Медична реформа очима її учасників: 3 рівні й 3 джерела медичної корупції

Богатырева

Раїса Богатирьова - міністр за президентства Януковича. Багато говорила про реформи

Медична реформа очима Міністра. Для чого йому потрібна медична реформа ? Які зміни йому потрібні ?

-Міністр представляє державу. Державі потрібно якнайефективніше використати ті невеликі кошти, які вона виділяє на охорону здоров’я.

У той самий час кожна міністерська команда мріє про такі реформи, що збережуть за нею монопольно-міністерське проведення торгів за національними програмами, розподіл бюджету по областях і контроль його освоєння, контроль за реєстраціями, сертифікаціями, акредитаціями та кадровими призначеннями в регіонах з контролюванням справ у кожному регіоні.

У зв'язку з тим, що  більшість міністерських рішень приймаються непрозоро, шляхом домовленостей між фінансово-мафіозними групами, аргументація дій міністра здебільшого чи то незрозуміла, чи то парадоксальна.

При розробці будь-яких концепцій реформування галузі міністерські будуть мертво стояти за такі свої привілеї. Якщо одні міністри прикривались лояльністю Президента, то інші намагаються десятками підтягувати недосвідчених радників, різноманітні громадські організації з їхнім театральним акторством і клоунадою під стінами МОЗу.

Міністерська корупція – найпідступніша пухлина, що роз’їдає погано організовану галузь. Міністерська корупція зжирає близько 30-40 %  бюджету країни, що скерований на державні закупівлі, незалежно від того, скільки коштів держава виділяє. Це суми, що обчислюються сотнями мільйонів доларів щороку. Більш точними сумами володіє прокуратура, яка щороку закриває такі справи.

Медична реформа очима чиновників. Для чого їм потрібна медична реформа ?

Шніцер

Роман Шніцер - керівник управління охорони здоров'я Закарпатської ОДА.

-Медичні чиновники - начальники управлінь, головні лікарі - думають тільки про себе. Серед них фанатів медицини немає. Користуючись моментом, більшість із них явно чи неявно грабують медичні бюджети областей, районів, міст. Деколи це вдається робити протягом кількох років.

У плані реформ  чиновники мріють щоб збільшувався довірений їм бюджет, зменшувався за ними контроль, не збільшувались апетити «кришувальників», не зростала професійність ревізорів, постійно йшли малозрозумілі організаційні пертурбації, збільшувалася контрольована регіональними чиновниками керована ротація медичних кадрів.

Медична корупція в обласних центрах жорстко контрольована її кришувальниками, проте це не заважає багатьом молодим і малодосвідченим адмініструвальникам вести себе зверхньо, нахабно і непрофесійно. Вони вишукують приводи зменшити медичні бюджети на 10-15%.

Іншими корупційними джерелами для них є контрольовані кадрові призначення і планове системне «доїння» благодійних внесків, що акуратно збираються з пацієнтів і лікарів. Ці суми обчислюються сотнями тисяч доларів щороку. Більш точними сумами володіє місцева прокуратура, яка щороку розрулює їхні справи.

Медична реформа очима лікарів. Для чого лікарям потрібні реформи?

Від рядових лікарів ніякі реформи не залежать. Лікарі знають, що прийде така вказівка – треба буде робити так; прийде протилежна вказівка – будуть робити навпаки.

Якщо кожний другий молодий амбіційний хірург чи гінеколог змагаються між собою (у кого будинок вищий чи тачка крутіша), то кожний другий сімейник, терапевт чи педіатр думають про більш-менш пристойне виживання з зарплатою 2,5-3 тис грив.

Лікарі кажуть, що не так часто трапляються щедрі пацієнти

Лікарі кажуть, що не так часто трапляються щедрі пацієнти

Символічні дрібні гроші, напої чи солодощі, якщо вони не є умовою лікування, у світі традиційно вважаються знаком подяки, лікарським гонораром і корупцією не вважаються.

Звичайно, сімейний лікар зацікавлений бути віддяченим більш заможним пацієнтом, ніж таким самим бюджетником як і він.

За рахунок гонорарів молодий і вправний хірург за рік планує купити непоганий автомобіль, а терапевт – відкласти до $1000.

На фото: щедрі гонорари у звичайних лікарів бувають дуже рідко.

Медична реформа очима пацієнтів: що їм потрібно ?

Пацієнт, про якого, як ви вже звернули увагу, ніхто не думає, є, насправді, головною фігурою в охороні здоров’я. Усі ті кошти, якими так хвацько розпоряджаються «професіонали», фактично до пацієнта не доходять.

За совковськими традиціями пацієнт продовжує терпіти зверхньо-пихаті зневажання персоналу. Відносно пацієнта постійно ведеться потужна інформаційна війна: пацієнту «не потрібно знати» про свої права, про можливості свого вибору.

Пацієнт не знає, скільки коштів на його охорону здоров’я виділяє його люба держава, і скільки коштів і за якими приводами хутко зникають на кожному етапі адміністрування охорони здоров’я (у столиці, у обласному центрі, у його містечку).

Також пацієнт не розуміється на тому, яким насправді повинні бути його обстеження і лікування: з пацієнта витиснуть кошти за обстеження, а «співробітництво лікарів і фармкомпаній» зведе до нуля вірогідність того, що пацієнту не призначать найдорожчий закордонний брендовий препарат.

пациент

Так би було дуже довго, якби світські лікарні і поліклініки потроху не зношувались і не рушились, пацієнти б не хворіли, не приходили у поліклініки і лікарні і не заважали постійно заклопотаними своїми справами лікарям, зав. відділеннями і головним лікарям.

Чи знаєте ви, що:

  • Ще ні в одній країні світу медична реформа не була успішною, якщо її здійснювали її ж виконавці. Система не може реформувати сама себе. Не можна самому собі виписувати концепцію, самого себе наділяти повноваженнями, бюджетом, витрачати його, самого ж себе перевіряти і самому ж собі давати оцінку – «у нас все добре!»
  • У кожному разі система залишить за собою всі бажані їй преференції і кінцеві ланки – лікарі і ПАЦІЄНТИ, як завжди, нічого не отримають.
  • Ніяка система охорони здоров’я не буде ефективною, якщо не буде справжньої, турботливої роботи з пацієнтом; якщо міністр і чиновники не перестануть себе відчувати «каліфами на годину», а  будуть зобов’язані важко і відповідально працювати «під мікроскопом» громади.
  • Держава повинна обирати такі формати надання медичних послуг, при яких найбільший комфорт створюється лікарям, а не міністерству і чиновникам.
  • Пора вже закінчити з режимом максимальної економії на пацієнті, а ввести персональний рахунок кожного пацієнта, де б враховувались всі його витрати.
  • Держава, правоохоронні органи повинні проявити принциповість і швидко покінчити з безкарним грабуванням медичних бюджетів «корупційною тендерною мафією» у міністерстві, місцевими чиновниками – у регіонах. Кожний міністр-корупціонер, чиновник-корупціонер і лікар-корупціонер повинен бути публічно покараний.
  • Для будь якого ремонту потрібно запросити досвідчених фахівців з ремонту (реформ галузі). Вони складуть план, обрахують бюджети на кожному рівні, призначать відповідальних, проведуть конкурс, запросять виконавців, попередять про відповідальність. І тоді весь механізм запрацює
  • У противному випадку – це буде перманентна реформа корупції (самовдосконалення) у медицині. Не більше!

Сергій  Кульчицький, с. Міжгір’я, Ні корупції!