Відсутність фінансування потреб ВІЛ-сервісу – причина чи небажання?

СПИД логоЩо сьогодні знає звичайний українець про такий страшний діагноз як ВІЛ? І чи насправді він такий страшний, як здається з першого погляду?

Житомирська область, як і решта областей України, не з чуток знає про проблему ВІЛ-інфікованих людей.

Однак пересічні люди вважають, що проблема ВІЛ/СНІДУ їх не зачепить, адже більшість з них не входить до основних груп ризику цієї хвороби.

Фахівці зазначають, що помилково вважати лише соціально незахищенні верстви населення вразливими.

Сьогодні ніхто не може дати гарантій, що завтра успішний громадянин будь-якої країни не виявиться ВІЛ-позитивним, але варто зазначати, що все-таки в окремих спільнотах шанс зараження вищий. У першу чергу це пояснюється їхнім способом життя.

Ситуація в Житомирській області наступна. Станом на 01.06.2014 виявлено  7341 потенційно інфікованих (особи, які мають позитивний результат обстеження на ВІЛ), з них у 2014 році ново виявлених  88 осіб. Перебувають на обліку з діагнозом ВІЛ-інфекція 4371 особа. Захворіло на СНІД 1324, а померли від СНІДу  646 жителів області. Найбільше ВІЛ-інфікованих віком 25-49 років, таких налічується 2473 особи. На сьогодні по області кількість ВІЛ-інфікованих, які безкоштовно приймають специфічне лікування ВІЛ/СНІДу – антиретровірусну терапію, становить 902 особи, з яких: 852  дорослих та 50 дітей.

Перші випадки, що зареєстрували ВІЛ-інфекцію, сталися відносно нещодавно - у 80-х роках минулого століття і дійсно призводили до смертей. А все тому, що цей вірус призводить до тяжких порушень імунної системи людини. Хвороба протікає місяцями і навіть роками, не завдаючи особливого дискомфорту, а вбити людину може звичайний нежить, адже імунітет більше не виконує свого призначення.

Сьогодні з цією проблемою успішно борються лікарі, пропонуючи пацієнтам антиретровірусну терапію (АРТ). Використання АРТ дає змогу знизити показники захворюваності та смертності, зумовлені ВІЛ - інфекцією. Метою АРТ є максимальне пригнічення реплікації ВІЛ, відновлення функції імунної системи, подовження та підвищення якості життя ВІЛ - інфікованих, якщо дуже просто, то АРТ фіксує рівень імунітету, не даючи йому знизитися.

Важливим аспектом ефективності данного лікування є підготовка та допомога пацієнтам у дотриманні режиму, який є необхідним для довгого та повноцінного життя.

Проте для належної якості життя людей із ВІЛ важливо забезпечити  їх не лише ліками, але і психологічною підтримкою, соціальним супроводом, домопогою у захисті прав, а тих, хто має важкі форми хвороби - спеціальним доглядом.

Хто і де опікується соціальним обслуговуванням ВІЛ-інфікованих? Логічно було б подумати, що цією проблемою має займатися держава через спеціальні комунальні лікарні та соціальні центри.

Наразі в Україні діє розгалуджена мережа таких закладів на усіх рівнях; проте в більшості випадків обсяг пропонованої ними допомоги ВІЛ-позитивним людям обмежується пігулкою та розмовою з неприязною медичною сестрою. Натомість, у кожній області країни функціонують спеціальні ВІЛ-сервісні організації, які пропонують своїм клієнтам широкий спектр соціальних послуг у дружній атмосфері.

Такі організації утворюють громадські коаліції, які успішно працюють вже десятки років. Утім,  головна їх проблема у тому, що фінансування є зовнішнім, тобто, свій  бюджет вони формують за рахунок іноземних програм.

Не є виключенням і Житомирська область. По всій області працюють організації, що спеціалізуються на окремих групах ризику. Разом вони ефективно виконували свої обов’язки, коли фінансування з боку іноземних донорів забезпечувало їх всім необхідним. Всі задоволені: ВІЛ-позитивні люди, організації, а головне, держава. А чому ж ні? По суті сьогодні держава взагалі не втручається в цей процес, пустивши його на самотік.

Утім, основний донор, який фінансує зусилля з протидії епідемії ВІЛ в Україні - Глобальний фонд по боротьбі із туберкульозом, малярією та ВІЛ\СНІДом, планує суттєво скоротити або навіть припинити фінансування для України вже у 2017 році. Наразі Глобальний фонд вимагає від України взяти на себе фінансування усіх послуг, які наразі пропонуються ВІЛ-інфікованим та групам ризику неурядовими органіазціями. Однак чи готова до цього Україна, бо якщо ще на рівні держави як такої про проблему згадують, то на рівні областей не знають елементарних речей.

Наразі у Житомирській області не існує практично жодної можливості для сервісних благодійних організацій отримувати підтримку з бюдежтних коштів. Варіантом вирішення цієї проблеми, який забезпечить  людей із ВІЛ потрібними послугами від найбільш дружніх для них установ і одночасно заощадить бюджетні кошти, є соціальне замовлення.

Для прикладу наведемо досвід Хмельницької області.

Соціальне замовлення Хмельницька обласна адміністрація здійснює з 2012 року. Бюджетні кошти в області отримують благодійні та громадські організації за результатами спеціального конкурсу. Кошти розподіляються серед громадських і благодійних організацій, бо вони мають всі відповідні навички роботи з вразливими групами людей та вони їх залучають до роботи. Натомість, комунальні установи не поспішають займатися такими людьми, а люди, в свою чергу, побоюються їх осуду чи недоброзичливого ставлення.

Загальний бюджет (95 тисяч гривень) на соціальне замовлення в 2014 році дозволить хмельницьким організаціям надати ряд послуг, серед яких:

- Соціальний супровід та патронаж вагітних жінок, які дізналися про ВІЛ-позитивний статус та ВІЛ-позитивних дітей, які потребують розкриття їм статусу (Хмельницьке відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», 21 021 грн.);

- Соціальна реабілітація нарко- та алко залежних (благодійний центр реабілітації та соціальної адаптації наркозалежних «Нове життя», 9 078 грн.);

- Соціальна адаптація осіб, які відбули покарання у вигляді позбавлення волі, нарко- та алкозалежних (благодійний фонд «Сіон», 27720 грн.);

На даному етапі вирішення проблеми соціальних послуг у Житомирській області мають займатися керівники різних рівнів – очільники області, міста, департаментів соціальної політики. Вони повинні усвідомити, що без їх втручання десятки тисяч людей не зможуть мати повноцінного життя або життя взагалі.

Соціальне замовлення послуг у недержавних суб’єктів - громадських та благодійних організацій - є необхідним та актуальним з огляду на необхідність оптимізації видатків бюджетної сфери та одночасно розширення переліку соціальних послуг для людей у складних життєвих обставинах.

На прикладі Хмельницької області бачимо, що робота громадських та благодійних організацій є більш дієвою та в рази економнішою за комунальні установи.

Тетяна Сиропятова, Дмитро Ткачук