Куди тікати львів’янам

Зразкове укриття у Львові. Фото з сайту ТСН

Зразкове укриття у Львові. Фото з сайту ТСН

«Ні корупції!» дослідив, чи буде де сховатися мешканцям Львівської області, якщо вогнище протистояння зі Сходу країни дійде до Заходу.

Неоголошена війна на Донеччині і Луганщині і мізерна кількість укриттів, де б мирне населення могло сховатися від обстрілів, примусили місцеві власті інших регіонів України переглянути свою політику стосовно сховищ цивільної оборони.

Так на Прикарпатті чи не вперше за часів незалежності майже на мільйон гривень було оштрафоване підприємство, яке не доглядало за сховищами ЦО.

ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» відшкодує завдані державі збитки на суму 940 тисяч гривень за те, що два сховища, які перебувають на його балансі, затоплені та перебувають у незадовільному стані. Кошти будуть стягнені через суд за позовом прокуратури.

До цього часу місцеві власті не надто прискіпливо ставилися до дотримання в належному стані сховищ ЦО. Траплялися й такі випадки, коли приміщення сховищ віддавалися в оренду розважальним чи культурним закладам, власники яких переобладнували ці стратегічні об’єкти під потреби своєї аудиторії.

Львів до бомбардувань готовий

У середині серпня Львівська міська рада прозвітувала, що в місті відбувається другий етап підготовки підвалів для укриття на випадок бомбардувань.

За словами  начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Віктора Іваніцького, на львівських будинках з’явилися нові оголошення про «дії населення під час укриття в підвальних приміщеннях», де вказані адреси безпечних місць для укриття, а також рекомендації населенню на випадок оголошення тривоги.

Іваніцький стверджує, що львівська влада постійно контролює готовність захисних споруд:

«Інтенсивно ця робота проводилася у березні-травні, потім трохи стишилася, а зараз у зв’язку з тим, що бойові дії не припиняються, ця робота відновлена. Крім того, влітку настав час ремонтів, і підвали почали захаращувати будівельним сміттям. Тому їх потрібно розчищати, чим займаються ЛКП».

Також чиновник зізнався, що за роки незалежності цьому питанню взагалі не приділяли уваги і не виділяли на це жодних грошей. Немає фінансування і зараз.

«Але все, що можемо, ми робимо. Коли ми тільки починали цю роботу, ситуація була суттєво гіршою. Зараз по Львову є можливість укрити понад 100% населення», – запевнив Іваніцький.

Ситуація із цивільним захистом в області

Перша інформація стосовно кількості діючих бомбосховищ на Львівщині з’явилася у березні цього року. Тоді директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА Олексій Титаренко розповів, що із 966 бомбосховищ Львівщини лише 79 можна використовувати. 383 захисних споруд є непридатними, а у 504 сховищах зараз ведуться роботи з відновлення.

Станом на березень наявні в області сховища ЦО одночасно могли врятувати трохи більше 255 тисяч осіб. Для порівняння - згідно з Вікіпедією населення Львівщини складає трохи більше 2, 5 мільйонів чоловік.

За словами чиновника, сховища що перебувають у державній і приватній власності, зокрема ті захисні споруди, що мають Львівська залізниця, «Львівводоканал», «Львівгаз», «Львівобленерго» та інші підприємства, в першу чергу призначені для робітників підприємств, які забезпечують життєдіяльність у місті. За наявності вільних місць, місцева влада може дозволити приймати населення. Та водночас люди самі мають думати, де їм сховатися - у підвалах, підземних паркінгах, у цокольних приміщеннях.

«Ні корупції!» отримав останню інформацію щодо наявності в області сховищ ЦО, яку Львівська обласна державна адміністрація може розголошувати з урахуванням вимог чинного законодавства України в частині збереження державної таємниці та в межах компетенції.

Так, сховища ЦО та протирадіаційні укриття перебувають у державній, комунальній та приватній власності. За технічний стан, утримання та підготовку захисних споруд до використання за призначенням відповідають керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Водночас на запитання «Ні корупції!», чи притягались до відповідальності за неналежне утримання сховищ їхні балансоутримувачі і чи взагалі були такі випадки, у ЛОДА не відповіли.

На сьогодні готовність захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням характеризується наступними показниками: «ГОТОВІ» до використання за призначенням – 8,2% від загальної чисельності захисних споруд, «ОБМЕЖЕНО ГОТОВІ» до використання за призначенням – 56,8%, «НЕ ГОТОВІ» до використання за призначенням – 35,0%. Захист людей у сховищах та протирадіаційних укриттях є обмежений та становить близько 128 тисяч осіб.

При цьому протягом 2012-2014 років для утримання захисних споруд та використання за призначенням використано 1 564 989 тисяч гривень.

Фінансування захисних споруд здійснюється відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами вказаних споруд. За час подій у Криму та проведення антитерористичної операції на сході України із стану не готових до використання за призначенням у стан обмежено готових облаштовано 45 захисних споруд, при цьому використано 292 202 тисяч гривень.

А тепер коротке узагальнення отриманих із ЛОДА цифр щодо наявності сховищ ЦО, готових прихистити населення на випадок бомбардувань, і грошей, на них витрачених.

Впродовж останніх двох років на утримання сховищ ЦО витрачено більше, ніж півтора мільйони гривень, з них майже 300 тисяч гривень лише з початку окупації Криму і початку протистоянь на Сході.

В результаті – лише ДВАДЦЯТА! частина мешканців області матиме змогу сховатися у цих приміщенням, тобто, лише  128 тисяч із майже 2,5 мільйонів осіб.

Іншим - шлях у власні безкоштовні погреби.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»