Зариблені села німими людьми

Риба 300Попри те, що з 1 липня цього року селянам начебто дозволили купатися, рибалити і брати воду на полив городів із орендованих озер, ставків і річок, мешканці сіл на Київщині твердо переконані, що раз у водойми є орендар чи господар, значить підходити до нього зась.

Може, закон теоретично і дозволяє їм це робити, але будка з охороною, що стоїть в селі біля ставка, категорично ні!

«Ні корупції!» покаже, як Микола Азаров, який обіцяв безперешкодний доступ селян до водойм, не довів справу до логічного завершення. А урядове видання зробило йому ведмежу послугу, по суті підставивши селян.

Прем’єрська милість

Дозволити українцям безперешкодно користуватися орендованими водоймами – це була ініціатива прем’єр-міністра Миколи Азарова. На його думку, це мало би зняти соціальну напругу в селах та унеможливити протистояння між селянами і орендарями водойм - коли одні хотіли купатися і їсти рибку зі ставка, а інші їм усіляко перешкоджали у цьому.

Відтак, Кабінет міністрів своєю постановою від 29 травня 2013 року № 420 затвердив «Типову форма договору оренди водних об'єктів», куди за ініціативи Миколи Азарова було внесено начебто революційне формулювання - «передача в оренду водного об’єкта здійснюється без обмеження права загального користування, якщо інше не визначено законом», яке теоретично мало б дозволити селянам рибалити і купатися в орендованих водоймах.

Відтепер у боротьбі за свої права зі злісними орендарями газета «Урядовий кур’єр», яка першою написала про добру справу прем’єра, радила - «озброюйтесь номером «Урядового кур’єра» за 27 червня (стор. 19–20) і з посиланням на Прем’єр-міністра сміливо прямуйте до улюбленої ковбані. А як не допоможе читання вголос — викликайте міліцію, пишіть скаргу до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з вимогою розірвати угоду про оренду. Копію — до прокуратури (бажано рекомендованим листом з повідомленням про вручення)».

При цьому газета чесно згадувала, що «аналогічну вимогу висуває й чинний Водний кодекс України у ст. 51: «Орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування». Але кодекс не передбачає покарання за невиконання цієї вимоги. Тепер же ситуація змінилася: оренду можна скасувати у разі невиконання умов договору».

Якщо ж крім урядової газети, таки прочитати Водний кодекс України, то з’ясується цікава ситуація:  Водний кодекс України мало того, що має аналогічно вимогу до орендарів у ст. 51 – «водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку. У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом».

У цій же статті кодекс містить покарання за невиконання цих вищевказаних пунктів - «заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди». Тобто, пункт про покарання є. Невідомо лише, чому його замовчало урядове видання.

Таким чином виходить наступне: те, що було видатною ініціативою прем’єра Миколи Азарова і про що йшлося у хвалебній статті урядового видання,  насправді вже давно написано у Водному кодексі.

Інша річ,  що і норми Водного кодексу, і переписана з подачі Азарова «Типова форма договору оренди водних об'єктів» однаково не працюють.

Тепер давайте розберемося, що значить саме формулювання – «водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом».

А означає це те, що якщо у договорі з орендарем написано, що водойми йому передаються для риборозведення, то про жодне любительське чи спортивне рибальство навіть мови не може йти.

І вже тоді селяни за незаконний вилов риби в орендованому ставку іншими можуть бути притягнутів до адміністративної чи кримінальної відповідальності, бо риба є власністю орендаря, і її вилов може розцінюватись як крадіжка.

А тепер хіба що для сміху можна ще раз перечитати статтю «Нова постанова уряду не дозволить орендарям водойм знущатися з людей» в газеті «Урядовий кур’єр" , де селянам пояснюють, що з дозволу прем’єра їм вже можна купатися, рибалити і плавати на човнах в орендованих ставках.

Картинки з натури

Якщо у договорах про оренду ставка написано, що орендар займається риборозведенням, то селяни, вибачте-посуньтеся, а вам ловити рибку зась. Хіба що купатися ніхто не може заборонити. І виглядає це ніби й правильно, але прикро. Бо, скажімо на Київщині  чи не в кожному селі є по одному чи й кілька ставків, а селянам у них хіба що ніжки помочити можна. Живуть біля водойм, а рибку їдять хіба що куплену з машин «Жива рыба» в тих же орендарів водойм.

І люди мовчать, як риба у тих ставках. Не обурюються.

Село Перегонівка Обухівського району на Київщині розташоване за 10 км від Обухова. Розкинулося  в низині, має на своїй території – 5 чи 6 ставків. Лише біля одного зі ставків облаштоване місце виключно для купання. У всіх водоймах ловити рибу заборонено, про що сповіщають відповідні таблички. За дотриманням «табличного» закону слідкують охоронці у спеціальній будці.

IMAG1423

IMAG1425

IMAG1429

IMAG1431

IMAG1436

IMAG1438

Село Василів Білоцерківського району Київської області межує з Перегонівкою. Також знаходиться в низині і має кілька ставків. Будки з охороною тут немає. Але норми таблички, яку вже давно ніхто не рихтував і не фарбував, селяни виконують безапеляційно.

IMAG1445

IMAG1441

Біля міста Узина на Київщині є село Іванівка, яке немов «отаборилося» на берегах великого ставка. Ставок знаходиться в центрі. Селяни ходять повз нього до школи, до магазина, до сусідів і знайомих. А от купатися і ловити рибу з нього – «ніззя», як сказав дід Петро, якого я зустріла біля ставка. Дід зліз зі свого велосипеду і розповів, що насправді хлопці тихенько ловлять рибу, але ввечері і з другого боку, коли їх ніхто не побачить. На моє запитання, а кому платити штраф у 100 гривень, як написано на табличці, дід відповів, що ви тільки витягніть вудочку, а охочих взяти штраф одразу підбіжить з десяток – і з тих, хто працюють на господаря ставка, і з тих, хто йому прислужується.

IMAG1451

Валентина Новицька, «Ні корупції!»
Фото Валентини Новицької