Люстрації в Україні не буде? У нової влади надто коротка “лава запасних”

Сергій Квіт - один з небагатох міністрів, який знає, ЩО робити. Решта - в роздумах. Фото: pic.com.ua

Сергій Квіт - один з небагатох міністрів, який знає, ЩО робити. Решта - в роздумах. Фото: pic.com.ua

Кадри вирішують все – ця крилата фраза загальновідома.

Спочатку нова влада рвучко взялася за кадрове питання, поставивши революційних міністрів в уряд.

Очікувалася хоча б часткова люстрація чиновників, проте за три тижні стало відчуватися певне гальмування.

Справді, замінюють лише перших осіб у відомствах - процес явно не пішов углиб.

На минулому тижні сталися малопомітні, але знакові події. Голова люстраційного комітету при Кабміні Єгор Соболєв висловив побажання, щоб парламент ухвалив перші рішення про люстрацію чиновників вже в четвер, тобто, 13 числа. На думку головного люстратора, депутати мали  спеціальним політичним актом звільнити всіх відповідальних за пролиту кров на Майдані.

І що ж парламент? В означений день на ранкове засідання зареєструвалося 227 нардепів. Вдень їх стало трохи більше, депутати проголосували за закон про Національну гвардію і ще кілька рішень, та ані в четвер, ані в п’ятницю очікувані люстраційні рішення прийняті не були.

В Кабміні теж панує “тиша”. В переважній більшості міністри відмовчуються, мабуть, входять в курс справ. МінАПК – одне з найважливіших міністерств хоча б з огляду на те, що експорт сільгосппродукції вже перевищив експорт металів. Міністр АПК Ігор Швайка заявив про наміри проводити інвентаризацію і замовк. А позатим в галузі роботи непочатий край. За оцінками МінАПК, цього року аграрії претендуватимуть на відшкодування ПДВ у розмірі від 12 до 18 млрд грн. При середній ставці хабаря в 30% втрати можуть сягнути 4-6 млрд грн.

Ще гірше в царині державних дотацій. Минулого року на підтримку напрямків сільського господарства було спрямовано понад 1 млрд грн прямих дотацій. За середньої суми хабаря 20% втрати від корупції тут перевищили 200 млн грн.

Звичайно, ці схеми треба негайно руйнувати, а чиновників, які брали гроші, як мінімум звільняти. Проте антикорупційних чисток в АПК поки що не видно.

Дивні речі відбуваються в міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Масштаби зловживань там настільки значні, що співставні з корупцією в усіх міністерствах, разом узятих. За Януковича цю сферу окупували люди групи Фірташа-Бойка, дехто з яких і сьогодні залишається на місцях. Наприклад, підпорядкованим Міненергетики НАК Нафтогазом продовжує управляти чиновник зі згаданої групи. Більше того, на початку березня в “дочки” Нафтогазу ПАТ Укртрансгаз і ПАТ Укргазвидобування призначили людей, замішаних у корупційній історії, відомій під назвою “вишки Бойка”.

Щоправда, така ситуація не у всіх міністерствах та відомствах. Поки члени Кабміну грають у мовчанку – мабуть, знайомляться з грошовими потоками – очільник Міносвіти Сергій Квіт добре знає, що робити. В планах прийняття нового Закону про освіту, наведення порядку в оцінюванні знань випускників шкіл, спрощення процедур ліцензування та акредитації, заборона підручників часів Табачника та багато чого іншого.

Та, можливо, нове керівництво проявляє аж надто велику активність. До Міносвіти чомусь прикутий надлишок уваги громадськості, хоча на відміну від інших міністерств можливостей для корупції там набагато менше. Відомо, що Янукович користався цим, перетворивши Дмитра Табачника на громовідвід.

До речі, про Табачника. В Міносвіти вивчають документи, які залишилися від колишнього керівництва. Ймовірно, будуть зроблені висновки по їхніх  корупційних діях. Звісно, легше було б спитати про це Табачника та його заступника Євгена Суліму. Перший зараз перебуває в Києві, а другий оббиває пороги Кабміну – мабуть, шукає роботу.

Таким чином, за всіма ознаками, влада не поспішає розв’язати потужну люстраційну кампанію. Скоріше за все, кадрові заміни торкнуться лише верхівки айсбергу – максимум керівників відомств та їхніх заступників. І, зрозуміло, що для цього існують вагомі причини.

З одного боку, кількість чиновників у країні надто велика. За останні вісім років їхнє число зросло на 30 тисяч осіб і зараз становить близько 373 тисяч. На утримання цієї армії один громадянин щороку витрачав 25 тисяч гривень – явно занадто для небагатої України. І це лише кількісні показники, не враховуючи шкоду, яку завдавала країні чиновницька корупція.

З іншого боку, нова влада просто не може обійтися без професіоналів на посадах. Сьогодні Україна - в дуже поганому економічному стані, вихід з якого вимагає збереження на місцях людей з відповідними знаннями, а в командах колишньої опозиції не вистачає фахівців у певних галузях. Саме тому зараз актуальніша не стільки люстрація, скільки посилений контроль за чиновниками з боку політиків, а також громадськості.

ПІК