Львів: краса, комерція, корупція

Фото з сайту pamjatky.org.ua

Фото з сайту pamjatky.org.ua

Цей блог про те, як можна втратити історичний Львів, одні за одними вибиваючи двері.

У 1993 році було затверджено Генеральний план забудови Львова, де чітко прописано вимоги щодо обмеження поверховості стосовно висоти існуючого історичного центру. У 1998-му середмістя Львова, серцем якого є площа Ринок, було занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
При цьому тільки за останні чотири роки у Львові з’явилося 147 об’єктів самовільного будівництва у середмісті. І нікого з інвесторів чи будівельників не покарали за те, що знищили пам’ятку архітектури назавжди, хоча громадські активісти в унісон заявляли про варварське ставлення до історичної спадщини.

«Ні корупції!» проаналізує варварське і споживацьке ставлення до історичного центру Львова лише на прикладі влаштування дверей замість вікон на перших поверхах будинків задля збільшення їх комерційної привабливості.

Навіщо вибивати двері

Блакитна мрія міського голови Андрія Садового про те, щоб Львів став туристичним центром, і в місто приїздило дедалі більше гостей, втілюється в життя практично семимильними кроками. Якщо у 2010 році кількість туристів, що відвідали місто, коливалася від 560 тис. до 1 млн осіб, то вже торік Львів практично подвоїв найоптимістичніші прогнози 2010-го року. Так, у 2013-му Інститут міста та Центр розвитку туризму на замовлення управління туризму Львівської міської ради порахував, що у 2013 році Львів відвідає від 1 млн 137 тис. до 1 млн 942 тис. туристів (дані наведені саме за 2013 рік, оскільки через революційні події 2014 рік не є показовим у плані відображення розвитку туризму у Львові).

А головне, що порахували тоді Інститут міста та Центр розвитку туризму, – це гроші. За результатами досліджень, у середньому турист перебуває в місті три дні, витрачаючи приблизно 363 доларів.

Так ось на ці долари претендують і львівська влада, і підприємці, що мають або хочуть мати крамниці, ресторани, кафе, перукарні, виставки, галереї чи атракції в центрі міста.

Водночас середмістя Львова – не гумове. Всі приміщення на перших поверхах будинків, у яких можна було б облаштувати заклад громадського харчування, вже викуплені. Тож залишається купувати приміщення без виходу на вулицю і виламувати двері: чи то на місці вікна, чи то на місці стіни. При цьому вартість приміщення, що має або може мати вихід у середмістя, більш ніж ринкова, оскільки гарантує власнику швидку самоокупність і високі надприбутки.

Але це, звісно, якщо купувати у господаря, а не у міста. Місто ж із аукціонів досі продовжує продавати комунальну нерухомість фактично задарма, але фактично своїм. Скажімо, мер Садовий вже навіть на своїй сторінці в ФБ почав рекламувати продаж комунального майна на самісінькій площі Ринок приблизно за півтори тисячі доларів за квадратний метр (стартова ціна для аукціону).

сад площа ринок
Так от: будь-який навіть починаючий маклер може сказати, що таких цін у середмісті просто немає. Ринкові – значно вищі. А тут – доступна пропозиція і головне - відразу з дверима, що виходять до Ратуші. Але, як уже писав «Ні корупції!», навіть, якби ви й захотіли, то купити дешеву комунальну нерухомість бажаючому з вулиці – навряд чи вдасться.

Але повернімося до дверей.

Як можна вибити прохід

Шлях перший – чесний, складний і довгий. Потрібно звернутися у департамент містобудування ЛМР, надати всі необхідні документи включно із заявою про встановлення дверей, скажімо, замість вікна і… чекати роками. Паралельно доносячи додаткові довідки, виконуючи приписи профільних служб і вислуховуючи щось на кшталт того, що, мовляв, це середмістя, історичний центр, належить до світової спадщини ЮНЕСКО, а будинок ваш - пам’ятка архітектури, а ви хочете дірку в ньому робити….

Шлях другий – не чесний, простий і витратний. Можна звернутися у той самий департамент, але разом з поданими документами запевнити, що ваша подяка буде безмежна у межах можливого. Хоча ні. Як розповіли «Ні корупції!» деякі підприємці, розмір подяки чітко фіксований, і ця сума передається із вуст у вуста самими ж підприємцями. Скажімо, торік за всі процедури, пов’язані із встановленням дверей на першому поверсі історичного центру Львова, потрібно було викласти від 10 тис. дол. за маленький вхід в крамничку чи кафе до 50 тис дол. за облаштування входу для великого магазину.

Цілком резонне питання – а яким же чином департамент містобудування ЛМР дозволяє прорубувати дірки на перших поверхах у будинках, що є пам’ятками архітектури, та ще й у середмісті Львова, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО?

А на підставі того, що якщо раніше у цьому будинку на першому поверсі був вхід, то його можна відновити, і це буде цілком законно. А якщо взяти до уваги те, що при побудові центральної частини Львова на перших поверхах практично усіх будинків розташовувалися магазини та майстерні (це їх в радянські часи замурували, щоб зменшити кількість магазинів і збільшити кількість житлових приміщень), то рубати проходи можна практично скрізь. От тільки про цей нюанс, який може цілком безкоштовно пришвидшити отримання дозволу, знають далеко не всі підприємці.

А перевірити, чи був на першому поверсі вашого будинку колись вхід замість стіни чи дверей, можна в архіві. Але, знову ж таки, як стверджують правозахисники, будь-якого підприємця туди просто так не пустять, мовляв, працювати з такими документами можуть лише службовці. От і виходить, що чиновники фактично торгують прихованою інформацією і наживаються на незнанні законів самими ж підприємцями.

Шлях третій – незалежний, але теж витратний – узаконення самовільного будівництва. Нині такі послуги пропонують чи не в кожному юридичному центрі Львова і одразу надають варіанти розв’язання проблеми – судовий чи позасудовий. Між іншим, законне право узаконити самовільне будівництво – і є головною причиною руйнування старої частини міста Лева. Ну і головне – як і в першому, і в другому шляхах узаконення самовільного будівництва також лежить через департамент містобудування ЛМР, зокрема, через підпорядковане йому ЛКП «Архбуднагляд».

Раніше журналісти «ЗІК» вже оприлюднювали схему, завдяки якій, за словами правозахисників, у Львові узаконюють самовільне будівництво.

Дірка у владі

«Ні корупції!» натрапив лише на одну гучну справу щодо самовільного облаштування проходу з приміщення на вулицю. Торік власниця квартири №1 на вулиці Грушевського у Львові  самовільно зробила з вікна двері. За цим фактом міліціонери відкрили кримінальне провадження за ст. 298 ч. 1 ККУ (нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури), а комунальники подали на громадянку до суду, щоб стягнути штраф. Чиновники ж репетували, що будинок є пам’яткою архітектури, і зобов’язали власницю за власні кошти демонтувати двері та повернути фасад до належного стану.

Водночас на запит «Ні корупції!» департаментом містобудування Львівської міськради у 2014 році були видані архітектурно-планувальні вимоги на влаштування дверного прорізу на місці віконного отвору в центральній частині міста на 18 об’єктів, з яких 5 ОБ’ЄКТІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, а саме:

- квартира № 19 на вул. І. федорова, 8 з відновленням дверного прорізу на місці віконного отвору – пам’ятка культурної спадщини;
- квартира № 3-а на вул. Лесі Українки, 33 з відновленням дверного прорізу на місці віконного отвору;
- частина нежитлових приміщень на вул. Ставропігійській, 5 з відтворенням дверних прорізів – пам’ятка культурної спадщини;
- квартира № 1 на вул. Київській, 25;
- нежитлові приміщення квартири № 3 на вул. Стрийській, 74 – пам’ятка культурної спадщини;
- нежитлові приміщення на вул. В. Івасюка, 19;
- квартири № 3,4,5,6-а на вул. Лесі Українки, 36 з відтворенням дверного прорізу на місці віконного отвору;
- квартира № 1 на вул.Залізничній, 50;
- квартира № 6 на вул.М. Лисенка, 5;
- квартира № 1 на вул.І. Тобілевича, 4;
- квартира № 1 на вул.Ярослава Мудрого, 16;
- нежитлові приміщення на вул. Вірменській, 25 з відновленням дверних прорізів на місці віконних отворів – пам’ятка культурної спадщини;
- квартира № 3 на вул.Академіка А. Сахарова, 40;
- приміщень існуючого магазину на вул. Джерельній, 32;
- нежитлові приміщення просп. Свободи, 1/3 – пам’ятка культурної спадщини;
- нежитлові приміщення аптеки на вул. Ю. Дороша, 9 з відновленням дверного прорізу на місці віконного отвору зі сторони вул. Зеленої;
- нежитлові приміщення на вул. Городоцькій, 141;
- квартира № 2 та № 2-а на вул. О. Герцена, 4.

Можливо, чиновникам ліпше знати, яка пам’ятка архітектури архітектурніша за іншу. І де тріщини підуть, коли замість вікна встановити двері, а де це сміливо можна дозволяти робити.

Слідкувати за встановленням проходів на вулицю з перших поверхів повинна інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області. Водночас на запит «Ні корупції!» у відомстві відповіли, що упродовж 2013-2014 років вони виявили аж три такі порушення у трьох районах Львова. Виходить, що решта приміщень переобладнувалась цілком законно.

Так виглядають двері, переобладнані  з вікон, у середмісті Львова

IMAG2042

IMAG2046

У цих будинках видно сліди дверей на перших поверхах будинків, що в радянські часи були замуровані

IMAG2059

IMAG2062

Так роблять двері з вікна у середмісті Львова

IMAG2056

IMAG2055

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Фото автора