Гроші за водою

Фото з сайту lvivexpres.com

Фото з сайту lvivexpres.com

Унаслідок рясних дощів паводки на Львівщині стаються чи не щороку. Цього року  за рівнем збитків паводок на Львівщині визначено як надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Водночас повінь, що сталася в області у 2008 році, вважається найбільшою в історії Західної України за останні 60 років. 

«Ні корупції!» покаже на прикладі цьогорічного травневого паводка, як і чим власті Львівщини допомагають мешканцям, коли вода псує майно і житло, і чи достатня ця допомога. І чому Львівщина досі потерпає від великої води, хоча після повені 2008 року грошей держава дала і на ліквідацію наслідків, і на її попередження.

«Вода у хаті стояла на рівні ванної»

Роман мешкає у селі Ралівка Самбірського району, що на Львівщині. Каже, що вода почала підніматися 15 травня, а 16-го у його хаті вона була вже навіть у ванній. Передбачаючи таку ситуацію, він, як тільки почались зливи, відправив дружину з дворічною дитиною до друзів у Львів, а сам лишився на господарці. Каже, що найперше, що зробив – це повипускав курей і качок із хліву та відв’язав з цепу собаку.

Прилаштував драбину на горище хати і приніс туди два пакунки з їжею на водою. Його односельців почали відселяти, він чув, що відселили більше, ніж три сотні. Але Роман нікуди не поїхав, лишився стерегти хату, у якій уже не було ні електрики, ні газу. Каже, що страшно не було. Страшно стало тоді, коли побачив затоплену бурою водою хату, у якій плавати дитячі іграшки.

Потім приїхали рятувальники, почали відкачувати воду, але через деякий час їх покликали на інше місце, і вони зібралися, не завершивши справи. Носив з хати воду відрами, виливав її на затоплений город. У погребі вода так і залишилась. І в криниці. Говорив з односельцями. Ті розповіли, що приїжджали якісь чиновники, але нічого конкретного не сказали. Навіть мішків із піском ніхто не привіз. Повернувся до хати, продовжив виносити воду відрами і виловлювати хатні речі.

Коли 19 травня зливи поновилися, закрив хату і поїхав до знайомих у сусіднє село. Тоді, здавалося, вже втратив остаточну надію на те, що хата ще може бути придатною для проживання. Найбільше зрадів, коли біля хвіртки зустрів свого відв’язаного раніше собаку – мокрого, брудного, голодного але теж радісного, що побачив господаря.

Губернатор поспішає на допомогу

Паводок 15-18 травня на Львівщині за рівнем збитків назвали надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Найбільше постраждали Самбірський, Старосамбірський та Дрогобицький райони. На щастя, жертв не було.

За попередніми підрахунками, збитки, завдані стихією, склали понад 20 мільйонів гривень. Шкода, завдана автомобільним шляхам - понад 16 млн.грн., об’єктам водного господарства – понад 50 млн. грн.; посівам сільгоспкультур – понад 2,6 млн. грн..

Загалом від негоди постраждали 115 населених пунктів на території 10 районів і 3 міста обласного значення. Було знеструмлено 82 та порушено газопостачання 30 населених пунктів, затоплено 751 житловий будинок, підтоплено 3 160 помешкань та 9 350 присадибних ділянок. Підмито земляне полотно та дорожнє покриття на 62 ділянках автомобільних доріг загального значення протяжністю 15 043 м, пошкоджено 41 автомобільний міст та зруйновано 1 залізобетонний міст. Це дані Львівської облдержадміністрації.

Головний державний санітарний лікар області Роман Павлів запевнив, що в постраждалих населених пунктах загрози спалаху епідемій якихось захворювань після паводку немає, але деякі хвороби, до прикладу, гепатит, можна очікувати через півроку. Справа в тому, що не з усіх криниць у селах вдалося викачати воду, тому немає можливості їх продезінфікувати.

«Оскільки у нас не буде можливості вдруге приїхати в те село, де ми вже побували, роздаємо людям дезінфікуючі засоби таблетованої форми під розписку. Наші працівники розказують людям, як цими засобами користуватися, і під час очищення криниць від брудної води, вони можуть продезінфікувати свої колодязі», – сказав Павлів. Доїхати ж до всіх проблемних місць, а тим більше повернутися проконтролювати ситуацію у вже викачаних криницях санепідеміологи не можуть, бо у них практично нема бензину, щоб їздити по області.

У Львівській облдержадміністрації одразу пообіцяли, що обстежать кожну приватну садибу, що була затоплена під час сильних дощів, і виділять фінансову допомогу. Так і сталося. Згідно з розпорядженням за підписом губернатора Ірини Сех, власникам будинків, де вода піднялася вище рівня підлоги (а це треба було засвідчити актами спеціальної комісії), облдержадміністрація виділить по 1 000 гривень. Із резервного фонду обласного бюджету на ці потреби виділять 618 тисяч гривень і віддадуть їх людям до 1 серпня.

«Зараз кажуть, що область виплатить по тисячі гривень за один підтоплений будинок. Я навіть не знаю, як це сприймати – як жарт? Що таке тисяча гривень, якщо стан моєї хати такий, що без ремонту я навіть не зможу повернути назад дружину з дитиною. У дитини астма, їй у сирості не можна жити, - говорить Роман і додає: - Ще є надія, що якісь гроші виплатить страхова компанія, мій будинок застрахований, проте я страхувався на найменшу суму, тому й виплати будуть мінімальні. Напевно, родина поки що житиме у Львові, сюди їм повертатися нікуди».

Державна допомога? Ні, не чули

28 травня через тиждень після паводку на Львівщині низка місцевих ЗМІ опублікували інформацію про те, що Кабінет Міністрів не дасть області грошей на ліквідацію наслідків повені, оскільки губернатор Ірина Сех не надала жодних документів про масштаби збитків. Таку відповідь Мінрегіонбуд надав народному депутату Андрієві Тягнибоку (ВО «Свобода»), відповідаючи на його депутатський запит.

Того ж дня у Сех цю інформацію різко заперечили, мовляв, всі папери написали і попросили в уряду 135 мільйонів гривень. Тепер сидять і чекають.

7 червня – через два тижні після паводку – у Сех знову прозвітували, що все ще сидять і чекають, і вкотре запевнили, що документи на Київ таки передали. За словами директора департаменту цивільного захисту населення ЛОДА Олексія Титаренка, «це близько сорока кілограмів документації, які необхідно було зібрати та скерувати до уряду».

Питання тільки в тому, що в документах, які начебто один раз були передані до Міністерства регіонального розвитку, фігурують різні суми на ліквідацію наслідків. Так, згідно з першим повідомленням,  у Сех сказали, що попросили 135 мільйонів гривень, а вже згідно з другим повідомленням  – 125 мільйонів гривень.

Паводкові гроші-2008

Паводок на заході України влітку 2008 року було визначено як стихійне лихо, що сталося через інтенсивні грозові дощі і, як наслідок, різкого підняття рівня води в річках. Пік повені припав на 23 — 27 липня. Загальні збитки від великої води - на суму до 4 мільярдів гривень.

Тодішній президент Ющенко підписав Указ № 682/2008  «Про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації». Тоді на 90 днів окремі місцевості були оголошені зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Також згідно з цим документом, Кабінет Міністрів України повинен був забезпечити виділення додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих стихійним лихом збитків, вирішити в установленому порядку питання розміщення відповідного додаткового державного замовлення на поставку необхідної продукції та – головне - установити жорсткий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації ситуації в зонах надзвичайної екологічної ситуації.

Гроші на ліквідацію наслідків негоди та фінансову допомогу постраждалим повинні були виділяти і місцеві бюджети.

А тепер наведемо лише окремі факти розтрати паводкових грошей-2008 і на їх основі покажемо, чому ми не можемо говорити про те, що всі протипаводкові заходи на Львівщині були зроблені. І, ймовірно, через ті недоробки люди щороку страждають від великої води.

Варто зазначити, що справи по деяких із цих фактів досі лежать у судах.

2009 рік - було з’ясовано, що посадовці складали неправдиві акти виконаних робіт, дописували у списки потерпілих і безпідставно виплачували матеріальну допомогу. Загалом тоді було порушено 172 кримінальні справи, з них два десятки - на Львівщині. Державі було завдано збитків на півмільйона гривень. Аналогічні справи порушувались і прокуратурою.

2010 рік – аудитори Рахункової палати виявили, що гроші, які були виділені на подолання паводку 2008 року на Західній Україні, витрачено неефективно. Зокрема аудитом з’ясовано: виділення коштів з резервного фонду проводилося без належних розрахунків, що змусило Уряд ухвалити рішення про спрямування удвічі більше коштів, ніж запросив Держкомлісгосп, що й спричинило неефективне їх використання. Водночас Мінфін і Держкомлісгосп не забезпечили виділення коштів на комплексне обстеження земельних ділянок, які можуть постраждати від зсувів, селів, активації переміщення уламків гірських порід, з метою визначення можливості їх подальшого заліснення. Як наслідок, ця робота не здійснювалася. Тоді голова Рахункової палати В. Симоненко так оцінив те, що відбулося з державними коштами: «Гроші резервного фонду були призначені та спрямовані правильно – на боротьбу з несанкціонованою вирубкою та на роботи з насадження нових лісів. От тільки витратили ці кошти не по-господарськи. А якщо ми не бережемо свій карпатський ліс, то й нових руйнівних паводків нам не уникнути».

2012 рік – викрито зловживання, які були допущені під час визначення компенсацій мешканцям села Кружики Самбірського району. «Схема, за якою діяли «махінатори», явно вирізнялася творчим підходом. «На папері» (в заявах про надання грошової допомоги, актах обстеження про нанесення збитків у господарствах) село Кружики збільшилося відразу на 22 домогосподарства.

Причому, «липові» домоволодіння були «клоновані» зі справжніх (для чого було використано нумерацію під індексом «а»). Таким чином у селі з’явилися домогосподарства за номерами вулиць Стефаника (2а, 3а, 4а, 5а, 10а, 17а,19а, 29а), Сагайдачного (8а, 9а, 10а, 13а, 15а, 17а ,19а, 21а, 23а, 25а,27а, 29а), Івана Франка (1а, 8а)».

Посадовців, які це зробили, Самбірський міжрайонний суд засудив відразу за двома статтями Кримінального кодексу України – за службове підроблення та зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (загалом підсудним інкримінувалося заподіяння збитків на 142 тисячі гривень). Але всі відбулися умовним терміном на три роки з з випробуванням на один рік, тобто, фактично лишилися непокараними.

2013 рік – СБУ виявила факт завдання збитків у розмірі понад 11млн грн. внаслідок протиправних дій ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту». Для Львівської області в 2008-2009 роках урядом було залучено іноземний кредит під державну гарантію на суму 50 млн. євро на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Виділені державою кошти мали бути переведені на банківський рахунок ДП,  і протягом 2009-2011 років на них нараховувалися б відсотки, які мали бути направлені на ліквідацію наслідків катастрофічного паводку. В результаті ДП провело безпідставні фінансові оборудки з іноземними коштами, чим завдало бюджету матеріальних збитків на суму понад 11млн грн.

2014 рік - як уже повідомляв «Ні корупції!», на початку року прокуратура розпочала розслідування за фактом зловживань посадовців під час проведення протипаводкових робіт на р. Дністер. Зокрема, було встановлено, що посадові особи ДП «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» підписали документи, в яких були завищені вартість та об’єм виконаних компанією-підрядником руслорегулюючих робіт на р.Дністер у Жидачівському районі на Львівщині. Цій структурі безпідставно та незаконно сплачено майже 200 тис. грн. з державного бюджету за роботи та послуги, які нею фактично не надавались.

Це лише частина викритих зловживань, що пов’язані з коштами, виділеними на ліквідацію наслідків повені на Заході країни у 2008 році. І саме тому паводки, що трапляються нині, несуть такі масштабні збитки, а люди, що потерпають від них, продовжують розраховувати лише на себе.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»