Калетнік використовує «тітушок» для компрометації ЗНО? (ВІДЕО)

Screenshot_9У Вінниці за роздавання листівок на захист зовнішнього незалежного оцінювання на активістів неодноразово нападали викладачі, студенти та «дружинники» Вінницького національного аграрного університету.

Президентом цього закладу є «регіонал» Григорій Калетнік.

Від дій місцевих «тітушок» потерпали також і журналісти, що висвітлювали події.

Натомість міліція або не реагувала, або реагувала дуже мляво на правопорушення.

В Україні від початку літа  триває кампанія на захист зовнішнього незалежного оцінювання, організована Громадянським рухом «Відсіч» у рамках трирічної кампанії «Проти деградації освіти». Як розповіли активісти, вони роздають листівки з інформацією про загрози для ЗНО, які несуть останні законодавчі ініціативи «регіоналів» та комуністів.

Які саме загрози стоять перед ЗНО

У Верховній Раді нині зареєстровано кілька законопроектів, що мають на меті змінити освітнє законодавство. Серед них невдоволення в активістів викликали проект Закону України «Про вищу освіту» (реєстраційний № 1187, подали члени Партії регіонів Микола Сорока, Сергій Ківалов, Григорій Калетнік) та проект Закону України про внесення змін до чинного Закону України «Про вищу освіту»… (реєстраційний №2060а, подали Григорій Калетнік та його син Ігор Калєтнік (член КПУ)).

В обох законопроектах прописані норми, згідно з якими, роль ЗНО при вступі абітурієнтів може бути знижена та знівельована.

Як зазначають у своєму аналізі експерти Центру дослідження суспільства Інна Совсун та Єгор Стадний, у чинному законодавстві правила прийому (ст. 44 Закону України «Про вищу освіту») на навчання до вищого навчального закладу затверджуються його керівником за погодженням із Міністерством освіти та науки. У разі прийняття законопроекту №1187 національним університетам буде дозволено проводити вступні іспити. Окрім того, вступ на контракт для всіх вишів відбуватиметься за умовами, визначеними самим ВНЗ.

Законопроект № 2060а, яким запропоновано внести зміни до чинного закону «Про вищу освіту», запроваджує «інші форми вступних випробувань», окрім ЗНО (п. 4 ст. 44 проекту змін).

На думку активістів кампанії на захист ЗНО, прийняття будь-якого з цих двох законопроектів на практиці призведе до знівелювання значення зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до вишу. Молоді люди зазначають, що ЗНО майже унеможливлює корупцію при вступі, а також забезпечує рівні можливості для абітурієнтів.

З активістами погоджуються й експерти. Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич зазначає, що скасування ЗНО автоматично призведе до повернення корупції при вступі до ВНЗ. Пані Гриневич згадує, що до запровадження реформи ЗНО ситуація з корупцією в Україні була «катастрофічною».

Окрім того, соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна зауважує: «Що стосується ставлення людей до ЗНО, то це одна з таких реформ, яка об’єднує всю Україну в своєму позитивному значенні. Ми питали, що внесло ЗНО, люди відповіли, що це сприяло встановленню справедливості у державі. Це те, чого людям надзвичайно не вистачає».

Натомість, співавтор законопроекту №2060а Ігор Калєтнік вважає, що система зовнішнього незалежного оцінювання себе не виправдала. На думку народного депутата від КПУ, ініціативу запровадити вступні іспити підтримують 80 відсотків учнів, які виступають категорично проти тестування в нинішньому вигляді.

Напади на активістів та журналістів

Активісти «Відсічі» тричі приїздили під Вінницький національний аграрний університет з метою поширити листівки на захист ЗНО: 3 та 16 липня, а також 10 серпня цього року. У листівках, окрім іншого, учасники руху також згадали роль ініціаторів законопроектів, зокрема й президента університету Григорія Калетніка.

2013-06-09-08.50.16-640x853

3 липня, за словами активістів, роздавати листівки їм стали перешкоджати представники приймальної комісії, охорона вишу та невідомі молоді люди, які відмовились представлятись. «Захисники Калетніка неодноразово намагались вирвати листівки в активістів, хапали їх за руки та не соромились штовхати дівчат», - розповіла Ярина Чорногуз, безпосередня учасниця подій.

«Працівники міліції, які прибули на місце подій, замість того, щоб з’ясувати особи двох нападників, які на той момент ще стояли неподалік, погрожували вдягнути на активістів наручники та забрати їх до райвідділу. Незважаючи на те, що в Україні зараз не проходять вибори, представників «Відсічі» також звинувачували у незаконній агітації, незважаючи на апелювання молодих людей до 34 статті Конституції, яка гарантує громадянам право на вільне поширення інформації,» - додала Чорногуз.

16 липня та 10 серпня події відбувалися з постійними нападами, обливаннями водою, перешкоджаннями журналістській діяльності тощо з боку «захисників Калетніка». Активісти у ці дні намагалися встановити інформаційний намет для поширення листівок, однак цьому заважали вищезгадані особи.

Screenshot_7

DSCN1489

skr027

З-поміж нападників активісти руху «Відсіч» ідентифікували першого проректора ВНАУ Олександра Яремчука, голову профкому студентів університету Руслана Будяка, членів Добровільної народної дружини ВНАУ Богдана Вишинського, Анатолія Ковальського, Артема Рибака, Андрія Штуця, Максима Білянського, студента В’ячеслава Балаку тощо.

10 серпня під час перешкоджань двоє молодиків викрали в активістів листівки, які ті збиралися роздавати. В’ячеслав Балака втік з листівками до гуртожитку. Міліція змогла повернути активістам лише порожній мішок.

skr021

Слід зазначити, що якщо 16 липня міліція ігнорувала напади, незважаючи на усні заяви активістів та журналіста, то 10 серпня правоохоронці періодично припиняли напади та попереджали нападників про відповідальність.

В обидві дати правоохоронці забороняли активістам встановлювати інформаційний намет, посилаючись на неправильне вказання адреси у повідомленні активістів про проведення мирного зібрання.

З приводу перешкоджання журналістській діяльності та крадіжки листівок активісти «Відсічі» та журналіст Дмитро Карпій написали відповідні заяви до міліції.

Перешкоджальники свої дії пояснювати зазвичай відмовлялися. Але іноді аргументували їх захистом честі університету, захистом честі президента Калетніка, незаконністю дій активістів та журналістів (роздавання листівок, знімання на камери, перебування на території університету) тощо.

Натомість, активісти зазначають, що з таким нахабним, за їхніми словами,  перешкоджанням не стикалися навіть під час проведення кампанії «Помста за розкол країни» у 2012 році. На думку активістки Юлії Пасік, «…така поведінка Калетніка є свідченням того, що ЗНО йому заважає. Вочевидь, він, як і інші ректори, має із корупційних схем при вступі достатньо багато тіньових коштів, які кладе собі в кишеню».

Фото, скріншоти: maidanua.org; відео: ГР «Відсіч».