Боротьба за вищу освіту: історія довгого шляху до перемоги

ProtyDehradatsiyiOsvity

Логотип кампанії "Проти деградації освіти". Зображення: ГР "Відсіч".

1 липня цього року Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроект «Про вищу освіту» № 1187-2. Ця подія для багатьох освітян та активістів стала справжньою перемогою.

Документ, який розробляли студенти спільно з науковцями та викладачами, не лише запроваджує європейські стандарти в освіті. Він ставить жирний хрест на попередніх потугах різних міністрів освіти та урядів прийняти корупційні та «совкові» зміни до законодавства про вищу освіту.

Саме боротьба проти «поганих» документів призвела до появи у 2012 році «нормального» законопроекту, який у результаті був прийнятий кілька днів тому.

2005

Мало хто сьогодні може згадати, коли і як почалася боротьба. А сталося це, як не дивно, ледь не одразу після перемоги Помаранчевої революції.

Як розповів один із лідерів тодішнього студентського руху Олександр Солонтай, новий міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко вирішив запровадити у чинному законі «Про вищу освіту» примусові відпрацювання для студентів.

На той час проти такої ініціативи виступила коаліція «Молодіжна варта», до якої в різні часи входило багато організацій. Зокрема, серед них були такі відомі у майбутньому «борці» за освіту як Фундація регіональних ініціатив і Українська асоціація студентського самоврядування.

За словами активіста, незважаючи на розголос і протести, законопроект  пройшов усі читання у парламенті, однак все таки був ветований президентом Віктором Ющенком.

2006-2007

Солонтай зауважує, що ледь не кожна парламентська партія намагалась спекулювати на законі «Про вищу освіту», намагаючись внести туди різноманітні зміни. Однак, оскільки в Україні відбувалися вибори, ніхто не наважився ініціювати «погані» норми.

2008

Знову виникла потреба боротися проти негативних змін у 2008 році. Як розповідають активісти, ситуація була ідентична ситуації 2005 року. Знову підняли питання запровадження примусових відпрацювань для студентів. Ініціатором виступив голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало.

За словами одного з «давніх» борців за освітню реформу, активіста Фундації регіональних ініціатив Михайла Лебедя, це неабияк збурило активну молодь. До протестного середовища тоді приєдналася організація «Пряма дія».

Однак довго питання не стояло на порядку денному. Лебедь вважає, що тодішній міністр Іван Вакарчук вчинив розумно і «поховав» його. Зміни до законодавства не пройшли навіть першого читання.

2010

Активні протестні дії студентства цього року загострилися у жовтні, коли нова влада намагалася запровадити постановою Кабінету Міністрів платні послуги у вишах.

Починаючи з цих подій, до студентського руху долучається активний учасник «Антитабачної кампанії» Громадянський рух «Відсіч». Внаслідок консультацій  активісти вирішують діяти спільно проти нової законодавчої загрози.

І довго чекати не довелося, адже вже 8 листопада Міністерство освіти і науки, очолюване Дмитром Табачником, надсилає своїм регіональним управлінням та керівникам ВНЗ листа, в якому викладена нова редакція закону «Про вищу освіту». У листі також висловлена готовність міністерства до прийняття законодавчих змін.

Дуже швидко про документ стає відомо широкому колу громадськості. У активних середовищах виникає занепокоєння.

У законопроекті передбачалось запровадити низку норм, які, за словами експертів, поглибили би корупцію у вишах. Освіта мала стати більш комерціалізованою, а студентське самоврядування – більш обмеженим.

Новий проект закону дозволяв необмежено збільшувати платню студентам-контрактникам протягом строку навчання. Скасовувалась гарантія про прийняття на перший курс за безплатною формою навчання студентів дистанційної, вечірньої та екстернатної форм навчання. Держзамовлення мало скоротитися на 42%.

22 грудня законопроект реєструють у Верховній Раді за поданням Олександра Єфремова та Максима Луцького. Документ отримує № 7486-1.

2011

Цей рік стає справжнім вибухом студентської активності. Виникає кампанія «Проти деградації освіти», метою якої студенти одразу чітко заявляють – не допустити прийняття законопроекту № 7486-1.

Тоді ж до протестів активно долучаються студенти різних вишів, однак відкрито про себе заявляють лише «могилянці», адже вони ледь не єдині не бояться відрахувань за участь у протестах.

31 січня у Києві, Хмельницкому, Донецьку, Одесі, Житомирі, Запоріжжі та Харкові пройшли акції проти прийняття законопроекту. Активісти майстрували літачки із конспектів, - мовляв, нащо вони тепер нам з таким законом, - та «озброювалися» олівцями.

00dw5yc1

Протягом лютого відбуваються ще кілька акцій, зокрема 28 лютого – ще одна всеукраїнська.

Чиновники тим часом один за одним «задкують»: Юрій Мірошниченко обіцяє врахувати пропозиції студентів, на засіданні профільного комітету ВР не приймають жодного рішення, а 10 березня законопроект № 7486-1 відкликають з парламенту.

Однак одразу з’являється інформація про розроблення нового законопроекту, ініціатором якого стає Дмитро Табачник та його міністерство.

Протягом березня-квітня до акцій активно підключається Львів. 13 квітня відбувається 4-тисячний студентський мітинг, під час якого молодь проголошує свої вимоги.

img9

Фото: Йосиф Марухняк.

Вимоги мітингу у Львові

1. Відхилити Законопроект «Про вищу освіту». Розпочати роботу над новим законопроектом, врахувавши критику та залучивши до обговорення фахівців від громадськості.

2. Гарантувати стипендію всім успішним студентам, які навчаються на державній формі. Встановити її не нижчою від прожиткового мінімуму.

3. Призупинити підняття цін за проживання у студентському гуртожитку, доки стипендія не буде піднята до мінімального прожиткового рівня.

4. Повернути Єдине зовнішнє незалежне тестування  як основний критерій вступу, чим забезпечити справедливий механізм відбору до вищих навчальних закладі.

5. Підвищити платню викладача до рівня, який би забезпечив його потреби для підготовки і проведення якісного викладання, не відволікаючись на пошуки додаткового заробітку.

6. Звільнити з посади Міністра освіти, науки, молоді та спорту Д. Табачника за некомпетентність та шкідництво.

Однак чиновництво не чує студентів та ігнорує їхні вимоги. З цієї причини 13 травня представники протестувальників виходять зі складу експертної робочої групи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

Студенти починають готуватися до всеукраїнського бунту 25 травня. Акції протесту цього дня відбуваються в 20-ти містах України.

Poster_25

Афіша: Пряма дія.

Бунт підтримали навіть Європейський союз студентів та студенти «Вуличного університету» у Санкт-Петербурзі.

Цього дня у вжитку активістів з’являється образливе поняття «покєМОН». Так стали називати студентів, підконтрольних міносвіти (з кишенькових студрад, профспілок, близьких до керівництв вишів і міністерства), а також проплачених «найманців».

25 травня біля Кабінету Міністрів близько півсотні таких студентів вийшли «захищати» законопроект Табачника. Відтоді така стратегія протидії стає звичною для міністерства, і Табачник «прислухається» лише до таких студентів.

Згодом законотворча активність на час літа згасає, а з нею і активність студентів. До осені відбувається лише одна акція. Восени ж проходять лише декілька цільових акцій.

Гарячою знову стає зима. 28 грудня за ініціативою Кабінету Міністрів у Верховній Раді реєструють законопроект «Про вищу освіту», який отримує номер № 9655.

Його зміст майже ідентичний зі змістом попереднього владного законопроекту. Вимоги студентів не враховані, хоч міністр Табачник і торочить про зворотнє.

У грудні-січні альтернативі законопроекти реєструють опозиціонери Леся Оробець з Арсенієм Яценюком (№ 9655-1) та провладний Юрій Мірошниченко (№ 9655-2).

2012

10 січня студенти приходять до Комітетів Верховної Ради, де саме мали розглядати питання нового законопроекту.

Активісти показують театралізоване дійство, під час якого Дід Мороз намагається подарувати студентам у величезній коробці новий законопроект.

sm400x300_1326189031

Фото: svidomo.org.

Молоді люди, ознайомившись із нормами документу, вирішують не приймати подарунок, а повернути його розробникам. Студенти намагаються пройти до будівлі комітетів, внаслідок чого створюється тиснява та штовханина.

Внаслідок галасу до протестувальників виходить Максим Луцький, починаються суперечки. У результаті трьох представників студентства допускають на засідання комітету. За присутності активної молоді з аргументованою позицією жодного рішення на засіданні не приймають.

Цього ж дня з’являється негативний висновок щодо законопроекту № 9655 від Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

11 січня законопроект разом із альтернативними таки вносять до порядку денного засідання парламенту, однак розгляд відкладають до наступної сесії.

24 січня прем’єр-міністр Микола Азаров ініціював зустріч із представниками навчальних закладів без участі МОНМС для обговорення законопроекту № 9655.

На зустріч у Клубі Кабінету Міністрів запросили і представників від протестувальників, однак пропустили до будівлі лише декількох, незважаючи на попередні обіцянки.

Внаслідок цього під дверима клубу виникла спонтанна акція протесту, після чого за вказівкою Азарова на обговорення допустили ще одну активістку - Катерину Чепуру.

800px-Проти_прийняття_законопроекту_№9655

Фото: ГР "Відсіч".

Однак міліція того дня незаконно склала протокол про адміністративне правопорушення щодо учасниці протесту (пізніше активістка виграла суд).

Результатом зустрічі у Клубі КМУ стало створення робочої групи із доопрацювання законопроекту «Про вищу освіту», куди включили студентських протестувальників. Очолив групу ректор Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський.

Протягом лютого робоча група понаднормово працює над змінами до законопроекту. Участь у групі взяли близько 60-ти людей, серед яких були студенти, освітяни, ректори вишів та експерти у галузі освіти. З більш як 100 установ та організацій група отримала близько 4000 тисяч правок та пропозицій.

У результаті роботи на поверхню спливає ще сирий, але практично вже геть новий проект закону «Про вищу освіту» європейського зразка.

Зміни підтримав навіть Микола Азаров, у той час як представники МОНМС і підконтрольні Табачнику «студентські лідери» висловлюються проти.

Згодом про питання знову забувають на період літа-осені. І  вже як за традицією «спека» настає узимку. 3 грудня Кабінет Міністрів затвердив законопроект «Про вищу освіту», однак не оприлюднив текст.

28 грудня у Верховній Раді депутати від влади Сергій Ківалов, Григорій Калетнік і Микола Сорока реєструють законотворчий документ під № 1187.

Текст законопроекту майже ідентичний текстам тих законопроектів, з якими студенти боролися вже роками. Такий хід подій активісти називають не інакше як «кідаловом» з боку Азарова.

2013

У січні опозиція реєструє альтернативний законопроект власного авторства (1187-1). Трохи пізніше законопроект, який розробляла громада, реєструє за домовленістю Віктор Балога (1187-2).

Пізніше, після консультацій і узгоджень, парламентська опозиція відмовиться від свого документа на користь «громадського». А Комітет з питань науки та освіти рекомендує приймати будь-який з альтернативних законопроектів, але не «регіоналівський».

У лютому знову активізується студентстсво. До березня у Києві відбувається низка акцій. До вимог не голосувати за провладний законопроект додається вимога прийняти «громадський».

Акція_Проти_деградації_освіти

Фото: ГР "Відсіч".

Влада знову не наважується йти ва-банк. У травні вона вдається до хитрощів, намагаючись тепер протягти лише зміни до чинного закону «Про вищу освіту».

Експерти прямо вказують на корупційну складову запропонованих змін. Законопроектом № 2060а, який зареєстрували представники сім’ї Калетників, практично нівелюється роль ЗНО для вступу у виші. Освітяни вказують, що таким чином вертаються хабарницькі схеми при вступі.

З початком літа активісти руху «Відсіч» започатковують кампанію на захист ЗНО. Молоді люди по всій Україні з-поміж абітурієнтів та їхніх батьків масово поширюють листівки, у яких розповідають про загрози прийняття двох законопроектів – №№ 2060а та 1187. Для привернення уваги також проводять театралізовані акції.

neznaj_3

Як не дивно, проблеми виникають лише на вотчині Калетників у Вінниці. Там активістів б’ють, поливають водою, крадуть їхні листівки та реманент. Міліція при тому або ігнорує заяви активістів, або реагує мляво.

Однак розголос зробив свою справу – Верховна Рада знову забуває про освітні питання, та вертається до них вже після перемоги Євромайдану.

2014

На тлі значно глибших суспільно-політичних проблем, які виникли в Україні, реформування освіти лишається другорядним. Тим не менше, той самий парламент, але вже перефарбований під нову владу, 8 квітня голосує у першому читанні за громадський законопроект № 1187-2.

Прийняття документа у другому читанні затягнулось, що викликало деякі заворушення в середовищі студентів. У травні-червні вони проводять акції під Верховною Радою з вимогами прийняти новий закон.

Новий міністр освіти Сергій Квіт не заважає ініціативі, а навпаки – активно виступає «за».

1 липня закон приймають у другому читанні. Тепер президент його має підписати, а владна преса – опублікувати, тоді він набуде чинності. Але студенти та освітяни вже святкують перемогу, називаючи зміни шляхом до європейського майбутнього.

Втім, мало хто сподівається на швидкі зміни. Більшість розуміють, що це лише початок довготривалих реформ, які мають бути застосовані на практиці.

Ось так громадянське суспільство може та має тримати під контролем будь-яку владу!