У Гостомелі через бездіяльність влади люди мусять пити воду з цвинтаря

Фото:www.kotsubynske.com.ua

Фото:www.kotsubynske.com.ua

Такого ще не було. За понад 100 років метеоспостережень синоптики зафіксували рекордну кількість опадів. Ще не минув вересень, а вже випала тримісячна норма.

Таку аномалію сама ж природа могла б побороти, якби не людський фактор.  На Київщині винищують ліси й нехтують правилами забудови. Саме тому, переконані МНС-ники, городи та хати простих людей стоять у воді.

Навіть у Приірпінні, яке славилось своїми лісами, люди за останні роки почали жалітись на водопілля. У Гостомелі під Києвом у льохах вже стоїть по півтора метри води, чого раніше не бувало.

“Шість років тому, на місці колишніх теплиць радгоспу “Бучанського” місцевий підприємець Юрій Прилипко побудував склади. Шість гектарів землі під складами він залив бетоном, не зробивши під час будівництва відповідної дренажної системи”, – розповідає місцевий житель Віктор, який безрезультатно веде боротьбу з водою у дворі.

“З того часу вода, яка збирається на території складів, тече у наші двори та городи”, – додає Віктор.

Ця ситуація ускладнюється ще й тим, що між складами та городами розташоване кладовище. Воно тепер теж у воді.

Трупний трунок змішується з водою й біжить у подвір’я людей, заливає городину та потрапляє до криниць з питною водою.

“Ця вода потрапляє до нас у город, у воду. Ми вже боїмося їсти й пити. Вода в нас дуже стала погана. На кладовищі вода стояла й того року”, – говорить гостомельчанка Віра.

Громада неодноразово зверталася до влади, але марно.

“Весною ми зверталися до селищного голови Анатолія Кириченка, викликали депутата – Людмилу Пахоменко. Але що їм до наших бід? Вони в раді, кажуть, відсиджують строк. Отримали всі блага, які хотіли отримати, і просто числяться. Кириченко нам пообіцяв, що буде копати за нашими городами яму, щоб вода стікала туди. Але літо пройшло – ями нема”, – каже занепокоєна бабуся.

Гостомельчанка переконана: водопілля в її оселі не через дощі:

“У людей зараз все нормально – а ми, в лайні стоїмо. До чого тут дощі? Це напряму пов’язано зі складом. Воді нема куди діватися”.

У людей на ділянках замість городини розлились озера. Від цього зиск хіба домашній птиці.

Бабуся з розпачу навесні хотіла повіситись.

“Мене цей шматочок городу годує. Хіба я проживу за тисячу гривень пенсії? Мені 72 роки і я повинна оце через Прилипка страждати? Ви знаєте, що я весною хотіла повіситись… Я кажу вам чесне слово. Тому що я не звикла сидіти на лавочці, я звикла працювати, а в мене в городі півметра води”, – не стримує емоцій Віра.

Цього року жінка обробила лише 3 сотки городу з семи. Решта землі була залита водою. Але картоплю та городину, яку жінка вибрала і склала в погреб, все одно залило водою. І чи можна її після цього вживати в їжу, старенька не знає.

На порятунок урожаю та осель людей на виклик журналістів МНС-ники виїхали практично миттєво. Рятівники зізнались, що у цьому районі працюють вже не вперше.

“Весною тут було таке озеро! Ось там от погріб у цих людей – повністю був затоплений.

Реально було по пояс води в городах. Ми майже щодня приїжджали й відкачували воду в городах. Виводили помпу на асфальт, і вода текла до озера. А текло що – із кладовища вся оця гадость все туди в озеро, там, де купалися й відпочивали люди”, – говорить рятувальник Андрій.

Це те небезпечне озеро, яке незаконно відкрили цього літа як пляж для громади місцева влада на чолі із тим же депутатом Ірпінської міської ради Юрієм Прилипко.

“Риба там подохла від цього, плавала літом – вони її підсаками вночі ловили ту рибу та ховали, щоб не було слідів і люди відплочиваючі не бачили”, – розповідає Віктор.

Проблему паводків у районі кладовища працівники МНС, як і люди, вбачають у переповненій сусідній водоймі, що розташована на території складу Прилипка. Цю водойму робітники за наказом власника з усіх боків забетонували та обклали плиткою. Таким чином функцію природного водозбору водойма більше не виконує.

“Водойма переповнена. Це недопустимий рівень води. Я думаю, що її взагалі не відкачували. Яким чином його відкачувати? І куди вони зливають воду, коли відкачують – в городи? Треба знати рельєф, щоб качати”, – аналізує на місці ситуацію рятувальник Андрій.

Фахівець також каже, що на території складу знаходиться ринва, яка вщерть наповнена водою.

“Якби це була лівньовка, вода б стікала, а не стояла. Водовідвід кладеться під нахилом – вода стікає самочинно. Водовідвід завжди сухий має бути. Від води навколо озера поздувалася плитка – вода шукає вихід і знаходить його в городи та на кладовище”, – переконаний Андрій.

МНС-ники переконують – ситуація критична.

“Воді нема куди діватись, і вона стоїть тут. Зараз ситуація з водою критична. Ніколи такого не було. У нас багато викликів в Ірпені – скрізь погреби повні води. Але такого, як тут, нема”, – говорить Микола Ковшацький, командир відділення Гостомельської пожежної частини.

“Зараз приїде машина – мотопомпа. Будемо відкачувати воду з погреба. Потім поїдемо на склади – подивимося на рівень озера, і якщо не сьогодні, то завтра техніка сюди виїде обов’язково. Завтра зранку буде ПНС, які швидко відкачують воду, – 110 літрів у секунду. І будемо працювати, бо це не діло”, – додає Ковшацький.

Але попри намагання рятувальників виконати свої обов’язки перед громадою і розібратись у ситуації, на склади, власником яких є права рука ректора-утікача Петра Мельнка, державним рятувальникам –  зась. Їхні прізвища лише записали на прохідній.

На воротах складу золоті леви.

Такими ж левами Прилипко прикрасив вхід до своєї оселі.

“Нічого дивного в цьому нема, цілком традиційна ситуація для країни.  Є громада, є певний заможний жлоб, цього разу Прилипко, є нахабне паскудство, та нема важелів впливу на це.  По-перше, треба розуміти, що цей Прилипко не з неба впав. Мармиза в нього цілком вітчизняна, і вилазять на світ божий ці прилипки не з темних ворожих льохів, а з українських громад, на кшталт тої ж таки гостомельської,” – переконаний Іван Семесюк, художник-жлобіст, який називає себе лікарем- українологом.

“Якщо ви хочете зупинити наслідки руйнівної життєдіяльності такого мавпуна, то ви мусите його крепко перелякати. Він має відчувати конкретну погрозу і свою слабкість. Зауважте, що такі істоти, окрім всього іншого, вельми забобонні, як і більшість наших громадян.  Можете налякати його відьмацьким прокльоном, абощо, і це не жарт,” – радить Семесюк.

МНС спробували викликати на склад селищного голову Кириченка, але той терміново виїхав до Києва, тому надіслав свого заступника – Василя Саєнка. Той нехотя прийшов і сказав односельцям, у яких рівень води вже сягнув півтора метри, що не розуміє, чого здійнялась така “шуміха”.

Я думав. Що хтось втопився… А тут людей затопило”, – розчарувався Саєнко.

Місцевого урядника на приватну територію теж без дозволу власника-депутата Прилипка не пустили. Сам же Прилипко зазначив, що нездужає. Без нього нікого не пропускають.

Гостомельські ж депутати кажуть, що Прилипко на той час не хворів, а відпочивав на Кіпрі.

На питання журналістів, хто дозволив забетонувати гектари землі під складами, заступник селищного голови Саєнко відповів, що не знає, і пояснив чому:

“Мене в той день на роботі не було”.

Підлеглий Прилипка Руслан Демченко запевнив: воду з озера вони відкачуєть щодня, так само відкачують і ринву.

Але куди – невідомо.

“Два роки тому ми проклали трубу, двохсотку, туди й тече вода. Через шлюз в річку Ірпінь”, – переконаний Демченко.

Місцеві показали трубу та вхід до неї. Вони переконані, що труба забилася одразу після прокладання, через те, що тонка.

“Для лівньовки ця труба не годиться, хто ж прокладає 50-ку для такого об’єму води? Труба вже давно не виконує своїх функцій,” – переконаний гостомельчанин Віктор.

Але вода до шлюзу тече через городи.

Попри те, що рятувальники працювали, не покладаючи рук цілий день, вода все одно прибувала.

Мешканці селища переконані – проблему потрібно вирішувати глобально.

“Вихід ми бачимо лише один – потрібно зобов’язати Прилипка, власника цих складів, зробити нормальний водовідвід від складів. Нехай пробиває за парканом бетон і робить нормальну дренажну систему. Іншого виходу ми не бачимо. У нас діти – і ми не хочемо, щоб вони пили воду і їли городину з трупними ядами”, – резюмує гостомельчанин Віктор.

“До шлюзу, який іде під дорогою, їм треба прокопати усього метрів 150. Поки ще нема зими – можна це зробити,” – додає чоловік.

Місцеві переконані, що селищний голова прикриває місцевого магната – Прилипка.

“Коли я писала заяву, ходила до Кириченка, він при мені подзвонив Прилипку, і той сказав, що в нього ставок відкачаний.

І все – на цьому питання було вирішене. Кириченко просто знущається з нас. Я сама бачила, що ставок повний – по вінця”, – розповідає Віра.

Начальник Гостомельського ЖЕКу, депутат Бучанської міської ради від ПР Олег Паламарчук, за словами місцевих, не хоче в Гостомелі нічого робити, а просто “клеїть дурня”.

“Сьогодні я спілкувався з начальником гостомельського ЖЕКу, він включає такого дурня, аж неприємно слухати. Я йому кажу, шановний, тече вода. А він мені – “ви докажіть, що це від них тече. Може, це від вас туди тече?” Я кажу: ти нормальна людина? Приїдь і подивися, куди вона тече”, – розповідає Віктор.

Заступник головного лікаря Ірпінської СЕС Василина Куц переконана, що продукти харчування, які були залиті водою з кладовища, краще не їсти. Також вона радить після того, як воду з погреба відкачали, приміщення продезінфікувати.

“Трупний трунок цілком може надходити з водою у подвір’я людей. Згідно з санітарно-епідеміологічними нормами, воду з кладовища зараз треба негайно прибрати. Необхідно відкачати воду з погребів, після чого погреби обробити дезінфікуючим розчином”, переконана Куц.

Але скільки МНС-ники воду не качають – вона прибуває. Рятувальники кажуть – це безперспективно, доки забудовники так порушують будівельні норми та стандарти.

“Контроль за територією, згідно з  Законом “Про місцеве самоврядування”, здійснюють місцеві ради. У межах повноважень селищного голови скликати комісію, до її складу включити представника відділу благоустрою, архітектури, санепідслужби, депутатів. Представники різних служб роблять висновки, і тоді приймається рішення. До мене з Гостомельської ради ніхто не звертався”, – додає санітарний лікар.

Минулого року була аналогічна ситуація й ідентична бездіяльність місцевї влади.

“Я не пам’ятаю, щоб минулого року було звернення щодо води на кладовищі”, – говорить санепідеміолог Куц.

Депутат Ірпінської ради Юрій Прилипко запевнив редакцію, що дренажна система у нього на складі працює справно, й озеро відкачують.

Він вважає, що у водопіллі винні дощі. Попри те, що навіть МНС-ники вбачають проблему у неналежному функціонуванні складу, депутат вважає, що вода тече в городи з дороги.

Керівництво області про те, що на Київщині люди потерпають котрий тиждень від води з трупним трунком, не знає. Очевидно, для місцевої влади те, що людей позаливало  трупним трунком, – це не достатньо серйозна проблема, аби підключати керівництво обалсті й СЕС.

“Мені поки нічого не відомо про підтоплення у Гостомелі. Треба розбиратись,” – каже журналістам “Сегодня” Анатолій Присяжнюк, голова Київської облдержадміністрації.

А поки депутати і посадовці ще вивчають ситуацію, рятувальники через те, що вода із трупним трунком прибуває, не в змозі порятувати селян, бо у Приірпінні, як і у всій Україні, можновладці живуть за своїми законами – законами, які так вдало висвітлює нова течія українського мистецтва – жлобізм.

P.S. (Одразу після розголосу в ЗМІ МНС-ники у вівторок, 1 жовтня, були допущені для відпомповування води із водойми на території складів. Це при тому, що Прилипко запевняв журналістів у тому, що рівень води тут у нормі.

Водостік, пущений вулицею Леніна, йде вниз через дитячий майданчик до озера, де місцева влада незаконно цього року відкрила пляж).

Олена Жежера, Сайт громади Приірпіння