Остап-Сулейман-Берта-Марія-Табачник

Міністр освіти Дмитро Табачник. Фото comments.ua

Міністр освіти Дмитро Табачник. Фото comments.ua

Якщо Остап Бендер хизувався, що знає «400 относительно честных способов отъема денег у населения», то, здається, Дмитро Табачник знає їх значно більше.

12 грудня завершився моніторинг якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі серед усіх учнів 5-х та 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності, який проводило Міністерство освіти і науки України спільно з Національною академією педагогічних наук України.

«Ні корупції!» проаналізував, у яку копійчину обійшлася учням чергова міністерська перевірка знань, і чи варто її було проводити взагалі?

Найголовніше, запевняють у Міносвіти, що моніторинг сподобався усім. Такі перші підсумки проведення табачниківської ініціативи в школах .

«Для батьків та вчителів це унікальна можливість отримати порівняльну інформацію про рівень навчальних досягнень школярів. За інформацією, яка надходить з областей, цілком зрозуміла необхідність проведення такого моніторингу щорічно. І вчителі, і батьки, і учні сприймають захід позитивно», - стверджують МОНівці. За їхніми умовиводами, які вони склали на основі опитувань учнів і їх батьків, «моніторинг досяг поставленої мети – активізував участь школярів у навчальному процесі, допоміг виявити прогалини у знаннях та визначити шляхи їх усунення".

Учителі, з якими поспілкувався «Ні корупції!», а це вчителі зі шкіл на Київщині і на Львівщині, стверджують практично в унісон, що моніторинг-2013 – фікція. Оскільки більшість питань, що їх запропонувало МОН у своїх збірниках, стосуються переважно минулого навчального року, в кінці якого учні й так писали Державну підсумкову атестацію, яка чи не найкраще відобразила рівень їхніх знань.

Відтак, навіщо навантажувати учнів, які окрім своєї основної і так нелегкої навчальної програми, змушені були писати додаткові 12 контрольних робіт (десятикласники), відомо лише «освіченому» міністерству. Так само зайвий клопіт мали і вчителі, які змушені були додатково перевіряти моніторингові роботи. А між іншим, за перевірку учнівських зошитів вони отримують не більше 200 гривень на місяць.

Водночас, окрім того, що і учні, і вчителі мали навантаження психологічне і фізичне, вони ще й мали неабияке матеріальне навантаження.

Так, моніторинг проводився за збірниками завдань видавництва ТОВ «Центр навчально-методичної літератури». Варто зазначити, що на самих збірниках вихідні дані не вказані – ні назва видавництва, ні тираж. Одначе однаковий стиль дизайну збірників з Державної підсумкової атестації, які друкувало ТОВ «Центр навчально-методичної літератури», і збірників з моніторингу дає підстави стверджувати, що видавництво одне. Вартість одного збірника з одного предмета для 5 класу складала 7 грн, для 10-го класу – 8 грн. Вартість збірників з готовими відповідями завдань моніторингу, які також були надруковані, ймовірно, ТОВ «Центр навчально-методичної літератури», бо  розповсюджувались у комплекті із самими збірниками – 2-3 грн.

Збірники з "Державної підсумкової атестації" видавництва ТОВ «Центр навчально-методичної літератури»

Збірники з "Державної підсумкової атестації" видавництва ТОВ «Центр навчально-методичної літератури»

 

Збірник із завданнями моніторингу. Без кольорової обкладинки, але з голограмою

Збірник із завданнями моніторингу. Без кольорової обкладинки, але з голограмою

Практично ідентичний дизайн як збірників з ДПА, так і збірників з моніторингу, що свідчить. що друкувались вони в одному видавництві

Практично ідентичний дизайн як збірників з ДПА, так і збірників з моніторингу, що свідчить. що друкувались вони в одному видавництві

 

Готові друковані відповіді на завдання із збірників з моніторингу

Готові друковані відповіді на завдання із збірників з моніторингу

Те, що ТОВ «Центр навчально-методичної літератури» підконтрольний МОН, можна стверджувати хоча б на основі того, що реалізація продукції відбувається по школах через відділи освіти. Разом із методичними рекомендаціями із проведення моніторингу відділи освіти розсилали листи-замовлення на збірники. Школи здебільшого централізовано закуповували збірники за кошти самих учнів і вчителів і потім подавали у відділи освіти копії квитанцій про їх оплату.

І хоча МОНівці переконували, що купувати збірники учням зовсім не обов’язково, оскільки вони доступні на офіційному сайті міністерства в електронному вигляді, та є два нюанси: по-преше, «Ні корупції!» сам переконався, що збірники із завданнями на сайті викладалися лише на один тиждень, а щоб підготуватися до моніторингу відповідно, було потрібно більше часу.

По-друге, «Ні корупції!» спеціально зробив запит в МОН, щоб дізнатися, чи в кожній українській школі є комп’ютер, підключений до мережі Інтернет, і принтер для того, щоб подивитись завдання на сайті і роздрукувати їх. Ось що маємо у відповіді:

«Станом на 20.10.2013 забезпечені комп’ютерною технікою 16 722 загальноосвітніх навчальних закладів, з яких I-IIступенів – 4785,  I-III ступенів – 11 937. До мережі Інтернет підключено 14 400 загальноосвітніх навчальних закладів, з яких  I-II ступенів – 3 022, I-III – 11 012. Рівень забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів навчальними комп’ютерними комплексами та підключення до Інтернет в Україні становить 82 відсотки».

Виходячи з такої відповіді, не всі школи навіть мали доступ до міністерського сайту із електронним варіантом збірників із завданнями. При цьому і батьки, і учні стверджують, що навіть якби скористалися домашнім Інтернетом, їх все одно змушували купувати друковані збірники.

Коментарі учнів і батьків щодо моніторингу-2013 на сайті Освіта

Коментарі учнів і батьків щодо моніторингу-2013 на сайті Освіта

 

Коментарі учнів і батьків щодо моніторингу-2013 на сайті Освіта

Коментарі учнів і батьків щодо моніторингу-2013 на сайті Освіта

До слова, можна згадати, що у відповідях на завдання моніторингу помилки були як у друкованих збірниках з готовими відповідями, так і на сайті МОН в електронному вигляді.

Виходячи з такої ситуації, учні, їхні батьки та більшість самих вчителів чесно засумнівалися в освітній меті проведення моніторингу-2013, бо переконані, що  зацікавленість чиновників у проведенні моніторингу – насамперед фінансова.

А тепер проста арифметика (не плутати з табачниківською, де 12:2=12).

Вартість одного збірника із завданнями моніторингу з одного предмета для 5 класу складала 7 грн, для 10-го класу – 8 грн. У 5-х класах моніторинги проводились з 5 предметів, у 10-х – з 12-ти. Відтак кожен п’ятикласник мав викласти приблизно 35 гривень, а кожен десятикласник – 96 гривень (це без врахування купівлі збірників з готовими відповідями). На запит «Ні корупції!» у МОН повідомили, що на сьогодні в Україні учнів 5-х класів – 395 239, 10-х класів – 248 400.

Можна помножити і тоді стане відомою ціна питання проведення моніторингу-2013.

У МОН також повідомили, що у попередні роки 2010-2012 моніторинг рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів не проводився. Відтак, це таке ноу-хау-2013.

Варто згадати, що на початку проведення освітнього моніторингу, його вже називали великим бізнес-проектом.

Так, голова Комітету ВР з питань науки і освіти Лілія Гриневич звернулась до прем’єра Миколи Азарова з проханням відмінити проведення моніторингового дослідження для учнів 5-тих та 10-тих класів. Оскільки за її  Гриневич, загальна сума батьківських витрат на проведення моніторингу становитиме понад 37 млн. грн., а сам захід організовано у порушення всіх правил проведення моніторингових досліджень.

«Загальний аналіз умов проведення цього дослідження свідчить про те, що це великий бізнес-проект Міністерства освіти і науки України. Батьківська громадськість стурбована тим, що моніторинг буде проведено у збірниках завдань, які вони повинні придбати за свої гроші. У листі Державної наукової установи Міністерства освіти і науки України "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" від 11.10.2013 № 14.1/10-3300 чітко вказано, що моніторинг проводиться за збірниками завдань, що видані ТОВ "Центр навчально-методичної літератури" у 2013 році", - заявила Гриневич.

Втім, звернення Гриневич залишилося без жодної реакції Азарова і Табачника. Ймовірно, тому, що на кону – великі гроші.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»