Онлайн-інструмент «Доступ до правди» напише за Вас інформаційний запит

1В українському сегменті Інтернету з’явився ще один унікальний ресурс, який полегшує спілкування українців з владою.

Тепер якщо у Вас виникло запитання, не потрібно звертатись до юристів із проханням допомогти написати запит на інформацію в певний державний орган. Сайт «Доступ до правди» замість Вас напише початкову юридичну аргументацію і відправить Ваші запитання електронним листом необхідному розпоряднику інформації.

  Автори проекту вірять, що громадськість через свої запитання контролюватиме владу.

Журналісти та громадські активісти, представляючи нову можливість для українців, пояснюють, чому Закон «Про доступ до публічної інформації», який надихнув ініціаторів проекту на створення ресурсу, такий важливий та чому Верховна Рада має прийняти ще додатково законопроект №0947.

Експерти також розповідають, як вони його використовують  у своїй  роботі, а журналіст «Української правди» Сергій Лещенко зізнається, що саме спонукало створити і пролобіювати Закон в українському парламенті.

_DSC7951Сергій Андрушко, журналіст  Громадського телебачення

Коли Закон «Про доступ до публічної інформації» був тільки втілений в життя, мій перший запит був до Міністерства освіти і науки. У запиті я хотів дізнатись, скільки коштує п’ятихвилинний рекламний ролик, зроблений Міністерством освіти про Міністерство освіти. Виявилось, що він коштує один мільйон гривень. Я запросив деталізований кошторис, в якому було розписано витрати.

Як телевізійний журналіст відразу скажу, ціна перевищена в 20 – 30 разів. Там були величезні суми: наприклад, ідея ролика – десятки тисяч гривень, сотні тисяч гривень було не розшифровано, куди пішли. Правоохоронні органи досі не дізнались, куди поділись гроші. Усе це було закуплено в одного учасника, без відкритого тендеру.

В цивілізованих країнах подібні закони боролись із корупцією. Наприклад, у Великій Британії, коли ухвалили приблизно такий, як у нас, Закон, кілька їхніх членів парламенту були притягнуті до відповідальності. Тому цей Закон дозволяв дізнатись, скільки грошей депутати витрачають на свої офіси. Виявилось, витрати були перевищені, або депутати витрачали кошти не за призначенням - на подорожі за кордон, наприклад. Скандали були, але це покращило Британську демократію.

Я написав близько двохсот інформаційних запитів. Я вже спеціалізуюсь на них. Вже знаю, як відповідають чиновники, знаю, як написати запит так, щоб вони не могли ухилитись від відповіді. Так-от я хочу зазначити, у нас вже як місяць нова влада, і вона в інформаційній відкритості мало чим відрізняється від попередньої.

Я відправив запит на інформацію до Адміністрації Президента. Хотів дізнатись кошторис витрат на державне підприємство «Україна» та на низку інших підприємств, які є у підпорядкуванні Адміністрації Президента. Мені прийшла відповідь, у якій  мені сказали, що мій запит перенаправили на усі зазначені підприємства. Жодних інших відповідей я ні від кого не отримав.

Я знову звернувся до Адміністрації Президента з проханням повідомити, кому вони надіслали запити, просив вказати конкретні прізвища. У відповідь Адміністрація Президента продублювала попередню свою відповідь. Що це означає? Це означає, що нова влада не менше зацікавлена, ніж попередня, у приховуванні інформації.

Ви уявляєте, з десяток підприємств підпорядковуються Державному управлінню справами, а ДУСя підпорядковується Адміністрації Президента, сюди входять санаторії, готелі, ресторани, літаки, автомобілі гелікоптери. Це мільярди гривень. І вони, на жаль, відмовляються надавити доступ до цієї інформації.

Ресурс «Доступ до правди» створений для кожного громадянина, для того, хто не знає, як правильно написати запит на інформацію. Він вам допоможе дізнатись, чому, наприклад, не був покладений асфальт біля Вашого будинку. Ви можете дізнатись, чому будують біля Вашого будинку інший будинок і таке інше. Я закликаю Вас, користуйтесь цим Законом, бо він для саме Вас. Якщо Ви хочете щось запитати, але не знаєте, в кого це запитати, ставте запитання державі, користуючись сайтом «Доступ до правди».

_DSC7958Наталя Соколенко, журналіст Громадського радіо, громадських активіст

Законопроект №0947, який посилює Закон «Про доступ до публічної інформації», зараз знаходиться у небезпеці. Два роки активісти і журналісти намагались проштовхнути його у Верховній Раді, аби нинішній закон запрацював на повну силу. Чому цього не сталося зараз? Тому що він суперечить іншим законам. Наприклад, у нас є Закон «Про захист персональний даних», який поширюється повністю на всіх громадян, включно на держслужбовців, депутатів і т. д. Законопроект №0947 знімає захист персональних даних з держслужбовців, депутатів та інших публічних осіб, і вони вже не зможуть приховувати від нас декларації, майно так, як це робив Янукович.

Законопроект №0947 допоможе розкрити генеральні плани міст. Зараз багато службовців міських, селищних рад відмовляють в інформації про генеральні плани міст, мовляв, це є секретною інформацією. Тому цей законопроект розроблений також для тих, хто в танку. Він каже службовцям, що усю секретну інформацію ви виносите в окремий документ, а відповідно громадянам на їхні запити ви надаєте повністю увесь генеральний план. І громадяни тоді будуть вже знати, чи кувати в певному районі житло, чи не буде поряд із їхнім будинком побудовано завод. Це полегшує наше життя, робить його комфортнішим, а відповідно владу підзвітною.

Пригоди з цим законопроектом тривають вже два роки. Останні півроку він чотири рази потрапляв до порядку денного, але в ніч перед голосуванням таємним чином зникав.

_DSC7982Сергій Лещенко, журналіст «Української правди»

Я надіслав запит до Адміністрації Президента, і вони мені видали Указ від 14 січня 2005 року, якого немає в базах даних, і який досі не був оприлюднений. Цей Указ про дарування Януковичу державної дачі. Януковичу дали нормальну дачу: два охоронці, покоївку, транспортне обслуговування, забезпечили усім необхідним. Але йому виявилось цього замало, тому він вирішив це Межигір’я просто вкрасти.

Скажу правду, Закон «Про доступ до публічної інформації»  був спецоперацією. Він приймався для того, щоб дізнатись усю правду про  Межигір’я. Але ми пройшли усі інстанції в Україні з відмовами на публічну інформацію. Рік тому ми подали справу в Європейський суд з прав людини. Гадаю, що років через п’ять прийде відповідь ЄСПЛ про те, що держава Україна має надати усю інформацію про те, скільки ж Янукович заплатив  за свою земельну ділянку. Я вже, до речі, і знаю скільки. Він заплатив в три рази дешевше за ринкову ціну – $3 000 за сотку…

Від нової влади у мене вже є кілька відмов. Зокрема, по деклараціях про доходи деяких регіоналів. В парламенті змінився спікер, але залишився пан Зайчук, який понад десять років очолює апарат Верховної Ради і продовжує засекречувати інформацію. Тому, щоб цього не було, треба прийняти законопроект №0947.

_DSC7945Андрій Шевченко, народний депутат фракції «Батьківщина»

Я пригадав сьогодні, як п’ять років тому до мене в кабінет прийшли громадські активісти і принесли мені довгий, незрозумілий текст, який називається «Про доступ до публічної інформації»... Це був щасливий лотерейний білет, який подарував спілкування з неймовірними людьми.

За ці роки я зрозумів, наскільки багато важить правда, доступ до публічної інформації. Коли ми добились ухвалення Закону…, я зробив простий висновок: правда, як ніщо інше, руйнує авторитарні, несправедливі режими.

У квітні 1986 року, коли вибухнув Чорнобиль, я був маленьким школярем. Мене мама зустріла на порозі квартири у Фастові, змусила зняти увесь одяг, загнала мене у душ, і так я зрозумів, що десь бабахнув Чорнобиль. За кілька днів про це знали усі мої друзі, усі сім‘ї навколо. Але у газеті «Правда» з’явився лише один рядочок про те, що відбувся якийсь інцидент на Чорнобильській АЕС, який був успішно локалізовано.  Пізніше була демонстрація 1 Травня, на яку у Києві вигнали людей.

Згодом ми дізнались про пожежників, які згоріли там в Чорнобилі, і про тисячі людей, які постраждали від променевої хвороби. Пізніше ми дізнались про переселенців, про Чорнобильську зону, яка ніколи не повернеться до повноцінного життя.

А ще пізніше почалися величезні екологічні мітинги.  І той, хто в той час займався громадською діяльність, пам’ятає, що найпотужніші мітинги наприкінці 80-х були тут у Києві не стільки за демократію, і навіть ще не стільки за незалежність, скільки за правду. Неправда, якою комуністичний режим годував людей, змушувала тисячі, сотні тисяч українців виходити на вулицю. А через п’ять років після Чорнобиля накрився мідним тазом комуністичний режим.

Так само в тому, що впав режим Януковича, є великий внесок тих журналістів, які писали правду. Публікації про Межигір’я, про вишки Бойка, про корупцію на Євро 2012 приносили не меншу шкоду режиму Януковича, ніж коктейль Молотова, бруківка з Європейської площі чи барикади, які стояли навколо Майдану.

Я думаю, за останні 25 років ми пережили два наочних приклад, як правда, прагнення до правди може не просто розхитувати режими, а може приводити до неминучої загибелі. Я гадаю, про це має пам’ятати нова влада, яка зараз робить перші кроки. Якщо вона не зробить висновки, то піде услід за цими режимами.

Мені здається, Майдан підняв планку до прозорості дуже високо. Для політика вихід на сцену – це кошмарний сон. Він не знає, чи йому будуть аплодувати, чи свистіти, але для країни, для громадянського суспільства – це казка, мрія, оскільки це інший рівень відповідальності.

_DSC7950Захар Попович, начальник відділу інформаційних ресурсів в ПАТ «Укртелеком»

У Міністерстві науки і освіти України ми реалізуємо проект публікації сирих даних. Коли пан Квіт отримав посаду міністра, він вислухав вимоги студентів, які окупували Міністерство освіти і науки.

У першому своєму наказі Квіт затвердив перелік заходів, якими він вважає першочерговими для міністерства. І серед цих заходів була публікація сирих або первинних даних бухгалтерії онлайн.

Виявилось, що в бухгалтерії зовсім не було автоматизації. Головна книга велась на папері. Довелось впровадити невеличку автоматизовану бухгалтерію – ADNS.

Тепер з 1 квітня завдяки Закону «Про доступ до публічної інформації» усі транзакції в бухгалтерії Міністерства освіти і науки будуть публікуватись на сайті окремим файлом. Чому це важливо? Дуже часто невідомо, що шукати, щодо чого писати інформаційний запит. Зрозуміло, що щось крадуть, але де – незрозуміло.

Якщо ми зможемо домогтись в усіх державних установах, усіх підприємствах-монополістах публікацію усіх даних обліку онлайн хоча б раз на добу чи на тиждень, тоді буде легко відслідковувати усі підозрілі транзакції, тоді будь-який аналітик зможе дуже швидко знайти проблемні моменти, щодо яких слід писати інформаційні запити.

Ми говоримо про публікацію простих даних, про ось ті прості дані – «дебет», «кредит», «аналітика». Хоч ці дані незручні для людського ока, але це саме та первинна інформація, яка була ніким не оброблена, і з якою ви можете отримати власне все те, що вас цікавить. Якщо вас цікавить розрізи щодо якихось контрагентів або потрібні дані про певні статті витрат,  це все дуже легко можна побачити.