Бюджет Києва: нереалістичні доходи і корупційні ризики

Фото з сайту kiev.pravda.com.ua

Фото з сайту kiev.pravda.com.ua

4 лютого на сесії міськради Києва в приміщенні Печерської райдержадміністрації РДА депутати ухвалили бюджет Києва на 2014 рік. Аналіз документу свідчить – вартість корупційних ризиків у міському бюджеті становить близько 3 мільярдів гривень, це 15% його видаткової частини.

 Ці кошти киян можуть бути витрачені в інтересах наближених до влади бізнес-структур.

 Васалітетна бюджетна політика КМДА, що була закладена в рамках Бюджетного кодексу 2010 року, і яка протягом останніх років проводилася Поповим, очевидно, отримає своє логічне продовження з боку нового столичного шефа Макеєнка.

Вилучення 50% податку на доходи фізичних осіб мешканців Києва, що є найбільшим джерелом доходів міста – 40-50%, "підв’язка" бюджету столиці до трансфертів з державного бюджету робить міського голову Києва заручником уряду.

Неготовність до компромісів з киянами продемонструвало рішення президента Януковича про призначення чергового "свого" начальника в Києві, де Партія регіонів не має й 10% підтримки.

Новопризначений Макеєнко є фактично "голим королем" у столиці внаслідок його цілковитої залежності від центральної влади через механізм бюджетних трансфертів.

Символічно, що бюджет Києва-2014 приймають у Печерській РДА поруч із штаб-квартирою Партії регіонів. Вірогідно, що "освоювати" бюджетні кошти будуть саме бізнес-структури, які є наближеними до очільників влади, що базується на Печерських пагорбах.

Знову бюджет столиці приймається без громадських обговорень, з грубими порушеннями процедур і є фактично "спущеним" згори після призначення нового начальника Києва.

Згідно з офіційною відповіддю КМДА Фундації "Відкрите суспільство", проект бюджету Києва-2014 був відсутній у відкритому доступі і не обговорювався у профільних комісіях Київради, що є порушенням статті 77 Бюджетного кодексу.

Проект міського бюджету-2014 є нереалістичним, а прогнозні дані на 2015-2016 роки суперечать показникам, закладеним для 2014 року.

Незважаючи на численні латання, бюджет міста не виконувався впродовж семи останніх років, і ніхто з керівництва не зазнав за це покарання.

У 2013 році дохідну частину бюджету Києва було виконано лише на 84,4%, тобто бюджет недоотримав понад 3 мільярди, що включають такі статті:

- плата за землю – 1,7 мільярди гривень,

- субвенції з державного бюджету – 683 мільйони,

- сплата податку на доходи фізичних осіб – 628 мільйонів,

- кошти від продажу землі – 280 мільйонів.

Бюджет 2014 року не можна назвати реалістичним, оскільки в ньому передбачається порівняно з 2013 роком зростання обсягів від основних джерел надходжень:

- сплати податку на доходи фізичних осіб на 1,5 мільярди, або на 20%,

- плати за землю майже на 2,5 мільярдів, або в 2,3 рази,

- коштів від продажу землі на 547 мільйонів або в 11,3 рази,

- коштів від приватизації комунального майна на 111 мільйонів або в 2,3 рази.

Дохідну частину в проекті бюджету Києва на 2014 рік нереалістично завищено на 3,5 мільярди гривень.

Рентоорієнтована бюджетна політика верхівки КМДА передбачає існування "чорних дір", через які "викачуються" кошти з бюджету та недотримуються надходження через брак реагування на корупційні ризики або банальну бездіяльність.

За оцінками Міндоходів, загальні обсяги недонадходжень від сплати ПДФО є в межах від 23 до 49 мільярдів. Отже, резерв надходжень від сплати ПДФО у столиці становить від 5 до 10 мільярдів.

Якщо 2013 року обсяги надходжень від сплати ПДФО зросли на 0,5 мільярда, або на 7,7%, то 2014 року КМДА планує отримати 9 мільярдів, тобто, на 1,5 мільярди або на 20% більше, ніж 2013 року.

План надходжень від плати за землю 2013 року виконано лише на 52,7%, тобто, одержано трохи більше ніж 1,9 замість 3,6 мільярдів.

Обсяги надходжень за цією статтею в умовах жорсткої владної вертикалі виявилися на 11,7% або на 252 мільйони меншими, ніж 2012 року. Тому збільшення надходжень від плати за землю в 2014 році на майже 2,5 мільярдів, або в 2,3 рази є нереалістичним.

Фундація "Відкрите суспільство" проаналізувала, що в разі оцінки 42 000 га київської землі за середньо ринковою ціною – 32,6 мільйонів за гектар, її оціночна вартість становитиме 1369 мільярдів. При стягненні земельного податку з цієї суми за ставкою в 1%, надходження до бюджету міста дорівнювали б13,69 мільярди.

Мильною бульбашкою виявилася робота комісії Київради з перевірки кількасот комунальних підприємств столиці.

Наміри влади щодо укладення договорів власниками МАФів через прокладку – КП "Світоч" – сприяють тінізації ринку і продовженню практики "ручного" керування.

У період "зачищення" МАФів масово з’являються МАФи "Куліничі", підприємства, яке пов’язують з представниками влади.

Далі, корупційні ризики. На рівні бюджету Києва вони становлять понад 3 мільярди.

У Пояснювальній записці до проекту бюджету КМДА промовчала про невиконання 58 чинних міських цільових програм, що є основою для впровадження урядової стратегії управління державними фінансами в рамках програмно-цільового методу.

На формальне впровадження цього методу в КМДА було витрачено понад 8 мільйонів гривень, а навчанням було охоплено майже 2000 працівників.

У 2013 році міська влада виділила на підтримку малого й середнього підприємництва лише 50 тисяч, це в СОРОК разів менше, ніж 2012 року.

Якщо врахувати, що в столиці зареєстровано понад 74 тисячі МСП, то на кожні ТРИ з них КМДА виділила аж ДВІ копійки.

Видатки на обслуговування заборгованості столиці рік у рік зростають, що загрожує сповзанню Києва до боргової пастки. Обсяги заборгованості вже перевищили 10 мільярдів і становлять більше половини дохідної частини київського бюджету.

На обслуговування боргу 2014 року планується витратити 1,4 мільярди, тобто майже вдвічі більше ніж 2011 року.

Бюджетна політика чинної міської влади Києва фактично орієнтована на пошук ренти, а не на задоволення потреб киян.

Результатом такої політики може стати планове невиконання бюджету Києва в 2014 році в розмірі 3,5 мільярди.

"Чорні діри" в бюджеті міста лише ростуть. Через них неефективно буде витрачено більше 3 мільярдів та недотримані доходи розміром в 19-24 мільярди лише по ПДФО та податку на землю через неготовність підвищити підзвітність та прозорість влади, забезпечити реальну участь громади в бюджетному процесі, браку конкурентних і прозорих процедур при здійснені закупівель за бюджетні кошти та при розподілі земельних ділянок і комунального майна.

Розрахунок обсягів "чорних дір" в рамках доходної та витратної частини бюджету Києва

Статті доходів Обсяг "чорної діри", гривні
ПДФО Фактично 1 мільярд – або 5-10 мільярдів в разі "відбілювання" зарплат
Плата за землю фактично 2 мільярди – майже 14 мільярдів в разі ринкової оцінки земельних ресурсів
Кошти від приватизації майна 0,1 мільярду
Кошти від продажу землі 0,5 мільярду
Загалом 3-3,5 мільярди
СТАТТІ ВИТРАТ
Закупівлі за бюджетні кошти 3 мільярди

Іван Сікора та Олександр Бабанін, Фундація "Відкрите суспільство", для УП