Чому без нього неможливо провести фінансову операцію через бухгалтерію? Що дає аркуш паперу, який ти маєш не забути пропечатати тут і за кордоном, аби гроші могли рухатися. Це абсурд. В Європі такого взагалі немає", - обурюється Оттен.

Результати свого дослідження та рекомендації з поліпшення ведення малого та середнього бізнесу в Україні німецькі експерти передадуть українському уряду. Вони сподіваються, що урядовці врахують їхні зауваження.

DW