Передмістя Києва не знатиме, де ховатися в разі наближення війни?

BYc0-5Cu2po

Джерело: youtube.com/user/obvioso

Інформація про розташування, кількість, місткість та стан бомбосховищ і сховищ протирадіаційного ураження у найближчому від Києва передмісті з боку Росії має обмежений доступ.

Чи знатимуть мешканці околиць столиці, де сховатися у разі наближення війни?

«Ні корупції!» спробував перевірити сховища поблизу Києва – у Броварах та Броварському районі. Однак інформація виявилась обмеженою у доступі – з грифом «для службового користування» як запевняють чиновники.

Броварський район є найближчим до Києва передмістям. Через нього пролягають автомобільна дорога та залізниця Київ – Москва. Саме звідти найчастіше прогнозують наступ російських військ, якщо окупанти все-таки спробують піти на Київ.

Відповіді на запити та відкриті джерела

Журналіст «Ні корупції!» вирішив отримати інформацію про сховища в офіційних установах Броварів, Броварського району та Київської області. Відповіді виявилися суперечливими, але всі зводилися до одного – така інформація має обмежений доступ, тому її не надають.

Броварська районна державна адміністрація та Броварська міська рада у відповідь на інформаційний запит повідомили, що інформація щодо місць розташування та перелік бомбосховищ не може бути надана. Вона має обмеження у доступі відповідно до закону «Про державну таємницю».

Після надсилання деталізованого запиту відповіді так само не вдалося отримати. Міські чиновники інформацію про кількість сховищ, їхню готовність приймати людей та їхню місткість назвали «таємною».

Броварська міська рада, посилаючись на ст. 8 та ч. 2 ст. 6 закону «Про доступ до публічної інформації», вважає, що розголошення такої інформації може завдати шкоди суспільству та державі.

Київська обласна державна адміністрація також не надала запитуваної інформації.

Водночас, усі установи повідомили, що потрібну інформацію для захисту себе особисто або для захисту членів своєї родини отримати таки можна, звернувшись до відповідних підрозділів з надзвичайних ситуацій (цивільного захисту) за місцем проживання.

Цікаво, що інформацію про кількість сховищ у Броварах і їхню готовність приймати людей, яку не надала журналісту міськрада, у квітні цього року озвучили місцеві чиновники.

Заступник міського голови Григорій Голубовський на  сесії повідомив, що у Броварах є 8 протирадіаційних сховищ та 21 сховище. Також, за словами чиновника, можна сховатися у підвальних приміщеннях будинків, їх найбільше – 212.

Чиновники Київської обласної державної адміністрації повідомили, що на сьогодні відповідно до законодавства та державних будівельних норм, такий вид захисних споруд як «бомбосховище» відсутній. Захисними спорудами цивільного захисту є сховища, протирадіаційні укриття та швидко споруджувані захисні споруди цивільного захисту. Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час  та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Станом на квітень Голубовський констатував, що з усього переліку тільки одне сховище є готовим для використання за призначенням. Більшість укриттів – обмежено готові. Повністю не готові – лише 15 сховищ.

Схожа ситуація виникла і з інформацією про кількість сховищ у Броварському районі. Дані, які не надали в райадміністрації, без застережень повідомили у районному відділі СБУ – сховищ два. Однак щодо розташування підтвердили – інформація має гриф «для службового користування».

Спецслужби таки пильнують шпигунів?

Приводи сумніватися в цьому давали численні повідомлення у ЗМІ, які лунали раніше, про нібито непрофесійність наших спецслужб у пошуку терористів.

Журналіст «Ні корупції!» все ж утримається від оціночних суджень щодо якості роботи відповідних силових органів влади, але розповість про свою історію.

Із запитувачем інформації про сховища вийшли на зв’язок працівники броварського районного СБУ і покликали на розмову.

Журналіст погодився. Як повідомили силовики, СБУ перевіряє усіх, хто цікавиться інформацією з обмеженим доступом, яку можуть збирати з метою передачі ворогові.

Працівники відділу цікавились метою, яку переслідував журналіст, намагаючись отримати інформацію про сховища, а також тим, чи не надали чиновники «зайвої» інформації у відповідях на запити.

На питання про те, чому інформація про сховища має обмежений доступ, адже люди все ж мають знати, куди їм тікати в разі небезпеки, чіткої відповіді отримати не вдалось.

Співробітник лише зауважив, що у мирний час бомбосховища є режимним об’єктом. Як відомо, військовий стан в Україні та навіть в окремих її регіонах офіційно не запроваджений. Відповідно, правові наслідки, які за цим слідують, також не настали.

Юристи: інформація про сховища має бути відкритою

Правники Інституту медіа права не погоджуються, що інформація про кількість споруд цивільного захисту (бомбосховищ), їхнього технічного стану, місця розташування, відомостей про їхню місткість, обсяг запасів води, харчів може бути обмежена.

Юристи визнають, що відповідно до чинного законодавства, до державної таємниці може відноситися інформація про дислокацію, характеристики пунктів управління, рівня щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю»).

А до службової інформації може належати інформація у сфері оборони, яку не віднесено до державної таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Однак, відповідно до частини 2 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» таке обмеження здійснюється виключно при дотриманні сукупності таких вимог:

  1. ) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
  2. ) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
  3. ) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

На думку Інституту медіа права, хоч у цьому випадку розголошення інформації теоретично може заподіяти шкоду інтересам національної безпеки  (якщо ця інформація потрапить до рук ворога, він матиме інформацію, куди, коли і як завдавати військовий удар, а також матиме уявлення про стратегічну важливість міста), така шкода, однак, не переважає суспільний інтерес в отриманні інформації.

Юристи зазначають, що на користь права на отримання інформації можна навести аргументи, що питання забезпечення населення місцями укриття від потенційних загроз є об’єктом гострої дискусії, яка неодноразово висвітлювалася в ЗМІ.

Зокрема, правники зауважують, що висвітлення проблеми сприятиме вжиттю заходів щодо поліпшення стану сховищ та посиленню захисту громадян на випадок небезпеки, засоби сповіщення населення є застарілими тощо. При цьому, шкода від поширення такої інформації є малоймовірною.

Юристи інституту вважають, що, враховуючи актуальність питання, було би корисно спробувати змусити державні органи через суд надати таку інформацію.

Дмитро Карпій, для "Ні корупції!"