Медіа-корупція у розпалі

1360686382_1.jpgНа такі невтішні роздуми наштовхують результати моніторингу використання джинси кандидатами на пост Президента України протягом виборчої кампанії, який був проведений Інститутом масової інформації в регіональних та загальноукраїнських виданнях.

Методи політичної агітації не змінились – прихована реклама, замовні статті, чорнуха на конкурентів.

І ці незаконні методи – в фаворі серед політиків (їх технологів та  виконавців), які претендували на найвищий пост в державі.

Таким чином, медіа-корупція (чим, власне, і є джинса, особливо політична), як була, так і є невід’ємною складовою виборчих технологій. Незважаючи на революцію гідності.

Гідності для ведення чесної неджинсової передвиборчої агітаційної кампанії не вистачило  трійці лідерів президентських перегонів, в тому числі і обраному Президентом Петру Порошенку.

Політики і далі замовляють і платять за джинсу (тобто приховану рекламу, що заборонено законом Про рекламу). ЗМІ і далі те видають за власні матеріали (тобто, не ідентифікують рекламу, що передбачено цим законом). Порушуючи (безкарно і без остраху) закони як про вибори, так і про рекламу.

Частина політичної реклами йде через загальноукраїнські рекламні агентства (РА). Так звані штаби кандидатів замовляють в РА рекламні послуги. Ті, через базу ЗМІ в регіонах, з якими співпрацюють, розповсюджують матеріали по всій Україні. З вимогою: матеріал повинен міститись в позитивному оточенні, без будь-яких позначок, які би вказували на заможність чи рекламних характер (ніяких «Політична реклама», «Передвиборча агітація» чи «На правах реклами» тощо). Скоріш за все, такою є вимога чи умова замовника (штабу, політика).  Тобто, ЗМІ поставлені в умови замовником – або так (джинса), або ніяк.

Звичайно, багато джинси йде на умовах полюбовних домовленостей редакції і замовника. Тому й цей період називає дехто «жнивами».

Така прихована політична реклама, відповідно, не ідентифікована як така.  І, виходячи з цього, не оплачується з виборчих фондів. І це при тому, що законом Про вибори Президента чітко передбачено, що всі витрати на передвиборчу агітацію, рекламу мають йти з держбюджету або виборчого фонду кандидата.

Тому тут питання не тільки щодо джинси як маніпулятивної технології, а й питання щодо прозорості формування та використання коштів виборчих фондів.

У зв’язку з такою кількістю джинси сміливо можна говорити про тіньовий виборчий фонд. Та чомусь ці питання щодо кандидатів та використання ними коштів на агітацію не піднімається. А жаль.

Про хабарі говорять, що вони будуть доти, доки не тільки жорстко каратимуть тих, хто бере, а доки буде той, хто їх дає.

Я таке саме кажу й про джинсу. До того часу, поки буде замовник таких матеріалів, буде і виконавець. Допоки політики чи їхні помічники вимагатимуть не маркувати рекламні матеріали, до того часу ми не можемо говорити про те, що медіа-корупція може бути подолана. Адже ЗМІ – це лиш одна сторона процесу. Впливова, але, почасти, не самодостатня та залежна.

Принагідно нагадаю про те, які норми чинного законодавства порушувались  "джинсовиками".

Згідно з законом Про рекламу, прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі,  публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і  може  вводити  в  оману  осіб  щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій. Тобто, джинса - це і є прихована реклама.  Окрім того, стаття 9 закону говорить про ідентифікацію реклами, а саме:

  • Реклама  має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. 
  • Реклама  у теле- і радіопередачах,  програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм,  передач  на  їх  початку  і наприкінці  за  допомогою  аудіо-,  відео-,  комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".
  • Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та  який  формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів,  читачів) щодо цих особи чи товару,  є рекламою  і  має  бути  вміщений  під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Варто пам’ятати, відповідальність за порушення законодавства про рекламу (а це впритул до кримінальної), несуть всі учасники «джинсового» процесу. 

Довідково

ІМІ  під час моніторингуl аналізує матеріали за такими ознаками прихованої реклами:

1) Матеріал відстоює або просуває  інтереси лише однієї сторони конфлікту;

2) Подібного змісту матеріал надрукований  в інших ЗМІ або в попередніх номерах того ж ЗМІ;

3) Експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; політик коментує подію або процес і при цьому до коментування не залучено більш компетентних осіб;

4) Безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;

5) Матеріал містить елементи, які сприяють політичній підтримці суб’єкта (політика, партії, блоку партій);

6) «Протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

А також така політична агітація, що не маркована словами «Реклама» чи «На правах реклами», чого вимагає Закон «Про рекламу».