Депутати ігнорують законопроект №4573-1 “Про Національну службу боротьби з корупцією”

Корупція Мирний11 квітня активісти провели акцію протесту під стінами українського парламенту по тому, як народні депутати не спромоглись включити законопроект №4573-1 "Про Національну службу боротьби з корупцією" до порядку денного сесії. Учасники акції вимагали повернутись до розгляду цього документу.

Колишній директор будівельної компанії Людмила знає, що таке корупція в Україні. Вона -  одна із активістів, які приєднались вранці 11 квітня до акції протесту «Корупція вбиває».

Жінка переконана, що корупція гальмує розвиток України: «Якщо ти не заплатиш кому-небудь? особливо в бюджетних організаціях (митниця, податкова, міліція тощо), то жодні питання не будуть вирішуватись. Якщо прості люди будуть давати хабарі, то нічого не зміниться. Треба, звичайно, починати із себе, а особливо також з верхівки влади. Корупція – це найбільше зло в нашій державі… Це те, що не дає рухатись нашій країні», - каже активістка у темно-синій шапці з тризубом, червоною хусткою на шиї та в білій куртці.

63% опитаних респондентів Соціологічної групи «Рейтинг» вважають, що першочергово в Україні потрібно провести реформи щодо боротьби з корупцією . Опитування 2000 громадян України віком від 18 років проводилося в усіх областях України з 21 до 29 березня 2014 року.

_DSC8840 _DSC8861 _DSC8861a _DSC8879 _DSC8892a _DSC8901 _DSC8915 _DSC8917 _DSC8921 _DSC8927 _DSC8938 _DSC8939 _DSC8945 _DSC8949 _DSC8960 _DSC8962

Організатори протесту  влаштували перфоменс під українським парламентом,  під час якого чоловік роздавав державним службовцям хабарі, після цього вони відразу падали на землю. На думку активістів, корупція вбиває державні органи.

Наостанок учасники протесту запалили пластмасове опудало корупціонера, згодом загасили і прибрали залишки з площі.

Провальне голосування

9 квітня депутати не підтримали пропозицію включення до порядку денного сесії проектів законів про Національне бюро антикорупційних розслідувань. «За» ініціативу проголосувало – 170 народних обранців, «проти» - лише один Мошенський Валерій, утрималось двоє, не голосували 107 із 209 присутніх в парламенті.

Повністю не голосували парламентська група "Економічний розвиток" і, окрім двох депутатів, уся фракція «Партії регіонів».

З позафракційних депутатів голосування проігнорували Балога П.І., Балога В.І., Богословська І.Г., Гончаров А.Д., Кравчук В.П., Кузьменко С.А., Жванія Д.В., Лабунська А.В., Лелюк О.В., Міщенко С.Г., Мошак С.М., Нечаєв О.І., Остапчук В.М., Опанащенко М.В., Палиця І.П., Петьовка В.В., Рибаков І.О., Семенюк А.О., Смітюх Г.Є., Стаднійчук Р.В. та Федоряк Г.Д..

Учасників акції протесту обурила відсутність Комуністичної партії в парламенті під час голосування.

Чим страшний закон для корупціонерів?

Документ розширює визначення корупції. Якщо Верховна Рада ухвалить його, то під його дію потраплятимуть не лише посадові особи нижчих рангів, а й національні акціонерні підприємства, директори ДП, колишні посадові особи.

Зараз у парламенті зареєстровано два законопроекти - 4573 та 4573-1  з невеликими відмінностями. Обдива документи спрямовані на створення органу, який буде боротися з корупцією серед вищих посадових осіб.

Активіст Автомайдану Ярослав Гончар відстоює ідею, що єдиний антикорупційний орган країни має утворити РНБО: «Перша відмінність полягає в тому, хто саме утворить цей орган. Відповідно до законопроекту 4573, цей орган утворює Кабінет Міністрів України. Відповідно до законопроекту 4573-1, його утворює РНБО. Взагалі було б дуже добре, щоб цей орган утворила Верховна Рада, проте ми розуміємо реалії: 300 голосів, зміни до Конституції - це дуже складна задача. Тому я схиляюсь до думки про те, що відповідний баланс влади буде існувати тоді, коли цей орган буде утворений РНБО. Оскільки РНБО утворює Президент… Уявімо якщо орган, який має боротися з корупцією вищих посадових осіб, міністрів буде створювати Кабінет міністрів, тоді Ви самі ж розумієте, що це буде профанація.  Наступна відмінність полягає в тому, що законопроект 4573-1 не вбачає корупцію в приватному секторі. Він не спрямований на те, щоб займатись слідчо-оперативною розшуковою діяльністю в приватному секторі, у фірмах, в приватних товариствах. Цей документ заточений тільки на боротьбу з корупцією вищих посадових осіб І, ІІ, ІІІ рангів. У нас були дуже гострі дискусії в Міністерстві юстиції стосовно призначення керівника Антикорупційного бюро. Ви ж розумієте, що від капітана залежить, як попливе корабель. На нашу думку, у законопроекті 4573 вже закладена корупційна складова в порядку призначення керівника, оскільки він визначає створення при Кабінеті міністрів такої комісії, в яку увійде одинадцять осіб. У ній буде чотири особи від громадських оранізацій. А цих організацій у нас 50, то що це буде тендер, чи як видібрати чотири осіб? Комітет Верховної Ради з боротьби з корупцією дає три особи. У документі не зазначено, чи ці три особи депутати чи хто вони? Є питання, які насторожують. Врешті-решт виникає питання політичної відповідальності за боротьбу з корупцією. Коли Антикорупційне бюро утворює колективний орган як Кабінет Міністрів, тоді до кого пред’являти обвинувачення, якщо результати роботи не будуть наглядним. Коли цей орган утворений під егідою РНБО, який очолює Президент, тоді зрозуміло, на кому відповідальність. Вона на Президентові. Президент України має прямий мандат. Ми безпосередньо обираємо цю людину. Тому ми вважаємо, що в такому випадку баланс стримання і противаг в державі буде витримано...» - каже активіст.

Пан Гончар каже, що у наявності Антикорупційного бюро буде інший, оперативніший, механізм боротьби з корупцією: «Антикорупційний орган буде мати досить суттєві повноваження. Там будуть працювати слідчі. Ви знаєте, що відповідно до вимог Кримінально-процесуального Кодексу, певні слідчі дії повинні відбуватись за погодженням з прокурором. У певних слідчих діях треба звертатись до суду. Ну, суд у нас окрема гілка влади, а що стосується прокурорів, то тут діятиме так модель: прокурори будуть відряджені. Вони будуть працювати спільно з антикорупційним органом. Це робиться з надією на те, що не буде витоку інформації, коли з одного органу йде листування з іншим, і, по-друге, пришвидшиться оперативність. Ось тут працює оперативник, ось тут слідчий, ось тут прокурор - це все робиться спільно. В законопроекті 4573-1 пропонується можливість антикорупційного органу звертатись до іноземних юрисдикцій безпосередньо, оминаючи Мінюст. Це особливо актуально в питаннях повернення коштів, які були злочинним чином отримані в Україні і виведені за кордон. Як це зараз працює? Генеральна прокуратура проводить розслідування. Потім з'ясовує, що кошти знаходяться на рахунку такої-то компанії, в такій-то юрисдикції. Вона звертається до Міністерства юстиції. Міністерство юстиції проводить тендер, на якому визначає юридичну фірму, яка буде представляти інтереси України за кордоном. Поки ця вся процедура проходить, через тендер з'являється публічність, втрачається час, і злочинці користуються цим, переводячи кошти з одної компанії на іншу», - пояснює активіст Автомайдану Ярослав Гончар.

Микола Мирний для «Ні корупції!»