МВС відмовилось назвати прізвища правоохоронців, які наказали розігнати Євромайдан

3Міністерство внутрішніх справ відмовилось назвати прізвища та посади співробітників міліції, які наказали спецпідрозділу “Беркут” розігнати мирних мітингувальників на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 29 на 30 листопада, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

Як повідомляє видання, кореспондент Андрій Лохматов направив міністру внутрішніх справ Віталію Захарченко інформаційний запит з проханням назвати прізвища таких правоохоронців. У відповідь на інформаційний запит заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС України Олексій Крикун заявив, посилаючись на Закон України «Про захист персональних даних», що прізвища та посади співробітників міліції, які здійснювали «охорону громадського порядку», не можуть бути розголошені.

На питання, начальник якого підрозділу МВС давав наказ спецпідрозділу «Беркут» розігнати мітингувальників, на підставі якого нормативного акта, рішення суду було дано такий наказ, скільки бійців «Беркута» брало участь в розгоні Євромайдана Олексій Крикун відповів коротко: «З приводу подій, які відбулися на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада, сьогодні міністерство проводить службову перевірку, матеріали якої будуть відправлені до прокуратури для надання правової оцінки дій співробітників міліції».

Відмовився повідомляти Крикун і про те, якими нормативно-правовими актами керувалися бійці спецпідрозділу «Беркут», застосовуючи фізичну силу до людей на Майдані, просто проігнорувавши це питання в запиті. Крикун також порахував непотрібним відповідати на запитання «Скільки людей серед мітингувальників на Майдані в ніч з 29 на 30 листопада було затримано і на підставі чого?».

Тим часом, зауважує видання, у МВС вільно публікують прізвища, імена, посади і навіть фотографії керівників спецпідрозділу «Беркут» в регіонах України, на сайтах обласних управлінь міліції опубліковані фото та прізвища керівників управлінь та відділів. Також оприлюднюють номери мобільних телефонів дільничних інспекторів міліції.

У коментарі «Преступности.НЕТ» юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін зазначив, що в даному випадку МВС було зобов'язане надати запитану інформацію, оскільки питання стосувалися інформації стосовно факту порушення прав і свобод людини та перевищення владою її повноважень.

“Ця інформація в будь-якому випадку публічна, питання в тому, чи є вона інформацією з обмеженим доступом або не є. Тут можна навести відразу декілька норм. Стаття 21 Закону України «Про інформацію» говорить про те, що не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація, яка свідчить про порушення прав і свобод людини, а також про факти перевищення посадових обов'язків чиновників. І тут обидва цих критерії присутні, тому що по суті це вже загальновідомий факт, і про це навіть говорив уже сьогодні і Генеральний прокурор України у Верховній Раді, що було перевищення і була застосована надмірна сила з боку бійців спецпідрозділу до мітингувальників.

Тому пріоритет тут мають саме ці норми і є спеціальними нормами до загальних в Законі України «Про захист персональних даних», які тільки в загальному порядку захищають чиїсь прізвища, імена та по-батькові. Коли має місце таке грубий кричущий факт, публічний, і всі це знають і бачать, то ця інформація виключається зі сфери захисту персональних даних”, - зазначив юрист.