Amnesty International проводить глобальну кампанію проти безкарності міліції в Україні

Сьогодні Amnesty International стартує із глобальною кампанією проти безкарності міліції в Україні.  

Члени та прихильники Amnesty International у всьому світі будуть створювати тиск на український уряд через написання листів та петицій, проведення публічних акцій та лобіювання.

Кампанія закликає українську владу рішуче діяти та продемонструвати неприйнятність довільного і зловмисного застосування сили та вчинення інших порушень прав людини, а також готовність застосовувати дисциплінарні та кримінальні заходи у разі потреби. 

Країни, що беруть участь у кампанії: Австрія, Канада, Чехія, Франція, Італія, Молдова, Нідерланди, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Україна, США .

(c.) Max Levin

Фото: Max Levin

З початку демонстрації на Євромайдані 21 листопада 2013 Amnesty International задокументувала численні випадки порушення права на свободу мирних зібрань, надмірне застосування сили з боку співробітників правоохоронних органів та несправедливі судові процеси і переслідування скаржників на дії представників держави.

Організація також зафіксувала випадки, коли журналісти ставали мішенню для жорстоких нападів зі сторони правоохоронців, а також порушення права на свободу висловлювання для журналістів і деяких ЗМІ, які в результаті були позбавлені можливості  висвітлювати події Євромайдану.

Також мали місце випадки вчинення тиску на студентів за їх участь у заходах.

16 січня в хаотичних умовах, які порушують парламентську процедуру, Верховна Рада прийняла репресивне законодавство, яке серйозно підриває права на свободу зібрань, об'єднань і вираження думок, в тому числі, вимагаючи НУО, що отримують фінансування з-за кордону, реєструватися в якості "іноземних агентів", впроваджуючи кримінальну відповідальність за наклеп, і даючи міліції додаткові повноваження для контролю за проведенням демонстрацій, включаючи вимогу отримання дозволу міліції на використання шоломів, обмундирування та іншого обладнання.

Президент Янукович підписав нові закони 18 січня та вводячи їх у дію, дистанціював Україну ще далі від своїх міжнародних зобов'язань з прав людини. Це нове законодавство ще сильніше розпалило протести. Парламент скасував репресивні закони 31 січня, але протести в Києві та інших містах тривають.

Сотні людей були поранені, деякі дуже серйозно, в результаті втручання співробітників правоохоронних органів під час акцій протесту.

Щонайменше чотири особи загинули під час протестів, а один чоловік помер від пневмонії, яку він отримав у результаті атаки із водомета при мінусовій температурі.

Деякі протестувальники були викрадені невідомими особами і піддані тортурам, один зі зниклих був знайдений мертвим. Недавні шокуючі кадри роздягання, приниження і побиття протестувальника Євромайдану міліціонерами залучили міжнародну увагу до проблеми катувань, жорстокого поводження та безкарності міліції в Україні.

У випадку з протестувальником, якого роздягли та побили, Міністр внутрішніх справ України, вибачившись за подібний інцидент, пішов на досить незвичний крок, однак звичайних вибачень недостатньо.

На практиці навіть на скарги людей щодо жорстокого поводження зі сторони правоохоронців майже не звертають уваги, про якісь дії годі й говорити.

Немає офіційної статистики щодо кількості людей, які скаржилися на тортури та інші види жорстокого поводження з початку демонстрацій на ЄвроМайдані. Amnesty International опитала більше 20 осіб, однак ніхто з них не отримав від влади жодних гарантій або ж доказів, що їхні скарги розслідуються.

Михайло Нискогуз, 17-річний студент з Червонограда, Західна Україна, був побитий Беркутом 20 січня в Києві. Він стверджує, що спостерігав за подіями та знімав їх збоку на мобільний телефон, коли, о 9:30 вечора, його затримали 4 співробітників Беркуту. Вони били його, потім, разом з іншими затриманими демонстрантами, змусили йти по живому коридору, де їх знову били. Після цього його змусили лягти на холодну землю, а працівники Беркуту роздягали його, при цьому продовжуючи бити. Також вони змусили його співати патріотичні пісні. Врешті-решт, його доставили до лікарні, де йому діагностували перелом руки, а також кількох пальців, черепно-мозкові травми, ножове поранення сідниць та численні забої.

Він подав скаргу до прокурора міста Києва щодо катувань та інших видів жорстокого поводження. 21 січня йому повідомили, що він, відповідно до статті 294 Кримінального кодексу,  підозрюється в участі у "масових заворушеннях", і 22 січня, Солом’янський районний суд посадив його під домашній арешт. У даний час він проходить лікування у Червонограді.

Олега Собченка, 33-річного муляра із Черкас, співробітники Беркуту побили 27 січня під час участі у мирних демонстраціях у Черкасах. Зараз він переховується. Його друг Павло розказав Amnesty International , що Олег Собченко захищав жінок, які намагалися дістатися до машин після того, як демонстрація переросла в насильницьку, і саме в цей час він отримав удар ззаду від співробітника Беркуту. Він втратив свідомість, але пам’ятає, що перед тим, як опинитися в автобусі з десятками інших затриманих, його били, поки він лежав на землі. Підлога в автобусі, за його словами, була слизькою від крові. Перш ніж доставити його до лікарні, його знову били, а потім передали до іншої машини. Спостерігаючи за кількістю людей, заарештованих безпосередньо у лікарні, він, за допомогою своїх друзів, вирішив втекти. Він отримав декілька травм : струс мозку, пошкодження колінного та плечового суглобів, перелом черепа над лівим оком, а також пошкодження сітківки. На його тілі численні порізи, включаючи шрам під лівим оком довжиною 10 см і синці. Він потребує операції на коліні та на оці.

Оскільки не існує незалежного органу, який би відповідав за отримання та розслідування скарг стосовно жорстокого поводження з боку співробітників міліції та інших правоохоронних органів, статистичні дані про масштаби даної проблеми залишаються неповними.

У той час, як деякі люди звертаються зі скаргами щодо жорстокого поводження до прокуратури або до самих правоохоронних органів, інші  не вірять, що існуюча система може вершити правосуддя, а деякі бояться негативних наслідків.

На підставі численних інцидентів, про які йшла мова у засобах масової інформації, соціальних опитуваннях та скаргах, що надходять до правозахисних НУО, за оцінками, щороку тисячі українців стають жертвами тортур та інших видів жорстокого поводження з боку правоохоронних органів, при цьому вони не отримують відшкодування. Amnesty International  вже давно стурбована проблемою безкарності працівників міліції. А минулого року також зросло громадське обурення та розчарування відсутністю прогресу у вирішенні даної проблеми.

Як держава - учасниця Конвенції ООН проти катувань та Європейської конвенції з прав людини  українська влада зобов'язана забезпечити, щоб усі заяви про катування та інші види жорстокого поводження з боку правоохоронних органів  були оперативно, незалежно та ефективно розслідувані.

Amnesty International закликає владу України :

• Забезпечити справедливість в окремих справах жорстокого застосування сили співробітниками правоохоронних органів під час Євромайдану

• Повною мірою співпрацювати з міжнародними розслідуваннями порушень прав людини під час Євромайдану

• Створити постійний незалежний механізм для розслідування скарг на жорстоке поводження зі сторони міліції.