Музей Шевченка. Нашу історію нищать за наші ж гроші?

Музей Шевченка 300Вже менш, як через 4 місяці Україна відзначатиме 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка.

До цієї дати було заплановано низку подій та реконструкцій пам’ятних місць, присвячених Кобзарю.

За останні роки ледь не кожне будівництво чи реконструкція, пов’язані з Шевченком, обросли скандалами.

Не стала винятком і реконструкція Національного музею Тараса Шевченка у Києві, розпочата нещодавно.

Як повідомили низка ЗМІ, на реконструкцію станом на листопад цього року вже виділено 40 млн. грн. 

Фінансує роботи нібито сам виконавець робіт - комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації «Житлоінвестбуд – УКБ».

Тендеру проведено не було. Як розповіло джерело, пов’язане з музеєм Шевченка, його і не збираються проводити.  Джерело також вказує, що озвучена сума є мізерною для таких масштабних робіт, і це вже позначається на якості реконструкції.

Водночас, як повідомляє «Комсомольська правда»,  голова громадської ради при КМДА Марина Бурмака вказала на низку недоліків, які, за її словами, будуть усунені внаслідок виконання комунальним підприємством робіт із реконструкції.

Реконструкція, реставрація чи… нічого не відбувається?

Зрозуміти, що саме відбувається навколо музею, не так просто, оскільки з різних джерел отримуємо дуже суперечливу інформацію.

Як розповів «Ні корупції!» працівник Зоологічного музею Київського університету, активний дослідник культурної спадщини Києва та борець за її збереження Микола Біляшівський, будинок за адресою бульв. Шевченка, 12 має давню історію із декількома історичними нашаруваннями.

Зокрема, колись тут містився палац відомого мецената Миколи Терещенка. Після перебудови палацу благодійником у ХІХ ст., будівля перетворилася у архітектурний шедевр у стилі італійського ренесансу.

nacionalnij-muzej-tarasa-shevchenka_1

За словами музейного експерта, тут навіть паркет не можна міняти, не кажучи вже про таку суцільну перебудову, яка відбувається зараз.

Біляшівський вказує на те, що будинок є охоронною пам’яткою з часів СРСР, однак у часи незалежності цей статус не підтвердили. Водночас, за словами експерта, відповідно до законодавства, такий будинок із непідтвердженим статусом теж має охоронятись.

Експерт акцентує на тому, що пам’яткоохоронні органи в цілому в Україні фактично не займаються своїм прямим обов’язком – захищати пам’ятки від знищення.

Пан Біляшівський також зазначає, що міністерство культури дало відповідь про те, що не надавало дозволу навіть на реставрацію будинку. Тим не менше, там повним ходом відбувається реконструкція.

Image00006

Колишній внутрішній двір музею

Image00005

Влаштування гідроізоляції фундаменту

Image00011

Земляні роботи на території музею

Прихильники реконструкції, натомість, вказують, що така перебудова необхідна. Міністр культури Леонід Новохатько у відкритому листі переконує, що музею потрібно налагодити кондиціювання, щоб підтримувати експонати у залах та сховищах у відповідному температурно-вологісному режимі. До того ж, міністр вказує на необхідність побудови пандусів, ліфту, «пристойних» гардеробу та туалету для зручності відвідувачів.

«Справжньою бідою приміщення став грибок, що ставив під загрозу здоров’я працівників. Останній ремонт тут було зроблено на початку 80-х років», - додає Новохатько.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригінець на своєму сайті вказує , що інформація про реконструкцію, зокрема запитувана ним, часто суперечить одна одній.

Депутат демонструє одне з креслень, на якому видно, що в будівлі музею нібито має з’явитися третій мансардний поверх.

201311044372

Слід зазначити, що різні джерела підозрюють існування двох (чи більше) проектів реконструкції. Один – цетой, який демонструють за потреби охочим, журналістам, депутатам. Інший – за яким ведеться фактична реконструкція.

Як би там не було, а вже зараз з різних джерел відомо про те, що двері колишнього центрального входу, які називають невід’ємною складовою пам’ятки, будуть замуровані.

mapia.ua

Двері центрального входу (до реконструкції)

Окрім того, у дворі зрізали всі дерева, зокрема шовковицю, саджанець якої привезли з Казахстану, а саме - із садиби коменданта Новопетровського укріплення Ускова, де відпочивав і потайки працював Шевченко. Двір перетвориться у величну криту галерею зі скляним дахом. Раніше там відбувалися різні культурні заходи: концерти, поетичні вечори тощо.

Image00024

Слід також зауважити, що на території реконструкції не розміщено паспорта об’єкта, як то прийнято на будь-яких будівництвах.

Кафетерій чи ресторан і бари?

Як повідомив Олександр Бригінець, у техніко-економічних покажчиках плану реконструкції музейного комплексу зазначається, що на нульовому поверсі музею, який планує створити замовник реконструкції, розміщуватимуться кафе на 40 посадкових місць, а другий об’єкт харчування (на 35 посадкових місць) відкриють на першому поверсі музею.

Цікаво, що міністр культури Леонід Новохатько у своєму відкритому листі не спростовує цю інформацію.

Водночас, як розповіло джерело, пов’язане з музеєм Шевченка, будувати два великих заклади харчування не будуть, а лише влаштують невеликий кафетерій на 8-10 посадкових місць. За словами знавців музейної справи, це є нормальною практикою у музеях світу.

Мають повернути стару експозицію?

Ще одним, можливо, найбільшим, «яблуком розбрату» стала зміна експозиції музею. Експертів, зокрема Миколу Біляшівського, занепокоїв факт зміни глобальної концепції. Музейники порівнюють зміну експозиції із подібними перетвореннями, що відбулися зокрема в музеї Шевченка в Каневі.

Противники зміни експозиції кивають у бік Лариси Скорик. Вона, за словами джерела, пов’язаного з музеєм Шевченка у Києві, нібито є дизайнером нової експозиції та ймовірно автором реконструкції.

До того ж, Дмитра Стуса, генерального директора музею, експерти та джерело прямо називають «людиною Скорик».

8 листопада відбулося скандальне громадське обговорення проекту тематико-експозиційного плану Національного музею Тараса Шевченка, на яке були запрошені низка експертів та політиків.

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан так висловився щодо нової експозиції, зокрема натякнувши на корупційну складову проекту:

«Що нас може очікувати? Те, що ми мали в Каневі! Коли зовсім недавно відбулось виїзне засідання колегії міністерства культури, я вперше наважився пройти по тих залах, які мене лякали. Я подивився і вжахнувся: куди вгатили гроші? Зробили вокзал, повісили банери і колиску над головами, яка висить учора сплетена (не знаю, на якому базарі Скорик її купила), але 400 тис. на те, щоб цвяхи розбили, пішло…»

Після скандального громадського обговорення комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 12 листопада вирішив рекомендувати Міністерству культури України відновити попередню експозицію із внесенням необхідних змін.

Яким стане музей після відкриття, майже ніхто не береться прогнозувати. Очевидно, що питання не закрите і ще довго вирішуватиметься як офіційно, так і кулуарно. Журналісти «Ні корупції!» пильно слідкуватимуть за подіями навколо історико-архітектурної пам’ятки.

Фото: Дмитро Карпій, kiev-pravda.kiev.ua, bryhynets.com, mapia.ua.