Правозахисники вимагають включити події в Криму та Сході України в юрисдикцію МКС

_DSC9638Міжнародні експерти з базованої у Парижі Федерації за права людини рекомендують українській владі або парламенту продовжити термін дії лютневої заяви до Міжнародного кримінального Суду з тим, щоб розширити юрисдикцію Суду на злочини проти людяності, які чиняться у Криму і на Сході України.

Експерти також допомогли державним та недержавним інституціям України у роботі, пов’язаній зі збором та підготовкою матеріалів для попереднього розслідування Міжнародного кримінального Суду під час подій на Євромайдані.

Тим часом українська правозахисна спільнота вимагає від влади ефективного розслідування події під час Євромайдану та ратифікацію Римського Статуту.

Правозахисники обіцяють принципово в жодному разі не забувати злочини, скоєні під час подій на Євромайдані, які б події не ставались в Україні надалі.

snapshot20140614153715Монсерат Карбоні (MontserratCarboni), представник Міжнародної федерації за права людини FIDH при Міжнародному кримінальному суді (Гаага, Нідерланди)

Великий досвід членів нашої організації обґрунтовує нашу думку, що не може бути миру та спокою без правосуддя. Саме тому ми організували цю місію, щоб підтримати зусилля, адвокацію та лобіювання з боку наших партнерів, а також підтримати боротьбу з безкарністю в Україні.

Для цього в ході місії ми зустрілись з Міністром юстиції, заступником Генерального прокуратора, представниками Міністерства внутрішніх справ, народними депутатами, а також представниками Офісу Уповноваженого з прав людини в Україні. Федерація (Міжнародна федерація за права людини FIDH – «Ні корупції!») вітає прийняття Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо подій, які відбулись на Майдані.

Представники органів державної влади України запевнили нас у тому, що вони мають політичну волю щодо прийняття юрисдикції Римського Статуту. Ми очікуємо, що ці запевнення будуть запроваджені в життя.

Одне з головних побоювань, які ми висловлювали на зустрічах, стосується стану безпеки в Україні, а також порушення прав людини на постійній основі на Сході України та в Криму… Треба брати до уваги, що заяви України про прийняття юрисдикції Міжнародного кримінального Суду (МКС – «Ні корупції!») обмежують цю юрисдикцію з листопада 2013 по лютий 2014 року. Таким чином, Міжнародний кримінальний Суд не матиме юрисдикції над злочинами, що були вчинені після лютого 2014 року і до моменту ратифікації Україною Римського Статуту. Тобто, події у Криму і на Сході України випадуть із фокусу Міжнародного кримінального Суду.

Ми рекомендуємо українським органам державної влади продовжити дію цієї декларації, продовжити дію юрисдикції Міжнародного кримінального Суду до ратифікації. Ця ідея була позитивно сприйнята представниками української влади, і звичайно, ми разом з нашими партнерськими організаціями будемо відстежувати це питання. Це надзвичайно гарна можливість для України показати відданість принципам правосуддя, а також принципу боротьби з безкарністю та верховенства права.

Для проведення попереднього розслідування необхідно налагодити співпрацю з Офісом Генерального Прокурора МКС, і Федерація разом з партнерською організацією надасть усю необхідну підтримку цим зусиллям.

Я трохи поясню, що таке попереднє розслідування. Під час проведення попереднього розслідування Офіс Генерального Прокурора аналізує, чи були злочини в ході протестів на Майдані, чи становлять вони злочини проти людяності і чи є вони достатньо тяжкими, аби виправдати юрисдикцію Міжнародного кримінального Суду. Також аналізується питання, чи спрямоване національне розслідування проти осіб, які віддавали накази по вчиненню таких дій?

Міжнародний кримінальний Суд ніколи не замінює  національну юрисдикцію. Він діє в тому випадку, коли треба судити найбільш високопоставлених осіб за тяжкі злочини.

Дозвольте пояснити, попереднє розслідування – це не є розслідування як таке. Офіс Генерального Прокурора не намагатиметься встановити осіб, відповідальних за вчинення злочинів. Тут не проводиться збирання доказів, а лише з’ясовується, чи підпадає цей злочин під юрисдикцію Міжнародного кримінального Суду і чи є вони прийнятними.

Якщо в ході цього попереднього розслідування Суд приходить до висновку, що вчинені злочини є достатньо тяжкими, а також є злочини проти людяності, які входять в юрисдикцію Міжнародного Кримінального Суду, буде розпочато відповідне розслідування, про яке буде оголошено громадськості. Офіс Генерального Прокурора має своїх слідчих, які збиратимуть докази на національному рівні, співпрацюючи з державою, якщо це необхідно. Це незалежне політично невмотивоване розслідування, яке моніториться незалежними міжнародними суддями.

До етапу розслідування може пройти певний час. Ось чому дуже важливою є інформація, яку готують наші партнерські організації.

snapshot20140614153800Юрій Деревянко, народний депутат України, співавтор законопроекту №4873 «Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)»

На превеликий жаль, в нашій державі так сталось, що всі високопосадовці ніколи не притягаються до відповідальності в разі, якщо вони вчиняють злочин. Ця традиція заклалась давно і була закріплена в 2001 році рішенням Конституційного Суду, в якому йдеться про те, що ратифікація Римського Статуту буде суперечити українській Конституції. Саме тому до цього часу усі посадовці почувались безкарними.

Як ви знаєте, наша правоохоронна і судова системи взагалі були нездатні до того, щоб об’єктивно і неупереджено розслідувати будь-які злочини, які стосуються найвищих посадових осіб держави. Тому після подій Майдану… ми розуміли, що при діючому законодавстві всі ті високопосадовці, які давали команду на катування та вбивства людей, фактично перебувають поза межами досяжності закону і правосуддя. Тому за моєю ініціативою й ініціативою 199 народних депутатів України були ініційовані зміни до Конституції України за дуже гарним фаховим супроводом громадських організацій.

Ми запропонувати внести зміни до 124 статті Конституції, які дадуть можливість Україні ратифікувати Римський статут і приєднатись до юрисдикції Міжнародного кримінального Суду. Цей законопроект (№4873 «Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)» - "Ні корупції!") зареєстрований у Верховній Раді, і я дуже сподіваюсь, що на цій сесії (у нас лишилось два сесійних тижня) буде ухвалений перший етап змін до Конституції,  і власне 226 народних депутатів проголосують, щоб на наступній сесії ми змогли ухвалити другий етап змін.

Одночасно треба сказати, що в тій заяві, яку Верховна Рада зробила у лютому про події на Майдані і про тих осіб, які, на думку парламенту, могли мати причетність до тих злочинів, ми обмежили термін для юрисдикції Міжнародного кримінального Суду з листопада до лютого.

Після спілкування з представниками міжнародних організацій з прав людини абсолютно стало очевидно, що сьогодні, не очікуючи ратифікації Верховною Радою Римського Статуту, ми можемо або через Міністерство юстиції чи Міністерство закордонних справ, або через парламент, ухвалюючи відповідну постанову, продовжити термін дії цієї заяви, тобто, юрисдикції МКС на весь період часу аж до ратифікації Римського Статуту.

Ті депутати, які виступали ініціаторами цієї заяви, стовідсотково підтримають ініціативу, і я переконаний, що Уряд так само мав би це підтримати. Я сподіваюсь, що це буде перший реальний крок на шляху до того, щоб ми убезпечили себе від будь-яких можливих проявів грубого порушення прав людини. І це стосується не тільки наших високопосадовців, а й тих людей, які сприяють тому, щоб розколоти Україну, сприяють вбивствам людей і прагнуть створити страшенний хаос на нашій території.

Коли Верховна Рада звернулась до Кримінального Суду з першою заявою, там були зазначені імена лише трьох високопосадовців. Хоча ми розуміємо, що не потрібно було вказувати фактично ці прізвища, але кількість таких осіб була набагато більшою. Серед того переліку були і Шуляк, який командував тоді внутрішніми військами, і Якименко, який командував СБУ, і Портнов, і Лукаш, яка забезпечувала юридичний супровід цього безладдя, так само Клюєв, який тоді очолював Адміністрацію Президента, й інші посадовці. Але так сталось, що та постанова обрізалась тільки трьома посадовими особами. 26 лютого мною і так само іншими депутатами інших політичних фракції - Батьківщини, Свободи і Удар було зареєстровано доповнення до цієї заяви за №4269б.

Минуло вже три місяці, і ця заява з іменами конкретної низки вищих посадових осіб, які, можливо, могли мати відношення до того, що відбувалось…, взагалі не вноситься в сесійну залу. І це, не зважаючи на те, що відповідний парламентський комітет дав позитивний висновок. Це викликає занепокоєння.

snapshot20140614154057Тетяна Мазур, виконавчий директор AmnestyInternational в Україні

У грудні 2013 року AmnestyInternationalUkraine звернулась до кожного народного депутата із зверненням, в якому ми просили зробити декілька конкретних речей, які, з нашої точки зору, могли б покращити ситуацію з правами людини. Так от ратифікація Римського Статуту була одна з них.

На превеликий жаль, народні депутати нас не почули. Дехто нам відповів, що «звичайно, ми будемо робити все, що від нас залежить». Проте ратифікація, як ми бачимо, не відбулась. Ми повторили заклик. Ми знову звернулися електронною поштою у п’ятницю…

Вже декілька разів звучало, що юрисдикція міжнародної інстанції – важлива. Але я переконана, велика кількість людей, які стояли на Майдані для того, щоб справедливість була також і в своїй державі. Повертаючись до цього листа, який ми надіслали у грудні, іншою вимогою було – подолати міліцейське свавілля і покінчити з міліцейською безкарністю.

Ми звернули увагу народних депутатів, що катування, інші види жорстокого поводження, а також інші порушення прав людини з боку міліції – це системна і масштабна проблема для великої кількості українців і тих людей, які перебувають на території нашої держави. Події Євромайдану лише довели наш аргумент і зробили цю проблему абсолютно очевидною для всіх.

Ми задокументували величезну кількість фактів порушення прав людини, починаючи від листопада 2013 року і закінчуючи лютим 2014-ого року у Києві. Також у фокусі нашої уваги перебувають Крим та Східна частина України. Це настільки широкий спектр проблем! Це і обмеження права на свободу мирних зібрань, катування, жорстоке поводження та таке, що принижує гідність, свавільні арешти, поміщення під варту без належної кількості підстав, це жахливі вбивства, які стались у лютому.

Зараз ми ведемо кілька справ. Це розгін Майдану 30 листопада, події 1 грудня, тобто, так звані події на Банковій, коли восьмеро з дев’ятьох затриманих на Банковій осіб було жорстоко побито прямо перед Адміністрацією Президента. Про це є жахливе відео, яке це підтверджує. Згодом вони були поміщені в СІЗО без достатніх на це підстав.

3Також у нас є справа Ірини Рабченюк, яка постраждала 1 грудня. Її не було затримано. Ця жінка просто проходила повз вулицю Банкову і опинилась не в тому місці, не в той час. Коли була атака Беркуту, один з працівників спецпідрозділу вдарив її в обличчя настільки сильно, що дуже постраждало її око. Досі невідомо, чи вона буде бачити на це око, хоч пройшло багато часу.

У нас є також справа Владислава Цілицького, яка виникла у січні. Тоді на колонаді над стадіоном «Динамо» працівники Беркуту жорстоко побили активістів, і навіть видно було, як вони одного з них тягнули. Це був 23-річний програміст з Києва Владислав Цілицький. Його затримали і під час цього затримання з ним поводились дуже брутально. Зокрема, він каже, що йому на тіло розприскували перцевий газ.

Чому я розповідаю про ці історії. Тому що у вирі останніх подій вони забуваються. Кожного дня ми отримуємо нову інформацію, і ось старі ці справи трішки відходять на задній план, але це тільки не для нас, не для правозахисників. Ми будемо добиватись справедливості як для цих людей, так і будемо боротись з проблемами системи.

Ми  отримали відповідь від Генеральної Прокуратури по справах, які я озвучила. Співробітники прокуратури пишуть, що їх визнано потерпілими, що фактично розслідуванням їхніх справ опікується прокуратура м. Києва. І це все. Пройшло більше півроку після розгону Євромайдану і подій 1 грудня на Банковій. І це вся інформація, яка надана органами Прокуратури.

Ми вважаємо, що цього недостатньо. Я абсолютно погоджуюсь з тим, що ми хотіли б побачити від органів прокуратури – це, по-перше, більше прозорості, більше комунікації з громадськістю. Ми розуміємо, що зараз є велика кількість викликів, що дуже непроста ситуація в державі. Але тим не менше ось ці справи Євромайдану мають бути справою честі для органів Прокуратури. Вони мають довести свою здатність, можливість і свого роду волю покарати винних у порушенні прав людини.

І звичайно, ця комунікація з громадськістю важлива тому що, можливо, щось відбувається в Генеральній Прокуратурі, але ми достовірно цього не знаємо. Знову ж таки, є багато запитань до Генеральної Прокуратури, наприклад,  яка є кількість підозрюваних, які запобіжні заходи були застосовані до цих підозрюваних, які перспективи справ, які проблеми виникають під час таких розслідувань.

Громадські організації та й самі жертви, напевно, можуть надати досить велику кількість інформації. Наприклад, люди, справи яких ми ведемо, майже всі говорять, що їх не викликали на допити або на проведення будь-яких слідчих дій в органи прокуратури. А вони могли б у першу чергу надати велику кількість інформації. От Влад Цілицький чув ім’я людини, яка його тягнула. Його називали інші працівники міліції. Тобто, можливо таким чином ідентифікувати власне тих працівників міліції, які знущалися з нього. Тому доведення цих справ до кінця і справедливість для жертв порушення прав людини є принциповою.

В цьому плані міжнародні інстанції - Міжнародний кримінальний Суд, також ініціатива Ради Європи -  спеціальна комісія, яка теж дивиться на умови проведення розслідування на національному рівні, - це надзвичайно важливо, але те, чого очікують зараз українці, – це певні системні зміни в Україні. Справедливість для жертв порушення прав людини має бути важливою вдома в Україні.

snapshot20140614153630Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод, представник волонтерської ініціативи «ЄвромайданSOS»

Протягом усіх подій на Євромайдані волонтерська ініціатива «Євромайдан SOS» надавала правову допомогу переслідуваним людям у Києві і в регіонах в цілодобовому режимі, а відтак, через наші руки пройшли сотні побитих, арештованих, незаконно утриманих, підданих катуванню, переслідуваних в адміністративному, кримінальному порядку, родичі зниклих і загиблих людей.

«Євромайдан SOS» досі продовжує здійснювати моніторинг порушень прав людей у тимчасово окупованому Криму, а також на Сході України, який зараз охоплений насиллям і масовими безкарними порушеннями прав людини.

З огляду на таку діяльності закономірно, що у нас зібралась величезна база інформації з документами, відео і свідченнями, контактами потерпілих людей про те, що відбулось на Євромайдані і також відбувається зараз. І тому цілком закономірно, що однією з основних вимог «Євромайдану SOS» і під час Євромайдану, і після його закінчення стало  проведення ефективного розслідування і притягнення до відповідальності винних у порушенні прав людини як тих, хто робив злочини своїми руками, так і тих, хто віддавав накази, розпорядження і робив ці злочини можливими…

Якщо Україна розширить часові рамки юрисдикції МКС, то у 2017 році за Римським Статутом Міжнародний Кримінальний Суд почне розглядати злочини військової агресії, і таким чином буде дана незалежна оцінка тому референдуму у Криму під дулами автоматів, який мав місце.

Відверто кажучи, ніхто тут з присутніх не гарантує  того, що Україні не знадобиться ще один Майдан. Але всі ми хотіли б бути убезпеченими. Щоб влада, якого б кольору вона не була, не віддала наказ на розстріл людей. А для цього має бути стримувач і запобіжник. І таким стримувачем і запобіжником, на думку правозахисних організацій,  є ратифікація Римського Статуту і приєднання України до Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі. Тому ми підтримуємо і вимагаємо від парламенту якнайшвидше прийняти законопроект №4873 і тим самим забезпечити невідворотність кримінального покарання і стійке розуміння у нашої владної еліти, що в будь-якому разі, якщо вона порушить права людини і допустить злочини, передбачені в Римському Статуті, вона буде відданна в руки міжнародного правосуддя.

Текст та фото: Микола Мирний