Торговці ліками підняли ціни для українців майже на 300%. Війна, кажете?

File12Пацієнтські організації закликали фармацевтичні компаній знизити ціни на ліки до рівня 2013 року. Центр протидії корупції заявляє про корупційну складову в закупівлях.

Щодня, за зведеними даними 2013 року, в Україні помирало 1607 наших співвітчизників від таких хвороб як туберкульоз, онкологія, СНІД, серцево-судинні захворювання тощо. Україна передбачила 18 лікувальних програм, і в їх рамках було задекларувала державну закупівлю необхідних ліків. Однак, наприклад, минулого року влада виділила лише 40% коштів від потреб.

Цього року через девальвацію гривні та введення додаткового ПДВ на медикаменти громадські організації спрогнозували 80-відсотковий дефіцит коштів на ліки. Через це вони ще у квітні закликали фармацевтичні компанії не піднімати ціни на ліки для тяжкохворих українців.

Але як тільки розкрилися конверти з пропозиціями, поданими на тендери Міністерства охорони здоров’я України, стало зрозуміло, що лише Abbvie та Glaxo Smith Klein дослухались до закликів українських важковорих пацієнтів. Усі інші ж ціни підвищили: вартість препаратів для лікування дитячої онкології зросла на 40-60%, а  деякі ліки, зокрема гемодіаліз, подорожчали на 300%.

Юристка Центру протидії корупції Олена Щербан називає таке завищення цін “фармацевтичним мародерством” і запевняє, що громадськість звернеться до Антимонопольного комітету для перевірки їх обгрутованості.

“В умовах війни й такої нагальної потреби в препаратах Україна не може собі дозволити закуповувати настільки дорогі ліки. Сьогодні ми вважаємо, що маємо достатньо підстав для звернення до Антимонопольного комітету, аби перевірити обгрунтування завищення цін, а також факт змови фармкомпаній щодо підняття цін саме в Україні. Ми вважаємо, що фармацевтичні корпорації вирішили скористатись із тієї ситуації, яка є в нашій державі. Це фактично “фармацевтичне мородерство”. Сьогодні саме на фармкомпаніях і на Міністерстві здоров’я лежить повна відповідальність за життя хворих людей”, - каже Олена Щербан.

Найбільш жадібними компаніями, за твердженнями громадських організацій, виявились MSD, Astellas, Novartis, Medac, Baxter, Lumier-Pharma, Janssen та українська “Дарниця”.

Page1

Page2

Юрист повідомила, що 4 серпня МОЗ оголосило про скасування тендерів, де ціни на ліки були завищенні, і попередило про небезпеку для багатьох українців, якщо пропозиції знову міститимуть завищені ціни:

“Будуть оголошені нові торги, і якщо фармкомпанії подадуть пропозиції  із завищеними цінами знову, то МОЗу доведеться зменшувати обсяг закупівель. Це фактично й зараз відбувається. Препаратів може бути закуплено в 2-3 рази менше, а це означає, що набагато менше людей зможе отримати лікування. Ми хочемо, щоб ціни на ліки були не нижчими, ніж ціни в країнах ЄС і такими, як були в 2013 році, адже за нашим моніторингом минулого року ясно видно, що ціни в Україні були набагато вищими, ніж у європейських країнах”, - підсумовує юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

31 липня міністр охорони здоров’я Олег Мусій подав в Кабмін проект постанови “Про внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я”. Ця постанова занепокоїла громадські організації, оскільки у разі прийняття, МОЗ зменшить закупівлі значної кількості ліків.

“На наш погляд, це антилюдська, антигуманна постанова, - каже голова координаційної ради ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”. - Вона в гарному сенсі для Міністерства охорони здоров’я дає можливість самостійно приймати рішення, хто в цій країні буде жити, і при цьому не нести жодної відповідальності за це. Пропонується, що ця постанова буде діяти до кінця цього року. Нас обурило, що міністр Мусій у пояснювальній записці до цієї постанови написав: “Проект постанови не містить ризики вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупціїної експертизи. Проект постанови не потребує громадського обговорення”. Ми з усім цим не згодні. Можна за менші гроші купити більшу кількість лікарських препаратів. Минулого року на препарати, які закуповувало Міністерство охорони здоров’я, ціни були завищені від 30 до 70%. Ми знаємо, що це ті гроші, які були вкрадені, і сьогодні ми бачимо пропозицію, щоб підняти ціни рівно на стільки, аби була ця корупційна складова”.

Page1

Page3

Page2

Громадські організації закликали прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка не приймати цю постанову без громадського обговорення.

Громадські активісти відправили фармацевтичним компаніям прямо із прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі пігулки золотого кольору, закликаючи тим самом компанії не продавати тяжкохворим українцям ліки за ціною золота.

Як заробляються корупційні гроші на окнохворих дітях

У 2013 році Центр протидії корупції проаналізував держзакупівлі щодо ліків для онкохворих дітей на наявність корупційної складової.

Юристи Центру виділили чотири основні корупційні схеми у закупівлі ліків:

1. Конкуренція між фірмами, що контролюються одним фактичним власником та зареєстровані на підставних осіб;

2. “Картельні змови”, коли компанії попередньо домовляються про розподіл перемог на конкретних лотах;

3. Завищення цін на тендерах через Реєстр оптово-відпускних цін; 4. Повторний продаж ліків вже закуплених за кошти платників податків пацієнтам.

Інфографіка: Центр протидії корупції

Інфографіка: Центр протидії корупції

Схема конкуренції між компаніями активно реалізовується трьома переможцями тендерів - “ ТОВ “Фармадіс”, “ТОВ “Укроптпостач” та ПрАТ “Ганза”. Ці фірми, які контролюються Петром Багрієм, отримали на торгах 17,5% від бюджету на закупівлі ліків для онкології (45,5 млн грн).

Юристи з Центру протидії корупції стверджують, що компанії Петра Багрія вступають у картельні змови з іншими фірмами. Так, наприклад, 6 лотів фірми Багрія виграли, конкуруючи з донецьким ТОВ “ФРА-М”. Остання фірма у конкуренції з компаніями Петра Багрія взяла свої переможні 42 лоти на суму у 20 млн. грн.

Експерти говорять також про другу зв’яку: компанії ТОВ “Людмила Фарм”, ПрАТ “Альба Україна” та ПрАТ “Медфам-Комцентр”. “Людмила Фарм" одержала більше половини бюджету, який держава виділила на закупівлю ліків для дитячої онкології, - це 136 млн грн за 77 лотів. У 39 лотах з ТОВ “Людмила Фарм” конкурувала “Альба Україна”, у 32-х - “Медфарком-Центр”, і лише у 5 лотах конкурувала “Ганза” Петра Багрія.

Юристи з Центру протидії корупції вважають, що ці три фірми також змовляються у закупівлях антиретровірусних та протитуберкульозних ліків.

Експерти вбачають корупційну складову у Реєстрі оптово-відпускних цін. Вони стверджують, що недосконала система декларування вартості ліків дозволяє власникам реєстраційних посвідчень на медичні препарати, які надають інформацію про ціни для Реєстру, свідомо завищувати ціни. Це стається тому, що закон не вимагає у власників додавати документи, що підтверджують калькуляцію при оголошенні вартості ліків. Фармкомпаніям ніщо не заважає подавати ціни в рази вищі ринкових.

Також найбільш цинічною корупційною схемою у закупівлях та розподілі ліків для онкохворих дітей експерти називають перепродаж ліків. Цю проблему піднімала свого часу й Тимчасова слідча комісія: “... непоодинокими є випадки, коли лікарські засоби для лікування онкологічних та онкогематологічних хворих, закуплені у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України, надходили в аптечну мережу та купувались пацієнтами власним коштом”.

Посадовці в системі охорони здоров’я могли двічі заробити на одній упаковці медикаментів: спочатку на ній наживаються службовці МОЗу та фірми-посередники, в кишенях яких осідає маржа від переплати за ліки, а потім отримані безкоштовно ліки “продаються” в аптечні мережі працівниками медичних закладів, змушуючи таким чином пацієнтів сплачувати значні кошти.

Експерти з ЦПК вибірково проаналізували ціни на закуплені МОЗом препарати і виявили, що на закупівлях держава переплатила понад 27 млн грн лише за 7 препаратів.

Юристи з Центру протидії корупції кажуть, що Україні необхідно створити умови для закупівель безпосередньо у виробників, в т. ч. іноземних, шляхом спрощення тендерної документації; забезпечити публічний доступ до тендерної документації, включно із тендерними пропозиціями учасників торгів, а також розширити коло суб’єктів, які мають право вимагати в Антимонопольного комітету України проведення розслідувань за фактами антиконкурентних змін. Експерти переконані, що до кола таких суб’єктів необхідно включити пацієнтів та кінцевих споживачів закуплених державою товарів та послуг, а на міжнародному рівні запровадити відкритий реєстр бенефеціарних власників, аби було неможливо приховати реального власника за знеособленими компаніями, які є невід’єдмною частиною корупційних схем.

Микола Мирний для “Ні корупції!”