Свобода від люстрації

Люстра ция«Свобода» порозставляла борди, у яких похвалила себе за люстрацію. НАШІ ГРОШІ глянули на «свободівські» міністерства, де нові очільники працюють в оточенні клерків Януковича.

Кожен трактує люстрацію по-своєму. Найрадикальніше її бачать партійці «Свободи», які ще весною написали власний законопроект, у якому чітко написали, кого і за що люструвати. У результаті не пощадили нікого.

Суб’єктами перевірки є «міністри, їх заступники, керівники департаментів, фондів, служб, управлінь, центрів, комісій, комітетів, агентств, агенцій, інспекцій, спілок, бюро державних форм власності, та їх заступники».

А люструвати пропонувалось у тому числі і за те, що ці люди у період з 25 лютого 2010 року по 21 лютого 2014 року перебували на посадах заступників міністрів, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, у тому числі зі спеціальним статусом.

Тобто, займали високі посади за часів президента Віктора Януковича.

Люстрация 2

Зважаючи на те, що кілька днів тому Україною зарясніли борди «Свободи», ми вирішили бодай оком кинути на ввірені радикалам міністерства і відомства. Найвідоміші з них – екологія, АПК і ліс.

Кинули оком і не змогли відвести погляду. Відтак, поділимося своїми емоціями зі світом.

Олександр Настасенко

Екологія. Настасенко Олександр Григорович– з 27 березня 2014 року заступник Міністра екології та природних ресурсів України – керівник апарату.

Попереднє місце роботи: 04.2013 – 03.2014 – керівник апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. У 2007 році був помічником голови Державної податкової адміністрації Анатолія Брезвіна, одного з кращих друзів Миколи Азарова. Це взято з біографії Настасенка, опублікованої на сайті Мінекології.

Ми не знаємо, чим керується «свободівський» міністр Андрій Мохник, працюючи з людиною, яка до цього не один рік працювала на високих посадах у вертикалі Януковича. Можливо фаховими здібностями, помноженими на плідну роботу у якості начальника Львівського обласного управління земельних ресурсів у 2003-2005 роках (електоральна вотчина «Свободи»). Можливо були якісь інші суми аргументів.

Однак картина стає ще більш показовою, якщо пригадати, чим за часів Януковича було Нацкомфінпослуг, де працював Настасенко.

Андрій Мохник.

Нацкомісію, яка опікується усім небанківським фінансовим сектором економіки (страхування, біржі, тощо) очолював Борис Візіров. Це рядовий донецький податківець, який мав нерядового кума – Віктора Берліна. Це ще один донеччанин, який мав щастя вчитись у одному класі з Олександром Януковичем, працювати у СК «Український страховий дім» (одному з олігополістів страхового ринку часів президента Віктора Януковича), і у банку «Донеччина» (зараз «Укрбізнесбанк») разом з Сергієм Арбузовим.

Отже Берлін пролобіював Візірова до Нацкомісії, яка контролює ринки з річним оборотом у десятки мільярдів. А Візіров взяв собі Настасенка керівником апарату. Це, мабуть, найближча до тіла шефа посада у будь-якій структурі. Саме керівник апарату опікується виконанням доручень босса з широкого спектру питань. Тому не дивно, що про Настасенкау ЗМІ говорили як про «касира» Візірова, якому вдалось домовитись із новою владою.

Принагідно відзначимо, що у міністерстві Настасенко знову став керівником апарату. А у цьому відомстві теж крутяться гроші. Днями на хабарі у $15 тисяч за видачу ліцензії було затримано посередника, який мав передати гроші керівнику одного з департаментів Мінекології.

Віталій Атаманчук

Ліс. Атаманчук Віталій Іванович – з липня 2013 року заступник Голови Держлісагентства України.

Як бачимо, колишній нардеп від «Свободи» Віталій Черняков, очоливши лісове господарство, не домігся звільнення посадовця, призначеного особистим указом Януковича. Тепер мусить, напевно, страждати.

Ось що каже офіційна біографія Атаманчука з сайту Держлісагентства: «з 2011 р. працював на посаді заступника начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства».

    Віталій Черняков

Нагадаємо, саме це відомство опікується Дніпровсько-Тетерівським лісництвом, у якого у 2012 році товариство «Кедр» Януковича забрало 30 тисяч гектарів землі для власного мисливського господарства «Сухолуччя».Тобто оборудка по збагаченню президента відбувалось безпосередньо під носом у Атаманчука, який після цієї афери отримав підвищення від самого Януковича, і чия кар’єра продовжилась вже під дахом «Свободи».

На нашу думку, особливу пікантність цієї ситуації підкреслюєнещодавній арешт голови Державного агентства водних ресурсів Василя Сташука. Його звинуватили у тому, що він виділяв гроші на укріплення берегів Київського водосховища у районі с. Нові Петрівці біля «Межигір’я» Януковича, тоді як ці гроші можна було виділити на укріплення берегів у якомусь іншому місці Дніпра. Тобто гроші було не вкрадено, а вони просто пішли на покращення побуту президента. Але чим це гірше від крадіжки 30 тисяч гектарів під «Сухолуччя»?

Вовчук

АПК. Вовчук Петро Володимирович – з березня 2014 року директор Державної продовольчо-зернової корпорації України.

На сайті ДПЗКУ сором’язливо вказано, що у 2013 – 2014 р. Вовчук «працював у комерційних підприємствах».

Ця лаконічність може пояснюватись дуже просто. Вовчук з 2011 року очолював ТОВ «ДПЗКУ земельний фонд», яку заснував сам, а потім віддав мажоритарну частку статутного капіталу фірми тому самому «Хліб інвестбуду» Юри Єнакіївського і банківських інвесторів з угрупування Володимира Путіна.

Ця ТОВка, що мала у назві абревіатуру державної ДПЗКУ, формально державою не контролювалась. Вона просто належала «Хліб інвестбуду», який держава ім. Януковича визначила улюбленим експортером зерна.

«ДПЗКУ земельний фонд» займалось звичайною справою як для режиму Януковича – вона збирала українські землі (у тому числі і державні). Планували зібрати неймовірні 1 млн гектарів. Однак загальна некомпетентність міністра Миколи Присяжнюка та його босса Юрія Іванющенка не дала завершити цю оборудку, результатом якої могла стати передача отого мільйона гектарів «закордонним інвесторам».

Ігор Швайка.

Відзначимо також, що у цьому випадку «свободівський» міністр Ігор Швайка не може з’їхати на те, що «не знав – не бачив». Саме МінАПК призначило Вовчука керівником ДПЗКУ. І ось кілька досягнень держкорпорації за останній час.

Так би мовити, «непрозоро» проведено ротацію у страховому пулі, який монопольно контролює мільйони страхових внесків аграріїв: одних страховиків Януковича замінили на інших страховиків Януковича.

Вирішено придбати чи то частину, чи то всю ТОВ «Українська національна стивідорна компанія». Така собі фінансова допомога відомої в Одесі сім’ї Круків. Юрій Крук-старший обраний нардепом від Партії регіонів, а його син В’ячеслав збирається балотуватись до нового парламенту. Щоправда, до цих партнерів держкорпорації вже виникли питання у Генпрокуратури і СБУ – 29 вересня В’ячеслава було затримано, а в домі батька проведено обшук.

Відмітимо, що не зважаючи на всі ці контексти і підтексти у «свободівця» Швайки так і не виникло питань до Вовчука.

На цьому поки що і обмежимось. Хоча діяльність «Свободи» не обмежується цими постатями.

Артем Кадомський.

Наприклад, нещодавно відсторонено від посади керівника Державного агентства земельних ресурсів України Сергія Рудика.

Це той самий діяч, який намагався поставити на Дніпропетровське облуправління земресурсів людину, яка довго і плідно працювала на одного із стовпів януковичевського уряду Олександра Вілкула. Тоді «приватівці» влаштували йому гарячий прийом з відправкою на фронт у АТО, однак зараз не про це мова.

Першим заступником Рудика у Держземагенстві залишився Артем Маркович Кадомський, який отримав цю посаду ще у 2010 році. Тобто він весь час правління Януковича працював у відомстві, яке контролювало роздачу земель і відповідні грошові потоки.

Сергій Рудик.

Тому просто процитуємо ще один пункт з «свободівського» законопроекту про люстрацію: «Підлягають звільненню із займаної посади та не можуть бути обрані чи призначені на посади […] особи, які організовували та вчинили дії, що призвели до втрат державного бюджету у сумі понад 1 мільйон гривень, а місцевих бюджетів у сумі понад п’ятдесят тисяч гривень». Отакі жорсткі і безкомпромісні слова.

І наостанок. Ми дуже рідко торкаємось персон державних менеджерів, доки вони чогось не накоїли. Виходимо з того, що краще міняти систему, а не людей.

Але якби «Свобода» не почала піаритись на люстрації, то і цього тексту би не було. Тому оскільки він вже з’явився – то, певно, доведеться продовжити серіал. Почнемо одразу після виборів і нових призначень.

Так що щиро дякуємо партії «Свобода» за хорошу ідею. Від патріотичних білбордів таки є користь.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»