У Броварах презентували книгу про війну, міжнародні відносини та корупцію

Andrusiv-0Напередодні Дня Конституції у Броварах говорили не про коригування основного закону, а про те, як змінювати майбутнє країни в цілому. 

Політолог Віктор Андрусів презентував свою книгу "Змінити майбутнє", яка є футуристичною розвідкою про Україну через 10-20 років, повідомляє автор.

У книзі показані рецепти того, як варто боротися з експансією Росії, корупцією всередині України, а також наведений опис  нашої держави у майбутньому.

Про це йдеться у репортажі "Маєш право знати".

«Серед моїх знайомих багато хто був впевнений, що Янукович прийшов на десятиліття, хоча я, наприклад, ще у 2010 році був переконаний, що ми «знесемо» його років через 3-4. При цьому дуже часто люди не стільки переймались проблемою Януковича, як їх хвилювало «А що потім?». У них було сильне розчарування після 2004 року, і вони не знали, чи може бути інше майбутнє, більш вдале. І тому я вирішив намалювати їм це майбутнє, причому, дуже детально й конкретно, а не у загальних рисах,» - розповів Андрусів.

«Змінити майбутнє» – це мемуари вигаданого майбутнього Президента України, який зумів зробити нашу державу впливовою та розвинутою. У чотирьох розділах описується покроково, як винахідливий та амбітний Гарант вирішував найбільш болючі проблеми країни та знаходив подекуди досить нестандартні рішення, що в підсумку дало потужний результат.

Автор запевнив, що за кожним розділом книги стоїть аналіз документів, результатів досліджень та численних доповідей міжнародних конференцій:

«Це не просто фантастика - написане мною має наукове підґрунтя. Художню форму я обрав насамперед для того, щоб краще донести свої ідеї, у більш доступній та зрозумілій формі – через сюжет, події та головного героя».

Andrusiv-11

За словами Андрусіва, у його тексті є цілком реалістичні розділи, в яких легко впізнати нашу буденність,  і виклики, які перед нами стоять. Однак є й більш фантастичні інновації, сконструйовані на основі знань та висновків про українців та їх особливості.

«Книга починається з війни з Росією. Однак коли я її писав, я не міг собі уявити, що хтось у буквальному сенсі буде застосовувати це поняття. Бо я мав на увазі насамперед боротьбу за енергетичну незалежність і звільнення України від «газової кабали» сусідньої держави.

«За сюжетом врешті-решт ми виграли цю «війну», однак не можна сказати, що наша перемога була однозначною».

«До речі, мої знайомі припускають, що Яценюк прочитав мою книжку, адже він вдається до тих кроків, які я описав. Але це насамперед тому, що вони просто логічні. Та цікаво, чи він і далі буде йти по цій логіці, чи ні. Бо у такому разі зараз ми втрачаємо час».

Andrusiv-1

«У нас є всього півроку, щоб провести потужну модернізацію житла та утеплити будинки. У своїй книзі я перелічую механізми, як стимулювати людей масово переходити на енергоефективні технології. Ці пропозиції цілком можна використовувати на практиці».

Другій розділ книги «Змінити майбутнє» присвячений боротьбі з корупцією, і, за словами Андрусіва, він, як і перший, належить до категорії реалістичних.

«Прямо зараз у нашій країні відбувається дискусія, хто має боротися з корупцією: чиновники, прокурори, громадськість, чи потрібно створювати новий державний орган, чи він має бути незалежним від держави».

«Вигаданий Президент України у моїй книзі має своє рішення. За його ініціативи було створено Антикорупційний фонд, який фінансувався державою, але очолювали його не чиновники».

"У нас склалась така практика, коли реальними борцями з корупцією і найкращими фахівцями у цій сфері були і є журналісти. Але щоб не можна було їх підкупити чи залякати, була організована система виплати гонорарів за конкретні журналістські розслідування. Будь-хто, навіть звичайний блогер, міг зареєструватись на сайті фонду та взятись за ту чи іншу тему, а коли матеріал був готовий, фонд оплачував роботу та забезпечував друк публікації. І вже після цього правоохоронні органи мали реагувати на оприлюднену інформацію та проводити свої дії".

«До речі, щодо боротьби з олігархами мій герой також вигадав цікавий спосіб. Не можна сказати, що нам вдалось остаточно їх здихатись, проте дещо корисне для країни ми все ж досягли».

Andrusiv-9

Останній розділ – про роль України на міжнародній арені – також починається з того, що є у реальності.

«Коли я його писав, я не думав, що буде реальна війна. Однак міжнародна ситуація, яку я описую і як ми в ній діємо, не дуже змінилась».

«У цьому розділі я намагаюсь позбавити українців улюблених ілюзій. Наприклад, є поширена теза, що ми неодмінно маємо вступити в НАТО. Я багато років займався темою НАТО, був у Брюсселі в їх офісі, знаю все до маленьких деталей. І в книзі я подаю тезу, що Україна ніколи не вступить в НАТО, бо у стратегіях цієї організації Україні відведена роль «буферної зони» між Росією та Європою».

«Тому розумний керівник держави вирішив скористатись перевагами такої позиції. Україна у моїй книзі вирішила тісно співпрацювати з Альянсом, а не добиватись вступу. Ми просили дати нам інструкторів, проводити навчання, тобто, практичні речі, а не декларації та заклики. Проте навіть цього було більш ніж досить, щоб спонукати Росію реагувати. І ось тут ми отримали хороший простір для маневрів, який теж використали на свою користь».

Третій розділ книги автор відносить до фантастичних: «Не було б сенсу писати цю книгу, якби я не запропонував, як Україна може стати впливовою державою, одним зі світових лідерів. Для цього, на мою думку, нам потрібна якась соціальна реформа, яка дуже сильно щось змінить у тому, як ми живемо».

«Мій герой вирішив зробити на перший погляд незначну зміну, яка, однак, спричинила істотні перетворення. Він скасував податок на випадок безробіття, який ми сплачуємо щомісяця й отримуємо у якості допомоги через біржу праці, якщо втрачаємо роботу. Натомість усім працюючим громадянам було запропоновано укласти страховий договір на випадок безробіття з університетом або інститутом».

«У разі втрати роботи ми отримували змогу, утримуючись за рахунок стипендії, оволодівати новими знаннями й при потребі швидко перекваліфіковуватись. Завдяки цьому вузи отримали колосальні ресурси, адже в Україні 15 мільйонів працюючих. По-друге, сфера освіти стала ринком, вузи почали конкурувати між собою, щоб залучити якомога більше ресурсів. Вимоги до освітніх послуг зросли, збільшилась потреба в актуальних знаннях. По-третє, навчальні заклади отримали можливість займатись дослідженнями та розробками і стали привабливими для банків та інвесторів».

«І хоч цей розділ фантастичний, він також базується на результатах досліджень. Справа в тому, що для українців вища освіта є дуже важливою цінністю, так вважає 80 % населення, при тому, що в інших країнах цей відсоток значно нижчий. Крім того, ми маємо спроможність провести таку реформу, бо у нас близько 800 державних вузів, а от на Заході вони переважно приватні. А зважаючи на те, що в сучасному світі оперативна перекваліфікація буде гостроактуальною, про це свідчать численні висновки аналітиків ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організації, які пророкують масове безробіття по всьому світу, країна, де система освіти буде на дуже високому рівні, зможе стати дуже впливовою і навіть створювати свої транснаціональні корпорації».

На запитання, щодо яких тез, заявлених у книзі, найбільше сперечаються читачі та експерти, Віктор Андрусів зазначив, що в Україні взагалі мало сперечаються про майбутнє, більшість дискусій у нас точиться довкола минулого. Щодо того, чи змінив би автор щось у своїй книзі, написаній до Майдану, після всіх подій, що відбулись, політолог заявив, що лише б дописав розділ про Крим.