«Податкові ями» – корупційні пухлини української економіки

ЯмаОсобливості вирішення господарських судових спорів в Україні, а також перспективи запровадження в державі податкового компромісу обговорили судді, юристи та податківці в ході проведення у Львові тематичного бізнес-сніданку «Нова податкова реформа: очікування та наслідки», організованого «Юридичною газетою»

Як відзначив суддя Львівського окружного адміністративного суду України Володимир Кравчук, найбільше зло у вітчизняній економіці – це податкові ями. Через них держава втрачає значні кошти.

«Податковими ямами» називають підприємства, які використовуються іншими платниками для отримання «податкового зиску» у вигляді ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування ПДВ.

Фактично це підприємства з ознаками фіктивності, які не декларують проведених фінансово-господарських операцій та не сплачують податків до бюджету. За словами судді, об’єктивна сторона такого злочину як фіктивне підприємництво – створення або придбання підприємства  з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Вітчизняне кримінальне право сьогодні в цілому забезпечує дію принципу невідворотності покарання за такі злочини. Якщо ж брати не тільки кримінально-правовий аспект, то елементи об’єктивної сторони прописані в інших нормативних актах, в інших статnях.

Зокрема, одночасно з Податковим кодексом України (ПКУ) Господарський кодекс було доповнено ст.55-1 «Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання», у якій ця сама об’єктивна сторона розписана трохи ширше.

Відтак, фіктивна господарська діяльність має місце, коли юридичну особу зареєстровано на недійсні, підроблені документи чи не зареєстровано взагалі, або ж зареєстровано на померлих, безвісно відсутніх людей, а також коли фінансово-господарська діяльність ведеться без згоди, відома засновників.

Натомість перша заступниця начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області Анжеліка Любченко відзначила, що кримінальна відповідальність наступає за доведеності умислу несплати податків.

За таких умов інкримінують ст.212 КК, яка є основною статтею органів податкового слідства. Об’єктивна сторона цієї статті реалізується такими способами як приховання об’єкту оподаткування або його заниження. І суб’єктам господарювання треба звертати увагу на моменти укладення договорів і вступу у відносини з окремими юридичними чи фізичними особами, виявляти обачність, щоб укладення договору не потягнуло ризики.

За її словами , коли, приміром, підприємство контрабандним шляхом постачає в Україну цінності (брендові речі, обладнання), які потребують сертифікації з якості, ця продукція (товар) має бути якимось чином легалізована. Тоді контрабандисти шукають на ринку суб’єкта господарювання, який згодиться провести таку легалізацію. І за первинними документами зазвичай також можна побачити, що товар, нібито поставлений по ланцюгу до компанії, котра його легалізує, фактично в Україну не заїжджав. Досвідчений податківець завжди звертає на це увагу і досліджує весь ланцюг постачання.

          А про перспективи податкового компромісу в Україні говорив керуючий партнер Advice Group Антон Подільчак. На його думку, більш «креативне» податкове законодавство, ніж українське, важко знайти у світі. Воно в нас оживляється та омолоджується кожні 2–3 місяці.

«Мені здається, на великих підприємствах треба ввести посаду «старший контролер з Податкового та Митного кодексів», який буде читати всі нові законодавчі акти з цього напрямку і думати, як вплине та чи інша зміна на підприємство. Або вони будуть змушені платити гроші юристам, які й так кожен день аналізують відповідні зміни», – вважає юрист.

Податковий компроміс у тому формулюванні, яке є зараз, – це режим звільнення від відповідальності платників податків та/або їх службових чи посадових осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 р. з врахуванням строків давності, встановлених ст.102 Податкового кодексу.

Платник податку подає уточнюючі розрахунки з податку на прибуток (завищення витрат) та ПДВ (завищення кредиту).

На думку юриста, за таким формулюванням виходить, що навіть якщо ви отримали 100 грн. відшкодування ПДВ, при досягненні компромісу все одно залишиться незакритим питання незаконного отримання бюджетного відшкодування, за яке можливе кримінальне переслідування.

Тож фактично питання по ПДВ таким податковим компромісом не закривається. І якщо податковий компроміс буде прийнято в тій редакції, яка наявна сьогодні, фахівець не буде радити своїм клієнтам застосовувати його.

Тим не менше, юрист вважає, що ідея податкового компромісу має право на життя – просто слід краще вивчати і враховувати практику інших держав.

Ігор Галущак, для "Ні корупції!"

Фото «Юридичної газети»