Братам Клюєвим не писано закони – навіть у Австрії?

Брати Клюєви. Фото: LB.UA

Брати Клюєви. Фото: LB.UA

Бажання регіоналів облаштувати собі спокійне та затишне життя в Європі, зануривши власну країну в пекло азійщини, може зіграти з ними злий жарт, - пише Сергій Лещенко в Українській правді.

Перевівши гроші до цивілізованих країн, вони потрапили в залежність від правоохоронних органів, які не звикли закривати кримінальні справи за телефонним дзвінком або хабарем.

"Українська правда" отримала документи, що можуть вказувати на порушення австрійського законодавства одразу двома провідними діячами нинішньої влади – братами Клюєвими, один з яких є секретарем Ради нацбезпеки, а другий – народним депутатом та номінальним власником президентської резиденції Межигір’я.

У розпорядження редакції потрапив формуляр, поданий Андрієм та Сергієм Клюєвими до австрійського VorArlberg Landes- und Hypothekenbank AG зі штаб-квартирою в місті Брегенц.

Клюєви заповнили даний документ як кінцеві бенефіціари компанії CEE Immobilien Development AG, яка станом на сьогодні перейменована в CEE Clean Economic Energy AG та володіє парком сонячних електростанцій Клюєвих, збудованих ними за допомогою коштів платників податків України.

У цьому документі Клюєвим було поставлено питання, чи є вони "politisch exponierte Personen" (РЕР) - або, в перекладі, "політично значущими особами".

І Андрій Клюєв, і Сергій Клюєв відповіли "ні", явно порушивши австрійське та європейське законодавство. Адже на момент укладення формуляру – 22 лютого 2010 року – вони обоє були народними депутатами України.

Австрійський закон про банки на виконання Третьої директиви щодо боротьби з відмиванням коштів зобов'язує фінансові установи перевіряти, чи належать їхні клієнти до "політично значущих осіб".

У статті 2 пункт 72 австрійський закон розшифровує, що "політично значущими особами" є ті, яким доручено виконання "значних державних функцій". Це:

а) глави держав або урядів, міністри, заступники міністрів та державні секретарі;

б) члени парламенту;

в) члени верховних судів, конституційних судів або інших судових установ високого рівня тощо.

Власне, оскільки обидва Клюєва працювали депутатами, вони мали відповісти "так" на питання, чи є вони "політично значущими особами", поставлене в анкеті австрійського банку. Натомість вони поставило позначку біля слова "ні".

Увівши в оману австрійців, брати Клюєви значно спростили собі бізнес - вони уникли необхідності проходити додаткові перевірки з боку банку.

Якби Клюєви правдиво вказали свій статус, стаття 40b австрійського закону вимагала би від банку додаткових заходів безпеки в роботі з таким клієнтом. Так, для встановлення зносин з ними банкір мав би отримувати дозвіл від старшого керівництва, а потім здійснювати більш регулярний моніторинг стосунків з клієнтом. І головне – "кредитні та фінансові установи повинні вжити адекватних заходів для встановлення джерела добробуту та коштів" братів Клюєвих.

Чи хотіли Клюєви заховати походження своїх грошей? Причини, які змусили їх знехтувати австрійським законом про банки, має встановити слідство у цій країні. Неподання правдивої інформації про себе фінансовій установі (обман) може бути складовою інших злочинів, таких як "відмивання коштів" чи "шахрайство".

Якщо цей обман визнають способом вчинення відмивання коштів чи шахрайства, то за ці злочини у випадку спричинення шкоди на суму понад 50 тисяч євро у Кримінальному кодексі Австрії передбачено покарання від 1 до 10 років позбавлення волі.

Про проведення розслідування щодо Клюєвих у Австрії непрямо підтвердили у посольстві цієї країни.

Водночас невідомо, чи ці розслідування стосуються порушення Клюєвими австрійського закону про банки в частині відкриття рахунків у VorArlberg Landes- und Hypothekenbank AG, чи інших епізодів."В Австрії існує закон про захист особистих даних. Ми не можемо розповсюджувати цю інформацію. Розслідування ведуться, але про ці розслідування у посольстві інформації немає", - сказав посол Вольф Дітріх Хайм.

Цікаво, що на сайті компанії CEE Clean Economic Energy AG жодним словом не згадують про братів Клюєвих як її власників. Більше того, наприкінці минулого року українські активісти у Відні, готуючи пікетування офісу CEE Clean Economic Energy AG, отримали листа від юридичної компанії Baker & McKenzie про те, що згадана компанія не належить братам Клюєвим.

Насправді це не так, як випливає з ще одного документу, що потрапив у розпорядження "Української правди". Фірмою CEE Clean Economic Energy AG на 85 відсотків володіють підприємства створеної Клюєвими у Австрії групи "Slav", яку вони акціонували, але продовжують володіти контрольним пакетом статутного капіталу.

Водночас Клюєви у цій фірмі мають інших міноритарних акціонерів, які можуть навіть не здогадуватися, ким насправді є ці двоє братів у себе на батьківщині, яка поступово захлинається у крові.

Сергій Лещенко, Українська правда