Студентські активісти опублікували перелік типових схем передвиборчих підкупів

Ганна Рожкова. Фото: Радіо Свобода

Ганна Рожкова. Фото: Радіо Свобода

У інтернеті опубліковано орієнтовний перелік типових схем підкупу виборців. Серед них описані законні та незаконні способи, на які пропонують звернути увагу.

Список опублікувала на сторінці "Студенське Волевиявлення" у Facebook студентська активістка, член київського осередку Фундації регіональних ініціатив Ганна Рожкова.

Окрім того, активістка розповідає, які дії необхідно вживати у разі виявлення правопорушень, а також вказує законодавче підґрунтя описаних правопорушень.

Перелік типових схем підкупу виборців:

1. «Легальний» підкуп виборців

З великою кількістю виборців укладаються договори про те, що вони будуть агітаторами цього кандидата. Це легально, кожен може такий договір укласти. Сума договору може писатися реальна, може писатися занижена. При цьому людині кажуть, що її наймають агітатором, але при цьому не треба нікого агітувати, необхідно переконати себе самого проголосувати за цього кандидата. Головний агітатор укладає такі ж договори з активістами з будинків, розташованих на ділянці. Спільно вони складають реєстр лояльних і потенційно лояльних виборців, з якими, у свою чергу, укладають такий же відкритий договір на надання агітаційних послуг кандидатові.
З юридичної точки зору довести факт підкупу надзвичайно складно, оскільки потрібно довести факт отримання грошей саме за голосування за кандидата, а не надання послуги з агітації за нього.

2. Система «50 на 50»

Виборцю пропонують припустимо 150 гривень і ще стільки ж - у разі якщо кандидат переможе. В такому випадку виборець буде зацікавлений і «мотивований», а значить проголосує «правильно».

3. Оплата праці членів виборчих комісій.

Всі кандидати оплачують додатково працю членів виборчих комісій, які представляють їх інтереси, порушуючи тим самим закон.

4. Продукти харчування за безцінь та дисконтні картки.

Встановлюються торгові намети з логотипами компанії та символікою. У наметах йде торгівля продуктами харчування, безалкогольними та алкогольними напоями. Коштують дані продукти значно нижче, ніж у торгових мережах.

5. Продовольчі пайки, медикаменти, тощо.

«Коли ви приносите хліб своїм батькам, ви , що купуєте їх любов чи гарне ставлення ? Ні, ви просто проявляєте знак уваги і турботи про цих людей…Будь-яка допомога – турбота про людей. Це не підкуп, а знак уваги» (Алла Шлапак). Але відповідно до закону така «турбота» заборонена з початку виборчої кампанії, тобто з 5 квітня.

6. Подарунки школярам.

Неоднозначна судова практика з даного питання: в одних випадках суд визнавав це непрямим підкупом виборців. В інших, на думку суддів, подарунки школярам не є підкупом, оскільки вони не мають права голосу. В будь якому випадку, це є схема підкупу, тому її потрібно виявляти та фіксувати.

7. Відкриття пам’ятників, спортмайданчиків, проведення концертів інших розважальних заходів, встановлення лавочок тощо при підтримці кандидата чи за його участю.

В даному випадку необхідно довести, що люди, які від імені кандидата встановлюють об’єкти підкупу чи роздають якісь блага, пов’язані із кандидатом та здійснюють агітацію від його імені. Окрім того, слід доводити, що об’єкти встановлювалися саме в період передвиборної агітації, тобто із 5 квітня, а також доводити те, що об’єкти прийняті виборцями, адже «надання», про яке йдеться в законі передбачає передання предмету кандидатом і прийняття його виборцем. Часто такі дії вчиняються не кандидатом, а фондом з назвою, яка, за випадковим збігом обставин, носить ім’я кандидата чи його офіційної передвиборної програми. Щоб довести факт непрямого підкупу, слід фіксувати на відео процедуру надання чи передачі об’єкту чи благ на відео.

Дії, які необхідно вчинити для фіксації підкупу

- почати все фіксувати на відео;
- повідомити про ситуацію координатора зі штабу;
- викликати міліцію, повідомити суть того що відбувається та адресу місця правопорушення, також своє ПІБ, як особи, що повідомила;
- збирати всі можливі матеріали (агітацію, списки виборців, договори, продуктові набори, тощо);
- скласти акт про порушення виборчого законодавства за наданою формою, який повинні підписати дві особи крім Вас;
- всі матеріали передати уповноваженій особі штабу.

При фіксації правопорушення потрібно звертати увагу на осіб, що його вчиняють. Звертаємо увагу, що притягнути до відповідальності за підкуп можливо про умові, що буде зафіксовано факт передачі благ та заклики голосувати за певного кандидата, або проведення агітації за кандидата при вчиненні правопорушення за схемами, що вказані вище.

Законодавче підґрунтя

Частина четверта статті 53 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» забороняє проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах цінних паперів, кредитів, лотерей, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії, місцева організація якої є суб’єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує п’яти відсотків мінімального розміру заробітної плати) та інших матеріальних цінностей або робіт чи послуг (на сьогоднішній день ця сума становить 60, 9 грн.).

За фактами здійснення передвиборної агітації і формах і засобах, що суперечать законодавству, або за порушення встановлених законом обмежень щодо її ведення, згідно статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення міліція зобов’язана складати адміністративні протоколи. Відповідальність за такі порушення передбачена частиною 10 статті 212 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Працівники міліції повинні прийняти заяву та вжити негайних заходів щодо припинення незаконних дій та фіксації виявлених обставин. Одночасно встановлюються причетні до цього особи та очевидці. У подальшому уповноваженою особою відносно порушника складається протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

  • дата і місце його складення;
  •  посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
  • місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
  • нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
  • пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи.