Успішна практика шириться Україною. Ще один паспорт отримано за 170 грн

Раніше я вже детально описував боротьбу громадян з системою в сфері отримання закордонного паспорта. Майже дворічна кампанія "СТОП свавіллю в паспортних столах", мережа активістів по всій країні, наполегливість і відважність окремих людей, що на власних прикладах кинули виклик режиму, таки дала результати. От вже маємо другу людину в країні, яка таки отримала закордонний паспорт за 170 грн, тобто, заплатила саме стільки, як написано в законі і ні копійки більше.

pas 1

        "Ще в лютому 2013 року я пішла подавати документи на отримання закордонного паспорту, адже планувала поїхати за кордон. Начитавшись в інтернеті про несправедливе вимагання коштів понад держмито у Руслана Жирова та Івана Фурлета, ми з Ігорем Капустянським вирішили теж боротись і не платити зайвих коштів.

      У Червонозаводському районному відділенні ДМС мені відмовили в прийнятті документів посилаючись на те, що я, ніби-то, маю ще принести квитанції про сплату "за бланк паспорта" у розмірі 120 гр. та "за послуги ДМС" у розмірі 87 гр. 15 коп.  Довелося написати скаргу до прокуратури, і прокурор, передавши справу на розслідування до ГУ ДМС, не знайшов дії працівника неправомірними.

 Уже влітку 2013 року я подала позов до Харківського окружного адміністративного суду, де 16.10.2013 суддею Піскун Вікторією Олександрівною було винесено несправедливу постанову стосовно мого позову - у задоволенні позовних вимог (оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих мною документів та притягнення до відповідальності п. Кочубей Н.М. (працівниці, що відмовилась узяти документи) і відділеня ДМС) мені було відмовлено в повному обсязі (як пізніше й Ігореві).

Але, не спинившись на цьому, ми подали апеляцію до Харківського апеляційного адміністративного суду і врешті 21 січня 2014 року ХААС постановив задовольнити мої позовні вимоги у повному обсязі. До слова, засідданя суду в Ігоря відбулося 11 грудня 2013 року, і рішення було прийняте не на його користь, а відтак,  його касація має незабаром розглядатись у Вищому адміністративному суді.

Незабаром мені зателефонували із ДМС і самі запросили у позачерговий час прийти подати документи вже до Головного управління ДМСУ в Харківській області. 4 березня мені вдалось втілити це, і ось, тепер – ТРЕТЬОГО КВІТНЯ 2014 року- я є щасливою власницею закордонного паспорту за 170 гривень.

Щоправда, і при отриманні його довелось помучитись. При подачі документів працівник, яка приймала в мене їх, пообіцяла зателефонувати і повідомити, коли паспорт буде готовий. 1 квітня (якось тоді я навіть не подумала, що це може бути жарт) мені зателефонували з ДМС і поцікавились «Почему же Вы, Оксана Леонидовна, до сих пор не пришли за паспортом?». Я пояснила про обіцянку працівника і сказала, що готова у ДМС забрати паспорт. Мені повідомили, що я це можу зробити з понеділка по четвер з 15 до 17 години.

Звісно ж, уже 2 квітня о 15 годині я була в приміщенні ДМС. Але паспорт видавати мені відмовились. Як висловилась працівник: «У нас ещё есть один вопросик…(звісно, я запитала який – але пояснювати мені відмовились). Ну время же ещё позволяет нам не выдать Вам его сегодня, а позже».

Урешті-решт, я пішла звідти ні з чим, лише з пропозицією завітати до ДМС завтра о 16:30 (тобто 3 квітня), перед тим зателефонувавши до ДМС (навіщо і що це змінить теж пояснити відмовились). Я, чесно, зателефонувала на міський номер з мобільного удень, але п.Редько Ірини Євгенівни, яка займалась питанням видачі мені паспорта, не виявилось на місці і моє прохання перетелефонувати було проігнороване.

О 16:30, озброївшись журналістом газети «Шлях перемоги», підтримкою сестри та Ігоря Капустянського, я завітала до ДМС. Після 15 хвилин незрозумілого очікування, не зважаючи на усі мої пояснення охоронцю «мені призначили на 16:30», мене запросили до «службового приміщення» (фактично – на другий поверх установи, де вхід за системою магнітних ключів). Разом зі мною пішли Олексій Слободянюк та Ігор Капустянський, яких намагались вигнати. Мені «погрозили» тим, що мене можуть відправити отримувати паспорт і «внизу» (тобто, як усіх тих, хто заплатив по 500 грн., а не як тих десяти людей, яких я бачила у СЛУЖБОВОМУ ПРИМІЩЕННІ! за 0,5 години очікування, які, вочевидь, заплатили не менше 1000 грн.), на що я відповіла, що мені однаково де отримувати паспорт, аби тільки отримати. Усе ж, після значної кількості часу і спроби зателефонувати на гарячу лінію ДМС, мені винесли МІЙ ПАСПОРТ, 100-500 разів підкресливши, що ЛИШЕ мені і ЛИШЕ згідно з рішенням суду видали цей паспорт, а інші можуть навіть не суватись подавати так документи до зміни законодавства. П.Редько була досить різкою у висловлюваннях: «Они там щас доложили Авакову и всем остальным. Начальник у нас новый. Да. Поэтому мы … Но это в отношении ТОЛЬКО ВАС. Ну я надеюсь, ребята, совсем на другое, на то, что вот это вот тероризирование не будет (це вона про чисельні листи до ДМС від Ігоря Капустянського, на які їм доводилось щоразу давати відповідь), а будет нормальная законодательная база, которую новые руководители приведут в порядок и тогда будет всё хорошо».

Залишаючи службове приміщення, Ігор попрощався з працівниками ДМС, промовивши: «Слава Україні». І пані Редько нам відповіла «Героям слава!».", - розповідає харківянка Ксенія Підпригора.
Нагадаю, що це вже другий паспорт, який було виготовлено за законодавчообгрунтованою вартістю.
Місяць тому Демальянсівець Іван Фурлет перший в Україні отримав закордонний паспорт за 170 гривень.

Ну що ж, ми маємо перших ластівок, тепер необхідно поставити практику на конвеєр, і стіна беззаконня рухне. Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!