Експерти:Розгін мирних демонстрантів Беркутом був жорстоким і цинічним

Беркут побиття 380Експерти Асоціації УМДПЛ підготували правовий аналіз дій правоохоронців під час розгону мирних мітингувальників на Майдані Незалежності вночі 30 листопада та під час протистояння на вулиці Банковій 1 грудня.

Ці події досить добре зафіксовані на фото та відео, що дає можливість детально розібратись в ситуації та надати аналіз порушень, вчинених працівниками міліції.

Цей матеріал, як і усі подальші правові аналізи дій правоохоронців, буде, окрім поширення у відкритих джерелах, переданий до Генеральної Прокуратури України, яка проводить розслідування фактів порушень з боку правоохоронці, щоб, так би мовити, допомогти компетентним органам не пропустити жодного порушення, знайти і покарати винних.

Нижче – стисло про зміст аналізу та його висновки.

       Як відомо, найбільш активно під час подій Євромайдану проявили себе працівники спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ, а насильство застосовував здебільшого підрозділ міліції особливого призначення «Беркут».

На сьогодні «Беркут» - це високомобільний стройовий підрозділ, що налічує в близько 3700 бійців. Однак саме цей спецпідрозділ діє на підставі внутрішньовідомчого наказу, який навіть не зареєстрований в Мінюсті, а не на підставі закону, що фактично робить його результатом волевиявлення лише одного чиновника – міністра внутрішніх справ.

Слід також зазначити, що «Беркут», згідно з наказом МВС, використовується для проведення силових операцій в умовах складної оперативної обстановки.

       Що стосується наявності правових підстав залучення спецпідрозділу «Беркут» до охорони громадського порядку під час мирної акції в ніч з 29 на 30 листопада, на думку експертів, вона не є законною.

Люди, що перебували на Майдані Незалежності, були малознайомі, різні за своїм віком, рівнем фізичної підготовки, окрім того вони спокійно поводились – спілкувались чи спали, жодних правопорушень не відбувалось, а значить ці умови ажніяк не ускладнювали оперативну обстановку, а групу людей не можна назвати організованою, що має навички силового спротиву чи нападу.

1 грудня біля будівлі Адміністрації Президента підстави для застосування «Беркуту» були, але спецпризначенці повинні були стабілізувати оперативну обстановку, для цього достатньо було ізолювати виключно осіб, які чинили протиправні дії, і відповідно до Закону «Про міліцію» забезпечити безпеку учасників мирного зібрання. Однак, як відомо, сталось по-іншому.

 Найбільше обурення викликало безрозбірне, масове, жорстоке і цинічне побиття спецпризначенцями протестувальників гумовими кийками, ногами, руками, жодним чином не беручи до уваги їх стать, вік та фізичний стан.

Слід зазначити, що підстави та межі застосування сили та спецзасобів міліцією чітко регламентується ЗУ «Про міліцію», Статутом патрульної служби, іншими нормативними актами. Застосуванню фізичної сили має передувати голосне попередження про такі дії, яке має дати час та можливість людям зорієнтуватись та виконати вимоги правоохоронців.

Натомість застосування сили та спецзасобів відбувалось одночасно із попередженням, тому деякі люди навіть не встигли прокинутись, а без попередження сила може застосовуватись лише у випадках безпосередньої загрози життю та здоров’ю громадян чи працівників міліції, якої вночі 30 листопада не було.

На думку експертів, як вночі 30 листопада, так і на Банковій 1 грудня застосування сили правоохоронцями нагадувало не правоохоронний захід, а масову екзекуцію.  Деяких людей, які лежали на землі і не чинили жодного спротиву, били декілька правоохоронців одночасно, таким чином цинічно ігнорувались вимоги законодавства щодо того, що при неможливості уникнути використання сили, вона не має перевищувати міри, необхідної для виконання обов’язків правоохоронцями, і має зводити до мінімуму шкоду правопорушникам та іншим громадянам.

Окрім того, в діючій постанові Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» чітко визначена заборона завдавати удари кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, животу і статевих органах.

Однак на численних відео видно, що удари завдавались без розбору, ігноруючи будь-які правила та заборони. Характер і способи застосування насильства з боку міліції свідчить про його умисне заподіяння зі спричиненням сильного болю та моральних страждань з метою залякати протестувальників, а це прямо порушує ст. 28 Конституції України щодо заборони катувань, жорстокого та принижуючого гідність поводження чи покарання.

 Світло-шумові гранати відволікаючої дії використовувались 1 грудня на Банковій з ігноруванням вимог щодо відстані їх приземлення до людей. Внаслідок цього протестувальники отримали опіки та рани ніг. Окрім того, як вночі 30 листопада, так і 1 грудня правоохоронці в порушення Закону «про міліцію» ігнорували прохання постраждалих протестувальників викликати швидку допомогу. Натомість зазнавали насильства з боку спецпризначенців навіть медичні працівники, які намагались надати першу допомогу постраждалим.

       Окремої уваги заслуговує рекордне за кількістю постраждалих за всі роки незалежності України насильство по відношенню до журналістів – їх постраждало більше 50 осіб. В цьому випадку окрім побиття мова йде про порушення ст. 171 КК України – перешкоджання професійній діяльності журналістів.

      Цілий ряд порушень також стосувались процедури затримання протестувальників. Як 30 листопада на Майдані Незалежності, так і 1 грудня біля Адміністрації Президента, затримання осіб відбувалось здебільшого безпідставно, адже мотиви його не повідомлялись, затриманим не роз’яснювались їхні права. Окрім того, ст. 254 КУпАП вимагає складення протоколу про затримання, але за свідченнями деяких затриманих, їх відпустили з міліції без будь-яких протоколів чи вибачень. Такі затримання порушують ст. 29 Конституції України щодо права на свободу та особисту недоторканість і захисту від незаконних затримань.

       Безперечно, розгін мирних демонстрантів спецпризначенцями в обох випадках носив жорстокий і цинічний характер. Не є виправданням діям правоохоронців і те, що вони були лише виконавцями наказу керівництва. У ч. 4 ст. 41 КК України чітко вказано, що особа, яка виконала завідомо злочинний наказ або розпорядження підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Посилання керівництва на «ексцес виконавця» також абсурдне, бо участь у побитті брали майже всі задіяні до операцій працівники «Беркуту». У цьому аспекті дії окремих спецпризначенців та їх командирів слід розглядати як кримінальний злочин передбаченого ст. 365 КК України – перевищення службових повноважень.

 Забезпечення комунальникам можливості встановлення льодового катка та ялинки аж ніяк не є тотожним забезпеченню громадського порядку чи національної безпеки. До того ж,  дії «Беркуту» були непропорційними, адже мали на меті явно нижчі в ієрархії суспільні інтереси, ніж права і свободи громадян України, забезпечені Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

9 грудня під час розблокування спецпризначенцями урядового кварталу масового побиття і застосування сили та спецзасобів не відбувалось, протестувальників в цілому відтіснили більш цивілізованим шляхом.

Однак у ніч на 11 грудня в подіях на Майдані Незалежності та розблокуванні приміщення КМДА з боку міліції знову мало місце застосування грубої і надмірної фізичної сили, в результаті чого більше 40 осіб постраждали, а 5 госпіталізовано.

Правоохоронці продовжують ігнорувати вимоги законодавства, а це означає, що їхні дії як і раніше потребують пильного контролю з боку громадськості, а в подальшому – ефективного розслідування та покарання винних.

Документ можна завантажити за посиланням.

УМДПЛ