Як не розбазарити ентузіазм Майдану: поради відомих активістів

Євромайдан 600

Життя Євромайдану пульсує у своєму особливому ритмі і підкорюється своїм особливим законам.

Хтось називає його новою Січчю, хтось -  українським шматочком раю, адже рівень самоорганізації та підтримки майданівців просто зашкалює.

Як вберегти ентузіазм та енергію Майдану, аби вони почали працювати в реальному житті, «Погляд» запитав у відомих та активних прихильників Євромайдану.

Ірина Магдиш, менеджер культурних проектів

«Головне не боятися постмайданного синдрому»


«Рано чи пізно Майдан завершиться. І треба буде повертатися додому. Людська психіка функціонує таким чином, що після ейфорії, різкого сплеску, мобілізації наступає стишення, певна порожнеча. Цей досвід має кожен. І до цього слід бути готовими і не боятися такого постмайданного синдрому. Однак найважливіше, що дав Майдан усім, хто там був, і хто там не був чи був коротко, - це відчуття солідарності і якоїсь здорової злості і рішучості змінити врешті те, що нас давно вже не влаштовує.

Це може бути зміна у вигляді прибирання власного подвір’я, чи відвага сказати свою думку у товаристві, яке її не сприймає, або відвага розірвати стосунки, які давно обтяжують і шкодять обом, або відвага змінити місце праці, на якому давно деградуєш.

Головний набуток Майдану - відвага змін і відповідальність за власне життя, за власний вибір, за власні думки і дії» .

Володимир В'ятрович, історик, громадський діяч

«Енергія Євромайдану залежатиме від конкретних політичних дій»



«Політики ще володіють перевагами, які дає Майдан, однак, якщо вони не використають його протягом наступних кількох днів, енергія Євромайдану піде на спад. 

Якщо політики не досягнуть цілей, які перед собою ставив Майдан, вони повинні знайти в собі відвагу і звернутися до людей. Сторони повинні обговорити, якою має бути трансформація Майдану, що повинні зробити активісти і політики, аби відповісти на виклики, які стоять перед нами вже сьогодні.

Я не сумніваюсь, що українці готові продемонструвати свою терплячість і готовність стояти далі. Однак політичні лідери повинні запропонувати конкретний пакет дій, аби люди розуміли для чого стоять на Майдані, а також приблизні терміни втілення цих дій у життя.

Особисто для мене найбільша цінність Майдану полягає в тому, що люди виявилися набагато кращими, аніж це виглядає у звичайному житті. Вони не лише мають свою ідею, вони готові за неї боротися – і цього вже не скасуєш».

Олег Покальчук, соціальний психолог

«Єдине, що нікуди не дінеться, - це розвиток громадянського суспільства»



«Ентузіазм для того й існує, аби рано чи пізно вичерпатись. Піднесення і на фізичному, і на високодуховному рівні рано чи пізно закінчується. Це природній психологічний процес. Наразі піднесення Майдану закономірно піде на спад. 

Недобру службу Майдану служить традиційне українське самомилування - на нас зараз звернула увагу Європа і США. Це схоже чимось на молодих батьків, які не можуть натішитися першими кроками у житті своєї дитини. Але це минає.

Майдан – це неординарне явище, яке має свої кордони і має своє успішне життя. Однак тут варто розмежовувати партійне життя від політичного. Ще із дев’яностих у нас побутує облудна думка, що це тотожні речі, коли вони зовсім різні. Та й слово «партія» означає лише «частина чогось». Тому волання від кожної партії немов від цілого народу – це безглуздо, бо кожна партія може говорити лише від свого електорату.

Єдине, що нікуди не дінеться, так це розвиток громадянського суспільства, можливість застосувати уроки Майдану в часи скепсису, який неодмінно настане. Варто знизити ажіотаж марних сподівань. Бо з одного боку Євромайдан – це мирний протест, але усі хочуть такого, чого мирним протестом досягнути не вдасться.

Водночас Майдан – це прекрасна школа демократії та самоорганізації. Ротації людей, які тривають на Майдані, - це найкраще, що можна зараз зробити. Поки Євромайдан ще легітимний через нього потрібно провести якнайбільшу кількість людей. Це фізично нескладно, тим більше, що є охочі, а постійні активісти вже дуже стомилися».

Віталій Капранов, письменник, видавець

«Зразок Майдану повинен бути чітким сигналом для правоохоронців, як не треба робити»



«До Нового року Майдан стоятиме по-любому, для цього навіть нічого не треба робити. Але якщо робити – то наповнювати діяльність майданівців змістом, аби кожен, хто приходить сюди, розумів, за що і для чого стоїть.

Потрібно розуміти, що Майдан – це облога влади. Облога у прямому сенсі цього слова. Біля Верховної ради у три ряди стоять міліціонери – вони самі себе обложили, бо бояться.

Що варто знати про Майдан? Насамперед, це територія свободи. Тільки тут закони України діють у повну силу. Це свобода від продажних ментів, прокурорів і суддів, які бояться сюди поткнутися. Кожен повинен розуміти, що цю свободу потрібно передавати далі. І не виникає дуже великих перешкод, аби створити подібні території свободи у Львові, Тернополі чи Франківську. Чому я згадав про Західну Україну, бо там наразі найлегше це реалізувати.

Ці території свободи на зразок Майдану повинні бути чітким сигналом для правоохоронців, суддів, силовиків та інших песиголовців, що це не вони нас тримають за горло, а ми їх. Люди, які стануть учасниками таких зібрань, у своїй масі набагато швидше та ефективніше донесуть до правоохоронців та чиновників на місцях, як не варто робити.

Сьогоднішній Майдан повинен брати владу у свої руки. Не шляхом, боронь Боже, державного перевороту, а шляхом інформаційного, емоційного та іншого виду впливів.

Наша влада не хоче притягати до відповідальності винних у розгоні Майдану 30 листопада, однак ми самі можемо розібратися, хто це зробив, ми можемо відновити події. Йдеться про те, що ми повинні створити громадський-слідчий комітет, рішення якого матиме законну силу».

Владика Борис Ґудзяк, президент УКУ, єпископ Паризької єпархії УГКЦ

«Необхідно гідність Майдану перенести до наших душ»



«Щоб піднесення не зникло, не розвіялося, його треба інтерналізувати, впустити в середину себе. Воно має стати особистим, увійти в серце, душу, спинний мозок, в думки, почуття, у кожну частину нашого тіла.

Ми маємо перейнятися, ця гідність має стати нашою. Бо це є основна якість Майдану і основне прагнення наших душ. Необхідно гідність Майдану перенести до наших душ. Тоді ця якість буде працювати. Вона стане нашим свідомим духовним ДНК. На генетичному рівні, органічно, ми будемо спроможні діяти.

Час покаже, що потрібно робити в кожній ситуації, але коли гідність буде нашим знаменом, свідомістю, нашою генетикою і нашими рефлексами, то що б ми не робили, ми робитимемо це в дусі найкращих характеристик Майдану. І це найбільше значення того, що ми переживаємо зараз».

Фото: Facebook, Glavkom.