«Качелі-каруселі» галицьких борців із корупцією

Зображення з сайту timer.od.ua

Зображення з сайту timer.od.ua

Українські споконвічні традиції такі, що кожна опозиція мріє стати владою, а кожна влада свою владу тримає, як найцінніший скарб.

Так само кожен затятий борець із корупцією при нагоді мріє цю корупцію очолити або принаймні бути поближче до влади, яка корупцію контролює.

Яскравий галицький приклад того, як можна боротися із владою, а потім проситися до неї на роботу, на жаль, притаманний для всієї України, де в пошуках кращої поживи люди зраджують свої попередні ідеали, підставляють колишніх соратників і відхрещуються від свого минулого.

Бо кінцева ціль – владне корито зі смаколиками - того варта.

Коли влітку цього року громадська організація «СПАС» гучно звинуватила в корупції Львівську міську раду на чолі з мером Андрієм Садовим, поширивши інформацію про те, що ЛМР закуповує дитячі майданчики за завищеними цінами, «Ні корупції» був єдиним, хто не полінувався перевірити достовірність цієї інформації. В результаті з’ясувалося, що відомості, озвучені заступником голови правління ГО «СПАС» Олегом Пилипенком не відповідають дійсності. Зокрема, в частині, де йдеться про вартість установки та транспортування дитячих майданчиків.

Тоді ж після спілкування з одним із поінформованих джерел «Ні корупції!» зробив висновок, що така позиція ГО «СПАС» і особисто пана Пилипенка, ймовірно, може бути пов’язана з тим, що колись він зміг пропрацювати (за іншими даними, він просто проходив стажування – авт.) головним спеціалістом відділу фінансового та адміністративного аудиту управління контролю та аудиту департаменту «Адміністрація міського голови» ЛМР, але менше, ніж за рік його звідти чемно попросили .

Заступник голови правління ГО "СПАС" Олег Пилипенко

Заступник голови правління ГО "СПАС" Олег Пилипенко. Фото з сайту uk.wikipedia.org

Відтоді боротьба пана Пилипенка з міськими владними структурами і особисто з міським головою Андрієм Садовим за допомогою громадської організації активізувалася.

За визначенням самих активістів, ГО «СПАС» стала політичним опонентом чинного мера Львова і повсякчас закликала містян до опору діям міського голови.

При цьому, сам пан Пилипенко періодично або завзято критикував міського голову, або пропонував йому співпрацю.

Як кажуть деякі злі язики, запропонувавши у квітні 2011 року Андрію Садовому власну житлово-комунальну програму для львівських комунальних підприємств, Пилипенко як мінімум розраховував на посаду директора львівського комунального підприємства. Коли ж Андрій Садовий проігнорував допомогу Олега Пилипенка, в грудні 2012 ГО «СПАС» заявила про створення єдиного фронту боротьби з мером Львова Андрієм Садовим та про підготовку до його імпічменту.

«Початок дуже обнадійливий навіть для найгостріших скептиків. Я дуже задоволений, що ГО «СПАС» об’єднує навколо себе реальну опозицію чинному режиму в місті. Разом ми команда, яка подолає всі труднощі та перешкоди! Ми обов’язково досягнемо успіху!» – зазначив тоді заступник голови ГО «СПАС», Олег Пилипенко.

Окрім того, як уже зазначалося, що влітку цього року громадська організація «СПАС» звинувачувала ЛМР у розтринькуванні міського бюджету, вона ще й вимагала негайної відставки Садового через проведення таємного голосування депутатів. З цього, звісно, знову нічого не вийшло.

І ось – новий кульбіт пана Пилипенка. Він знову проситься на роботу до міського голови Андрія Садового, обіцяючи призабути про свою опозиційність, але попередньо дізнавшись про бюджет газети і кількість споруд на її балансі!

Так, громадські активісти ГО «СПАС» запропонували меру, щоб посаду головного редактора комунальної газети «Ратуша» зайняв Олег Пилипенко. Текст відкритого листа, який Пилипенко написав Садовому, не можна не процитувати повністю, бо а) з пісні слів не викинеш; б) треба, щоб дурість кожного було видно (орфографія збережена. Автор)

«Гарант місцевого самоврядування у Львові Андрій Садовий, залюбки запрошує молодих людей обійняти важливі пости у Львівській міській раді. Ми бачимо, всі ключові пости в міській раді займають саме члени його молодої команди. Це і перший заступник міського голови Олег Синютка, і керуючий справами виконкому Марта Литвинюк, і заступник міського голови з питань містобудування Володимир Шевчук, і директор департаменту гуманітарної політики Олег Березюк, і в.о. директора департаменту житлово-комунального господарства Володимир Олійник. І багато, багато інших представників молоді, яких я ще просто не назвав.
Тому, таке рішення щодо рекомендації моєї особи на важливу посаду головного редактора не виникло як говориться, зі стелі.
Особисто, відповідаю кадровим вимогам до цієї посади. У мене повна вища освіта відповідного профілю, є стаж роботи на керівних посадах. Мені відомо, що мер мене поважає та надзвичайно високо цінує. Більше того, копії моїх особистих документів, подяк від мешканців, грамоти від міського голови Львова є у працівника з кадрів бухгалтерії департаменту «Адміністрація міського голови», де я працював свого часу головним спеціалістом управління контролю та аудиту за контрактом.
Також, я є сторонником відставки чинного мера Львова Андрія Садового. Зі своїми однодумцями, роблю все для цього можливе. Але створювати з газети міської ради інформаційний майданчик для висловлення опозиційної думки не планую. В комунальній газеті, на моє переконання, перш за все має бути опублікована унікальна інформація, якої ніде в іншому місці не знайти. Це рішення виконкому та ухвали депутатів, інформація щодо вакансій у міській раді.
Загальний бюджет КП «Редакція газети Львівської міської ради «Ратуша» в 2012 році становив 1225, 5 тисяч гривень, в тому числі з бюджету Львівської міської ради виділено 834,9 тисяч гривень. На балансі КП «Редакція газети Львівської міської ради «Ратуша» знаходиться 4 малі архітектурні форми.
Я не знаю, яке рішення прийме міський голова. Але будь яке його рішення, на мою думку, продемонструє дві важливих для львів’ян речі. Перше – це вірність чи зраду виголошеним мером підходам у кадровій політиці, друге – це правдивість чи фальш щодо протистояння міського голови Андрія Садового і головного редактора «Ратуші» Миколи Савельєва».

Насамкінець, особисто до Олега Пилипенка – жодних претензій. Зрештою, це його особиста справа – працювати з чи проти Андрія Садового. Просто його приклад протистояння і загравання з владою, на жаль, є дуже яскравим чи не для більшості галицьких борців із корупцією.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»