Березняки проти незаконної забудови

Фото зі сторінки Ігоря Луценка у Фейсбуці

Фото зі сторінки Ігоря Луценка у Фейсбуці

Ігор Луценко: Сьогодні ми взяли штурмом будівництво на Серафимовича. Могутнім бетонним парканом огородили зелену зону з деревами, кущами і травою, на око – гектарів зо два. Паркан підсилили металічними щитами, щоб крізь щілини ніхто не міг просочитись і щоб нічого не видно було. Всередину посадили близько 25 "тітушок".

Об 11-30 зібралося близько двох сотень місцевих. Півгодини, а то й 40 хвилин тривали усілякі промови. Ця фаза мітингу завжди гнітить мене своєю нудністю. Хоча й, мабуть, вона необхідна.
Мене здивували, що не було жодної телекамери. Хоча до 12 там вже було чоловік 300, і це масштабна подія для столиці.
Десь о пів на першу був перший штурм воріт. "Тітушки", за законами фортифікаційної війни, тримали ворота зсередини, підпирали їх палками та стовпами. Виламані секції воріт негайно закривали спеціально заготовленими щитами.
Їм би не вистачило щитів, бо місцеві активно здирали металічні листи воріт, але втрутилася міліція, котра з явною неохотою стала живою стіною перед ворітьми.
Тоді я вже помітив, що серед пересічних киян немало рішуче налаштованих чоловіків, котрі готові йти битися з "тітушками". Таким народом можна пишатися.
Олексій Гриценко запропонував піти в обхід, проникнути на територію і відчинити ворота зсередини, відтіснивши "тітушок". Я збігав за мотоциклетними рукавицями. З нами були готові лізти декілька міцних місцевих.
Отже, ми підлізли під паркан – Олексій ГриценкоAnatol Velimovsky. Це був момент істини – до нас побігли десяток спортсменів. Врятувало те, що ці люди звикли діяти за командою – а команди бити нас не було. Ми почали з ними говорити. Я пожартував, що ми – загін помічників народних депутатів (це так і було). Підліз фотокор (спасибі йому, з камерю набагато спокійніше). Ми зразу попрямували до воріт, "тітушки" розгубилися, як розгубилися і міліціянти, коли ми почали ламати ворота зсередини.
Моменти, коли перший проникаєш на оборонюване будівництво, я завжди яскраво памʼятаю. Буває дуже – по-різному.
Ворота розчинили, і народ зайшов на територію. "Тітушки" розгубилися, їх загнали до дальніх воріт, і врешті витіснили з території. Приїхала камера "плюсів".
Усі ворота демонтували. Місцеві дівчата, котрі постійно чергували під парканом, негайно пересунули свій пікет на звільнену територію.
Тепер головне – утримати цей вільний простір. Допомогти зараз може кожен – просто приїхавши і морально підтримавши тих, хто збирається чергувати на території. Закон на боці киян, бо діє мораторій на видалення зелених насаджень.