Львів, війна, траур і розваги

 

Зображення з сайту islamnews.ru

Зображення з сайту islamnews.ru

Нинішню ситуацію в країні прості українці не переживають в унісон.

Хтось абстрагується, вважаючи, що події на Сході країні – то проблеми виключно тамтешні.

Хтось переживає, співчуває, допомагає і воліє, щоб так само робили й інші.

Чи можна співчувати чужому горю? Чи його просто слід сприймати як данину за краще майбутнє, натомість продовжуючи жити своїм буденним життям?

Зрештою, чи можна зранку подякувати спочилому за оборону країни Герою, а ввечері піти на концерт, не переносячи траур у своє життя на постійно, а віддаючи йому лише годину.

І чи є та межа, коли смерті чужих людей, що загинули на Сході, і горе їхніх близьких починають сприйматися, як щось своє?

Цей блог не про те, що потрібно постійно перебувати в траурі через смерті і події на Сході. І не про те, що треба відгороджуватись від цих подій, відволікаючись на розваги. Я ні до чого не хочу закликати, я напишу про людяність.

Море сліз і «Океан Ельзи»

31 травня у Львові на території військової частини попрощалися з генерал-майором, начальником управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України Сергієм Кульчицьким, який трагічно загинув під Слов’янськом на Донеччині.

Людей було багато. Родичі, близькі, військові, прості львів’яни. І сліз було багато. Усі знали Героя як справжнього захисника Вітчизни, як генерала, що ніколи не ховався за спини своїх підлеглих. Про те, що він служить у Слов’янську, знали лише колеги. Родині – мамі, дружині та сину – він про це не розповідав. Мама поховала свого останнього третього сина, двоє перших загинули раніше.

А ввечері того ж таки дня стадіон «Арена-Львів» спалахнув тисячами вогнів і вибухнув яскравим дійством – відбувся перший концерт «Океану Ельзи» у рамках туру, присвяченого 20-літтю гурту.

І коли львів’яни разом із родиною проводжали генерала в останню путь, вони дійсно разом переживали це горе. А потім родина пішла додому, а 40 тисяч львів’ян – на концерт. І, як дехто написав у соцмережах, родина загиблого генерала Кульчицького мешкає на вулиці Рубчака, а звідти завжди так добре чути музику, що лунає з «Арени-Львів».

На прес-конференції перед концертом лідер гурту Святослав Вакарчук заявив, що не збирається скасовувати концерт, оскільки в умовах такої політичної ситуації в країні не вважає його приводом для радості: «Я думаю, що сьогодні українцям в принципі не вистачає позитиву. Я не закликаю зараз всіх радіти чи танцювати від радості. Тим, що робить «Океан Ельзи», ми показуємо, що життя продовжується. Я з самого початку сказав, що ми не сприймаємо цей тур як привід для радості. Ми сприймаємо його як привід для об’єднання людей».

Також Вакарчук сказав, що нинішній концерт – це своєрідна терапія для українців, адже від перенасичення негативною інформацією «можна збожеволіти».

Концерт після похорону львів’яни сприйняли неоднозначно, про що свідчать численні пости у Фейсбук на цю тему.

Хтось вважає Вакарчука заробітчанином, якому війна війною, а гонорари за розкладом, і називає його псевдо патріотом.

Хтось вимагає у нього перерахувати гроші, отримані з концерту, на допомогу біженцям і постраждалим.

Хтось звинувачує львів’ян, що пішли на концерт, у тому, що в країні війна, а їх наче це не стосується і в них немає ні краплі совісті, бо це танці на могилах.

Хтось каже, що українці гинуть щодня – від хвороб чи ДТП, то що, й траур повинен бути щодня? І розваги заборонити назавжди?

Хтось вимагає накласти заборону на проведення масштабних розважальних заходів у місті до стабілізації ситуації на Сході країни.

Хтось закликає бути єдиними і в радості, і в горі.

Хтось говорить про повагу до людей, які нас захищають, а хтось називає події на Сході війною виключно Сходу, яка ще й забирає життя західняків – і з Волині, і зі Львова, і з Прикарпаття. І взагалі, західникам не варто йти боронити східняків. Східняки б їх не боронили. Тому концерт - не гріх.

Хтось апелює до історії, як прямо на лінії фронту давали концерти для підняття духу, тому зараз концерти потрібні.

А хтось порівнює ситуацію у Львові з одеською, коли через місяць після трагедії 2 травня у місті відбувся боксерський бій, який підняв дух і в одеситів, і в українців загалом. І добре, що переміг Усик, і добре, що суперник мав прізвисько «росіянин».

Хтось вважає, що в Україні – справжня війна, тому думати про неї постійно психологічно неможливо. І якщо ми всі загинемо завтра, то сьогодні бодай сходимо на концерт улюбленого гурту.

А хтось переконаний, що концерт саме «Океану Ельзи» скасовувати не можна, бо це той гурт і та музика, які об’єднують у тяжкі хвилини. Згадати хоча б їхній фантастичний виступ у старому складі 14 грудня 2013 року на Майдані Незалежності після розгону студентів, але до трагічних лютневих подій. Біля ще цілого Будинку Профспілок….

В джазі

Ще одне грандіозне дійство, що незабаром відбудеться у Львові, і яке вже закликають бойкотувати - Alfa Jazz Fest. Це Міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно проходить у Львові у червні. Цього року він має відбутися 12-15 червня.

31 травня ініціатори бойкотування фестивалю висунули свої умови, за яких захід може відбутися – усі його відвідувачі мусять здати кров для солдатів. Про це на своїй сторінці у ФБ написав  ініціатор бойкоту Олег Радик. Він закликав мера через керівника управління культури ЛМР Ірину Подоляк пристати на так звану «мирову угоду» - всі відвідувачі російсько-львівського рекламного «прямо на вході в джаз шабаш» повинні здати кров. «Це наша остання пропозиція щодо компромісу», – написав Радик.

На що Ірина Подоляк йому відповіла: «А довідку не треба показати скільки грошей чи інших речей кожен персонально здав на Майдан, на військо? підтвердних документів від свідків щодо роботи з пораненими, киримли не треба? а якщо хтось кров здавав попередньо, то зараховується? А телекамери будуть? А як ти зможеш організувати забір крові, чи ти хочеш, шоб міськрада організувала? а землю їсти не треба? Трохи зашкалює, нє?мене легко завести дурнЕю, Олег, це правда і це не таємниця, але ховатися, як більшість чиновників, я теж не буду. Є багато малих і корисних речей, які шодня треба робити для країни - вони не помітні, вони не скандальні, тому вони не цікаві. Поставити на місце місцевих партійних злодюжок, які "віджимають" у міста нерухомість і землю, це складно, почати роботу з установами культури, щоб вони працювали якісніше, це не цікаво, а влаштувати акції під час найбільшого джазового фестивалю в Україні, затаврувати всіх підряд зрадниками - це так по-свободівськи. ті ж методи. І дуже вже ультимативно звучить ця пропозиція» (орфографія і пунктуація збережені).

І якщо 31 травня ініціатори бойкоту фестивалю давали останню пропозицію щодо компромісу, то уже 1 червня дали найостаннішу. Головний ініціатор бойкоту Олег Радик передумав вимогу . Так, бойкотний рух вважає, що святкування та концерти під час трагічних подій в Україні є недоречними, а тому пропонує зробити суспільно-корисний внесок. «Ми запропонували учасникам і відвідувачам шоу здати кров. Нуль реакції. Це була пропозиція. Але тепер буде вимога. Всі виручені кошти перевести на АТО. Під контролем громадськості. Бо мерія горить не гірше райвідділу», - попередив Радик.

Зазначу, що головною причиною бойкоту фестивалю «Alfa Jazz Fest» ініціатори називають те, що його спонсорує російська компанія «Альфа банк». Водночас раніше і самі банкіри, і мер Львова Садовий наполягали на українському походженні Альфа-Банку  .

«Нас асоціюють через назву з Росією, але це не так. Наші акціонери переважно мають інші паспорти, зокрема, і США, і Великобританії. Ми український банк, не дочірній, а російських активів у нас не більше 25%”, — переконував Член Консультаційної Ради Альфа Джаз Фест Олександр Луканов.

Андрій Садовий також представив Альфа-Банк як українську фінансову установу і зазначив, що організований нею джазовий фестиваль має такий рівень довіри серед львів’ян, якого не має жодна громадська організація з тих, що закликають бойкотувати захід.

Куєк і ко

Варто зазначити, що раніше співачка Ані Лорак скасувала свій концерт у Львові через протести громадськості щодо її ставлення до Євромайдану. Проте довго сумувати з цього приводу не стала і поїхала до Москви, яка нагородила її двома «самоварами». Так, співачка з радістю прийняла музичну нагороду Ru TV - за найкраще шоу та найкращий дует.

Як написав Олексій Заводюк у своєму блозі "Еспресо ТБ": «Я не знаю, як це назвати. Це навіть не зрада, а якась безпросвітна тупість. Наші солдати гинуть за Україну, а такі "попсові гіганти" як Потап, Настя Каменських, Віра Брежнєва та Ані Лорак їдуть розважатись на попсову вечірку до Москви. Заголовок гламурної хроніки: Ані Лорак підкорила RU TV: Співачка отримала дві нагороди та була визнана найбільш екстравагантною. І це після дешевого і наскрізь фальшивого виконання нею пісні Івасюка “Мальви”, нібито в пам'ять про героїв Небесної Сотні. Як взагалі таке можна робити під час війни? Українська попса розважається в Москві поки наші солдати гинуть за Україну».

Зображення з мережі ФБ

Зображення з мережі ФБ

«Підкамінь»

Також варто зазначити, що 2 червня стало відомо, що цього річ вперше за останні сім років не відбудеться етнофестиваль «Підкамінь», що проходив на Львівщині. Цей фестиваль мав на меті популяризувати українську пісню, національний стрій, а також привернути увагу до проблем монастиря, який знаходиться у Підкамені, зокрема, його відбудови. Про це на своїй сторінці в ФБ  повідомив  один з його організаторів Олександр Ганущин. У заяві, прийнятій оргкомітетом одноголосно, зокрема, йдеться:

«Останній рік, що минув, вніс значні корективи у життя активістів, які весь цей час створювали фестиваль. З тисячами інших ми були на Майдані і долучалися, як могли, до боротьби з Мордором, котрий створив режим Януковича. Ми мали щирі надії, що опісля перемоги першого етапу Революції Гідності знову візьмемося за звичну справу організації фестивалю «Підкамінь».

Проте сьогодні ми вважаємо, що за умов, які склалися, ми не можемо проводити фестиваль. В Україні триває війна, розв'язана Росією, чи не щодня гинуть українські герої, і організація масштабного фестивального дійства, яким став за останні роки Підкамінь, є не на часі. Кожна гривня, котра йшла раніше від жертводавців на фестиваль, є вкрай затребуваною на Сході. Ми віримо, що значна кількість минулорічних учасників сьогодні зі зброєю борються супроти терористів».

Організатори подякували усім учасникам, котрі подали заявки на участь у фестивалі, усім небайдужим, що чекали на фестиваль у цьому році, та попросили спонсорів перенаправити усі матеріальні можливості на підтримку тих, хто в зоні АТО «щодня бореться за Україну, та сім’ям загиблих героїв».

І знову повторюся, цей блог не про те, варто ходити на концерти під час війни чи ні. Цей блог про людяність. Або її відсутність.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»