Львів’янам уривається терпець від свавілля «свободівців»

3

18 липня  громадські активісти та мешканці львівських вулиць Тарнавського та Озаркевича провели під Львівською міською радою протест проти забудов біля їхніх будинків у центральній частині міста.  

Основне гасло мітингувальників - «Доки міські депутати-свободівці, прикриваючись патріотичними гаслами, «дерибанитимуть» Львів?

До учасників протесту  так ніхто не вийшов, і вони ще раз переконались, що для чиновника людина важлива лише на той період, коли вона стає виборцем.

Опір свободівцям

Громадські активісти з «Автономного опору», що захищають мешканців, яким допікає будівництво на їхніх вулицях - вул. Озаркевича, 4а та вул. Тарнавського, 50,  заявляють, що депутати-свободівці, яких нині переважна більшість у львівській міськраді, б'ються за рейтинги, але забувають про людей.
За словами Романа Гуцала, активіста, зловживання з боку міської влади очевидні:

«На сьогоднішній день ми спостерігаємо зловживання владою з боку міської ради. Владою, яку в більшості представляє політична сила ВО «Свобода». Так, міська рада без дозволу громади віддала будівельним компаніям території, на яких почнеться будівництво, і з яких зникнуть парки, дитячі майданчики, зони відпочинку, котрі потрапили під забудову. Більше того, існує ризик для життя, оскільки нема гарантій, що будинки мешканців на прилеглих територіях витримають нове будівництво. Дана ситуація вкотре підтверджує лицемірство партій, котрі обіцяли захищати права громадян, а фактично плюнули в лице власним виборцям».

12

Громада переконана, що міський голова мало що міг зробити. Однак, через те, що мер Львова не ветував ухвалу про передачу будівельникам територій під забудову, громада винить і його.

«В сьогоднішній державі Україна проста людина відчуває себе ніким, - стверджує Галина Королик, активістка «Автономного опору». - На прикладі проблем із забудовами по вул. Тарнавського і по вул. Озаркевича, ми бачимо, що оббивання порогів державних інстанцій не дає жодного результату. Права громадян не реалізовуються в нашому суспільстві. Державні чиновники часто вважають, що їх власні ініціативи вищі за народні. Але окрім проблеми свавілля чиновників є ще одна проблема – байдужість народу. Більшість людей вважає, що в хаті скраю жити найзручніше. Але в нашій державі на сьогодні жити в хаті скраю найнебезпечніше. Великим позитивом є те, що мешканці двох окремих вулиць, зіткнувшись з однаковими проблемами, вирішили відстоювати свої права разом, спільною платформою ».

54

Над проваллям

Мешканці вулиць, де ведуться будівництва, вийшли на протест без політичних гасел. Вони стоять за свої стіни своїх будинків, яким вже подекуди понад століття, і які від найменшого втручання можуть обвалитися.

«Нашим будинкам вже по 80-100 років, у деяких такі тріщини, що вже поставлені маячки-маркери. За ними треба слідкувати. Але ні ЖЕКу, ні Галицькій районній адміністрації до тих маячків немає діла, вони навіть не знають, якою датою вони виставлені. Немає й документації, коли ті маячки ставились. А тріщини стають все більшими…» - каже мешканка будинку по вул. Тарнавського Галина Третяк.

За словами її сусіда  Сергія Тушинського, місце, де планують зводити будинок,  - єдиний зелений клаптик у цьому районі. Він  розказує історію будівництва, про яку дізнався, ведучи кількарічне розслідування в пошуках правди:

«У 2005 році якійсь громадянці надається дозвіл на індивідуальне будівництво на цьому місці площею десь 20 кв м. Через рік ЛМР ухвалює рішення про виділення цій самій громадянці ділянки на цьому ж місці, але вже площею 500 кв м. Потім ця ділянка виключається з переліку наділів, які повинні були б продаватися шляхом аукціону. У 2008 році цією громадянкою заключається інвестиційний договір з компанією-забудовником «БудІнвест» про будівництво багатоповерхового житлового будинку. Згідно з планами забудовника, вирубують всі зелені насадження, а новий будинок знаходитиметься впритул до стін наших будинків  і майже впритул до школи. Власники «БудІнвеста» в певний час були депутатами міськради, тому там без проблем виробляється дозвільна документація, виробляється декларація про початок будівельних робіт від 2011 року. 

Але нами були підняті документи і виявилося, що існує рішення ЛМР № 893 від 27 жовтня 2010 року, яке чітко регламентує порядок будівництва, що стосується нової щільної прибудови до старих будинків і на складних географічних місцевостях. Там чітко вказано, що перед тим, як проводити такі будівництва, повинні бути проведені громадські слухання, повинні укріплюватися фундаменти прилеглих будинків, вироблятися спеціальні технічні умови, які мають затверджуватися спеціальною установою, де проведені певні геодезичні дослідження території.

Всього цього не було зроблено, звичайно. Будівництво почалося 26 квітня цього року. Була зроблена огорожа, і почалася вирубка дерев. Ми як мешканці не стали мовчати, і на деякий час будівництво призупинилось. Де б ми не скаржились, відповідь приходила одна – все законно. Водночас нам стало відомо, що компанією-забудовником, поки будівництво призупинене, був перероблений проект забудови – зменшено територію забудови і етажність цього будинку. Будем і надалі тиснути на владу».

879

Свою історію боротьби з чиновниками розповіла Оксана Броневицька, представник мешканців з вул. Озаркевича:

«Проблема полягає в тому, що по вул.. Озаркевича за №4 знаходиться лічниця Шептицького. Її колись Андрей Шептицький викупив у польського пана Озаркевича , а згодом перетворив на народну лічницю і передав під управління єпархії УГКЦ. Біля лічниці знаходиться котельня, яка опалює лічницю і лікарню, що знаходиться поруч. За котельнею знаходяться старі гаражі.

Потім єпархія УГКЦ продає цю котельню і ці гаражі якомусь невідомому ПП. Через кілька років це невідоме ПП перепродає цю землю зі спорудами ТОВ «Розвиток нерухомості». Зрозуміло, що цієї території не достатньо, щоб там щось будувати. Власники ТОВ «Розвиток нерухомості» побачили, що там є ще й інші території, ділянки, які впритул прилягають до самої лічниці. Власне, йдеться про ті території, якими ми, як жителі вул.. Шептицьких, що біля вул.. Озаркевича, користуємося як прибудинковими територіями. Забудовник вирішив - якщо об’єднати всі ці території , то виходить досить непогана ділянка розміром 0,45 га, на якій можна вже будувати багатоповерховий будинок в центрі міста.

Відтак, вже з 2009 року ТОВ «Розвиток нерухомості» штурмує ЛМР, щоб забрати собі більшу ділянку, і ЛМР у тому ж році виносить ухвалу, якою дозволяє розробляти відповідну землевпорядну документацію. В результаті - 30 травня цього року ЛМР виносить ухвалу про надання ТОВ «Розвиток нерухомості» цієї земельної ділянки по вул.. Озаркевича, 4а для проведення будівельних робіт. Ми там живемо, але ми не знаємо, що будуватиметься і де проект будівництва.

Окрім того є багато проблем, бо, скажімо, перепад між нашими прибудинковими територіями, що по вул. Шептицьких, і які прилягають до вул. Озаркевича, становить близько 5 м. Тобто, якщо вони почнуть забудовуватися, то є загроза, що наші будинки мінімум будуть тріщати, максимум – вони можуть просто завалитися. Зроблено це все було з порушеннями законодавства, оскільки перед тим, як проводити будівництво в межах вже існуючих будівель, забудовник повинен був провести громадські слухання, чого зроблено не було. Це перше порушення. Хоча на сесії ЛМР представник ТОВ «Розвиток нерухомості» запевняв усіх депутатів, що такі слухання були проведені.

Другим значним порушенням є те, що ці земельні ділянки не можна було передавати певній організації напряму, без земельного аукціону.

Третє порушення стосується екології нашого міста. Ця територія, яку пропонують під будівництво, засаджена віковими деревами. Цими прибудинковими територіями наші мешканці користуються вже понад 60 років, ми її облагороджуємо, ми її засаджуємо, прибираємо своїми коштами і своїми силами, але, на жаль, фактичним розпорядником цієї землі є ЛМР, яка, виходить, не доклавши зусиль, робить з нею, що хоче. Забудовник на сесії ЛМР вказав, що жодних насаджень вони вирубувати не будуть, але це є нелогічним, бо будівництво планується масштабне.

Четверте порушення – згідно із санітарними нормами, будівництво, яке здійснюється біля лікувального закладу, може здійснюватися лише на відстані мінімум 30 м від стіни лікувального закладу. Враховуючи розміри земельної ділянки, це зробити неможливо. Якщо вони там будуть будувати ще й підземний паркінг, то ця відстань має бути збільшена до 50 м.

Ми намагаємося боротися усіма методами, в тому числі і скаргами і зверненнями до депутатів від ВО «Свобода», подавали до суду про захист наших прав,скаржились в прокуратуру, одначе на жаль жодної підтримки і допомоги ми не отримали. Лише завдяки тому, що ми не мовчимо, і до цієї проблеми не байдужі журналісти і громадські організації, будівництво трохи загальмувало. Уже пройшло два місяці від моменту ухвали ЛМР про надання ТОВ «Розвиток нерухомості» землі в оренду, але будівництво поки не ведеться. У міськраді кажуть, що будівництво не ведеться, бо поки ТОВ «Розвиток нерухомості» не подало проект забудови».

«Я підтверджую, що існує загроза руйнацій будинків, поруч з якими планується будівництво, - зазначив Роман Харук, член незалежної профспілки «Захист праці» і додав: «Скажімо по вул. Озаркевича будинку вже 100 років, там видно тріщини неозброєним оком. Належного технічного огляду споруд і комунікацій не було, а згідно з планом будівництво буде проходити впритул до старих споруд.

Настав час кричати, якщо влада не розуміє кожного мешканця окремо, якщо влада не чує і не хоче чути мешканців окремих будинків, то об’єднавшись разом, ми примусимо владу нас почути. Лише об’єднавшись львів’яни можуть протистояти цим незаконним ухвалам міськради. Виявляється, міськрада не встановила чітких меж Львова, що легко дозволяє вилучати парки і зелені території під забудови. Більше того, міською радою були зменшені території таких парків, як «Залізні води», «Стрийський», «Високий замок», «Личаківський», центральний парк культури і відпочинку ім.. Б. Хмельницького». Не потрібно вдаватись в розслідування. Щоб переконатися в цьому, досить лише сходити на прогулянку і подивитись, що на околицях парків вже стоять паркани, за якими з’являться новобудови».

За словами члена незалежної профспілки «Захист праці» Романа Харука, як тільки активісти почали цю проблему роздувати, розповсюджувати у ЗМІ, то «25 червня цього року на нашого журналіста напали. В нього був зламаний ніс і закрита черепно-мозкова травма». «Про ці проблеми не потрібно мовчати. Бо як бачимо навіть силовими методами намагаються перешкодити поширенню цієї інформації.

Ми закликаємо, де б ви не жили, не думайте, що ця проблема з цим дерибаном, з цими забудовами, не стосується вас, завтра можуть прийти на ваше подвір’я і забрати дитячий майданчик ваших дітей. Ми закликаємо діяти разом і розповідати сусідам, що крадуть у вас депутати під час своїх незаконних голосувань. Потрібно готуватися вийти на вулицю і вивести цих можновладців зі своїх кабінетів. Потрібно знайомитись один з одним, піднімати будинок за будинком. Без потужного голосу вулиці нічого не зміниться», - зазначив пан Харук.

Родзинка пікету, або чиї вуха стирчать

Коли активісти «Автономного опору» і мешканці вулиць, де провадиться будівництво, кричали «Ганьба!» і протестували проти забудови, закликаючи до помічних дій місцевих депутатів від ВО «Свобода», на околиці пікету був помічений народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Михальчишин разом зі своїми помічниками-охоронцями. Депутат переважно вітався зі знайомими, говорив по телефону і за жодних умов не бажав ні приєднуватись до пікету, ні пояснювати людям, по суті, своїм виборцям, чому його колеги з місцевої ради так їх зневажають. Із журналістами пан Михальчинин не захотів спілкуватись, активістам з «Автономного опору» коротко кинув, мовляв, у забудовах, все законно, а комусь щось не подобається – звертайтеся до суду. І відвернувся спиною.

IMG_1777
А тим часом один з його помічників-охоронців заради чи то розваги, чи то демонстрації безкарності, чи то хизування, чи то…. Власне, він забрав у активісти «Автономного опору» плакат із гаслом і хотів було його порвати, але коли побачив, що його фотографує «Ні корупції!», сам став зухвало позувати з плакатом. На прохання дівчини віддати їй плакат, помічник-охоронець народного депутата Україні від ВО «Свобода» заявив, щоб вона його не провокувала. Це ексклюзивні світлини «Ні корупції!»

IMG_1782IMG_1783IMG_1788
Насамкінець – стосовно людей, що стоять за будівництвом, яке так дошкуляє мешканцям Львова. За інформацією «Автономного опору», за будівництвом по вул. Озаркевича нині стоїть фіктивна фірма ТОВ «Розвиток нерухомості». Коли пристрасті вщухнуть, будівництвом займатиметься компанія «Інтеграл». Будівництво по вул. Тарнавського провадить компанія «БудІнвест». Обидві фірми наближені до львівських бізнесменів братів Дубневичів. Один з братів – Ярослав Дубневич – народний депутат України. Його брат - Богдан Дубневич – у Верховну Раду хоч і балотувався, та не потрапив. У перегонах по округу його обійшов той таки Юрко Михальчишин з підтримкою більшості виборців.

Ну от і яка між ними, народолюбцями, тепер різниця?

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Ернст Мюллер (ФОТО) спеціально для «Ні корупції!»