На “липових” шпалах в держави вкрадено 4 мільйони гривень

Фото: academic.ru

Фото: academic.ru

Що «Укрзалізниця» збиткова, чиновники в останні роки заявляли не раз. Аргументи, які приводились,  відомі – починаючи від нерентабельності пасажирських перевезень, закінчуючи зношеністю рухомого складу.

Втім, бажаючих приватизувати цю збиткову державну монополію з кожним роком не меншає. Серед тих, хто цікавиться збитковим ДП, і відомий олігарх Рінат Ахметов, який на пару з старшим сином Віктора Януковича – Олександром у своїх руках тримають ринок вантажних залізничних перевезень.

Олігархи недарма придивляються до «збиткової» залізниці. Люди, які мають навіть опосередковане відношення до цієї галузі, не можуть не знати: залізниця – це курочка, яка несе золоті яйця.

ДП «Укрзалізниця» займається не лише перевезенням пасажирів – у структуру державного монополіста входять різного роду підприємства, розташовані в різних областях країни, але діяльність яких контролює управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту.

Серед інших - Новомосковський шлакопросочний завод – відокремлений структурний підрозділ управління. Ось саме на цьому заводі, що виробляє антисептик – кам’яновугільне масло для захисту шпал від гниття та шкідників, і була організована схема з розкрадання державних коштів. Одним з організаторів схеми був директор заводу Сергій Демченко.

Для початку, щоб краще розуміти картину, варто пояснити процес виробництва кам’яновугільного масла, яке виготовляється з кам’яновугільної смоли шляхом ректифікації (перегону).

Смолу нагрівають до температури в 170 °C і її пари після відокремлення невипареного залишку виводять в ректифікаційні колони. Пари при проходженні через колони охолоджуються, конденсуються і перетворюються в легке масло, яке і є запорукою довговічності залізничних шпал. Потім кам’яновугільне масло доставляють в цехи спеціалізованих заводів, там масло зливають для подальшого використання, а саме, обробки деревини.

Та у нашому випадку на Новомосковському  шлакопросочному заводі відбувалося дещо зовсім інше.

…Все почалося з підробки тендерної документації в грудні 2010 року . Вказавши завищений об’єм поставок та завищену ціну для закупки у ВАТ «Баглейкокс» кам’яновугільного масла, тендер виграло маловідоме ПП Чернушенко. Його власник  Руслан Чернушенко до того ж раніше був засуджений до 5-ти років ув’язнення за економічні злочини.

Здається, лише цей факт мав би насторожити дирекцію шлакопросочного  заводу, але все відбулося навпаки. Кримінальні здібності Чернушенка були сприйняті Демченком «на ура», бо як інакше як пояснити подальший розвиток подій? Як було доведено судом, Чернушенко, домовившись з директором Новомосковський шлакопросочного заводу, розгорнув діяльність з поставок  кам’яновугільного масла, подаючи на папері завищену кількість поставок.

Таким чином,  різницю між реальною кількістю поставок і декларованою ділки клали у власні кишені. Участь в організації схеми брали і працівники бухгалтерії заводу, які власними підписами скріплювали акти прийому-передачі масла, довіреності і накладні.

У нас є свідчення людей, які працювали на підприємстві, які говорять і про підробку і їх підписів.

«Під час декількох моїх чергувань хтось замість мене поставив підписи в журналі очевидно липового ввозу-вивозу продукції, а хто не знаю», – свідчить сторож заводу А Кучма.

Наступне. Як пояснив ще один з охоронців, «коли на завод приїжджає машина з кам’яновугільним маслом в темний час доби, в спеціальний чайник набирається і залишається в лабораторії. Зранку працівники лабораторії роблять аналіз зразка, перевіряють на воду, запалювальні властивості, осад. Втім, такі досліди проводились далеко не завжди».

Але в той же час на заводі справно складалися документи, які нібито свідчили про проведення лабораторних дослідів кам’яновугільного масла . Потім робилися записи в журналі «Проведения лабораторных испытаний каменноугольного масла ГП «НШПЗ».  Тим самим підтверджуючи його відповідність встановленому державному стандарту відомому як ГОСТ -2770-74.

Насправді, як теж вдалося довести слідству, під виглядом чистого кам’яновугільного масла час від часу поставлялася розбавлена нафтою рідина для просочення деревини. Багато хто із співробітників заводу, як вони свідчили на суді, здогадувались про існування цих усіх способів розкрадання коштів, але не наважувались хоч щось заперечити…

У що виливається така самодіяльність, нам пояснили прості робітники, які укладають шпали.

«Три-чотири роки і погано оброблені шпали псуються, доводиться міняти»

За короткий час існування схеми у Руслана Чурнушенка на рахунку  № 2600950139809 в Промінвестбанку з’явилося 4477000 грн, частину з яких, а саме 4,о4 млн гривень,  було розподілено між основними фігурантами справи.

Діяльність групи Демченка-Чернушенка та ще низки їх підручних тривала 7 місяців з 6 січня по 16 серпня 2011 року, до того часу, коли один з автомобілів з 28 тонами масла був затриманий працівниками міліції.

Демченко оформив явку з повинною, втім, згодом «одумався». І став свідчити, що нічого не знав про факти крадіжок.  Відмовились визнавати провину Чернушенко і його підручна – дружина Вікторія, яка допомагала чоловіку з «обналом» грошових потоків.

Прокурори, які вели слідство вимагали позбавити підсудних волі на різні строки. Зокрема, Демченку і Чернушенку запросили 10 років позбавлення волі згідно ч.3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 УК.  Інших фігурантів справи прокурори вимагали засудити на різні терміни – 7 років найбільший.

Втім, суддя Індустріального суду Дніпропетровська Дружинін, частково визнавши підсудних винними у розкраданні державних коштів,… приговорив їх до умовних термінів!

Шоковані таким розвитком подій прокурори подали апеляцію в Апеляційний суд. Хоча і вони в розмовах не для запису визнають, що зовсім не впевнені, що рішення Апеляційного суду суттєво відрізнятиметься від попереднього. Справа про розкрадання коштів в особливо великих розмірах, але  в якій відсутня політична складова, має всі шанси закінчитись тим, із чого все і почалася, – корупційною змовою.