Український бунт. Осмислений, але нещадний

 

Oksana Denisova, UP

Майже всю ніч з 2 на 3 липня міліціонери смт Врадіївка на Миколаївщині просиділи в підвалі свого райвідділку.
Місцева громада повстала на захист 29-річної Ірини Крашкової, у зґвалтуванні та побитті якої підозрюються двоє правоохоронців.

Розлючені мешканці звинувачують фігурантів справи в інших злочинах і кажуть, що давно втомилися від їхнього свавілля. Люди свідомі того, що в майбутньому їм можуть помститися, але відступати не збираються.

"Прославилася наша Врадіївка, та тільки не з того боку", – сумно зітхають місцеві дівчата.

Напередодні вони, серед інших, брали участь у штурмі місцевого райвідділу міліції. Сама ж будівля виглядає характерно для об'єкту розгрому: шибки вибиті, на порозі та дверях кров, на підвіконнях сліди займання.

Усередині – кілька міліціонерів, і приблизно 2 загони спецпризначенців, які, щоправда, ніяк себе не проявляють. За інформацією джерел, їхні командири відмовилися виступати проти народу.

Громада чергує на вулиці біля будівлі, більше сотні людей постійно знаходяться тут. Ближче до кінця робочого дня їхня кількість істотно збільшується. Опозиційні депутати встановлюють добове чергування.

Усі чекають на рішення суду щодо обрання запобіжного заходу щодо похресника керівника міліції Миколаївщини Євгена Дрижака. Завдяки розголосу та тиску громади він доправлений до обласної прокуратури у супроводі "Альфи". Двоє інших підозрюваних, Дмитро Поліщук та Сергій Рябиненко, вже кілька днів знаходяться у СІЗО. За інформацією УП, вони почали змінювати свідчення. Спочатку вони підтверджували, що скоїли злочин втрьох, тепер кажуть, що їх було лише двоє.

Однак саме Дрижака, якого відмазують ретельніше за інших, місцеві мешканці вважаютьголовним ініціатором зґвалтування та побиття Ірини Крашкової.

"Все розпочалося ще на дискотеці, яка знаходиться у парку, біля нашого будинку культури. Дрижак почав там робити Ірі різні пропозиції, у підсумку вона з тієї дискотеки пішла, але вони вже втрьох наздогнали її на дорозі, кинули в машину й вивезли до лісосмуги. Першим її зґвалтував саме Дрижак, потім він спитав у свого колеги Поліщука й у таксиста Рябиненка, чи хочуть вони приєднатися. Таксист відмовився", – розповідають знайомі Крашкової.

"Потім ці троє побили її та кинули в лісі. Іра втратила свідомість і вони думали, що вона померла, тому поїхали, щоб пізніше повернутися й закопати. Але вона отямилася й відповзла від місця злочину.

Вона розповіла, що лежала в траві та чула, як вони повернулися й обшукували місцевість з ліхтарями. Потім, вже під ранок, Іра доповзла до села Сирове, вийшла гола й побита майже в центрі села, а там вже люди їй допомогли і відвезли до медпункту", – додають інші знайомі потерпілої.

Першу допомогу дівчині було надано в сільській медустанові. Приблизно за добу її транспортували до лікарні у Миколаїв, де головний лікар, а за сумісництвом дружина голови райадміністрації Врадіївки, намагалася змусити підлеглих сфальсифікувати аналізи.

"Лікарі наші районні, до яких її привезли із самого спочатку, кажуть, що в неї були дуже сильно пошкоджені статеві органи. Крім того, їй практично розірвали рота, насипали піску в різні місця. Словом, знущалися з неї по-звірячому", – кажуть селяни.

Вони також спростовують алібі Дрижака, який нібито всю ніч перебував на чергуванні, не виходячи з міліцейської будівлі. Камери спостереження, що їх розташовано біля центрального входу відділку, і справді не зафіксували виходу міліціонера з приміщення.

Але в райвідділку існує ще задній двір, де немає камер. Маючи потрібні ключі, через дві пари воріт цим шляхом можна вийти з іншого боку вулиці. І саме ним, за словами місцевих, міліціонери користуються в разі необхідності піти "у самоволку" під час чергувань. І саме цим шляхом Дрижак міг вийти з будівлі міліції і повернутися туди ж після злочину, забезпечуючи собі алібі.

"Щоб ви розуміли ступінь цинізму, зранку після зґвалтування Дрижак у складі слідчо-оперативної групи, нібито прямо з дільниці, ще й поїхав допитувати Ірину у медпункт. 27 червня – це четвер, по четвергах і неділях у нас базар, з'їжджається весь район, тому, як ви розумієте, вже з самого ранку про цей злочин знали всі без винятку", – розповідає домогосподарка Олена.

"А в неділю він приїхав на базар купити собі малинки. Так люди погнали його прямо з базару до РОВД, а коли він забіг усередину і замкнувся там, люди почали стихійний мітинг з вимогою видати його або заарештувати. Поліщук і Рябиненко тоді вже були затримані",– додає вона.

Міліціонери не відреагували на протест. Тому ближче до ночі народ остаточно розлютився.

У будівлю полетіли яйця, каміння, а потім і пляшки з запальною сумішшю. Перед цим, щоправда, без вогню, громада атакувала приміщення районного суду. Із восьми з половиною тисяч мешканців Врадіївки, щонайменше півтори тисячі взяли участь у штурмі кожної з двох держустанов.

Загалом усі опитані люди солідарні в описі винуватців. Найбільш нахабним за їхніми словами є "генеральський похресник" Євген Дрижак, "усі знають, що всі міліцейські тортури – його рук справа".

Зокрема, йому закидають доведення до самогубства трьох підозрюваних у вбивстві іншої мешканки Врадіївки – 14-тирічної Аліни Поркул, що було скоєне в січні 2011 року. Люди вважають, що міліціонери тоді тортурами вибили зізнання в невинних.

Другий фігурант справи – племінник одного з районних прокурорів Миколаєва Дмитро Поліщук – тихіший, але дуже хитрий. А про таксиста Сергія Рябиненка взагалі нічого поганого не кажуть, "наче нормальний хлопчина, і родина в нього нормальна, мабуть вони його залякали".

Самі ж люди у Врадіївці також залякані. Вони підозрюють, що місцева міліцейська верхівка помститься їм після того, як спаде інформаційна хвиля.

"Звичайно, люди бояться. Бояться, бо зараз все вщухне, а через пару місяців вони почнуть нас давити. Вони ж безкарні, царюють тут безроздільно. Увесь наш район розпайований між Парсенюком, прокурором Мочалком та місцевими чиновниками, і вони всі між собою – куми, свати й брати.

Люди бояться, але все одно будуть бити їм морди, бо відступати далі нікуди. Треба або валити їх, або валити з України. А мені, наприклад, їхати нема куди", – зізнається один з активних протестувальників.

Журналісти залишили мешканцям Врадіївки свої телефони на випадок розборок, "коли все вщухне".

А для місцевої "еліти" є щонайменше одна погана новин: представники головного управління МВС, які працюють у Врадіївці, у приватній бесіді зізналися, що з міністерства їм "дано команду якомога об'єктивніше розслідувати цю справу".

У перекладі на людську мову, це означає – "Дозволено зливати!"

Оксана Денисова, УП