Під Радою активісти показали галерею гіпотетично “загрозливих” предметів

КедиКеди, ноутбук, шпилька, ножиці, держак від прапора, пакет, скрипка і смичок...

Це предмети, які 20 червня під час імпровізованої акції протесту в Києві увійшли до так званої галереї гіпотетично небезпечних предметів.

Через них, на думку активістів громадського руху “Відсіч”, міліція може обмежити право на мирне зібрання.

 

23 активістів, які зібрались під Верховною радою, аби своєю акцією протесту сказати, що це стане можливим по тому, як Верховна рада прийме розроблений  допоміжним органом при Президентові України – Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства та  Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин законопроект "Про свободу мирних зібрань" у редакції від 3 червня 2013 року.

Експерт Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” Володимир Чемерис каже, що законопроект активно лобіюється Адміністрацією Президента та Міністерством внутрішніх справ: "Він (законопроект - ММ) розроблений у надрах Адміністрації Президента, зокрема, Радником Президента Мариною Ставнійчук та активно підтримується керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Міністр Захарченко та його заступник Ратушняк заявили, що вони підтримують цей законопроект і пропонують внести такі положення, які говорять, що не можна приносити із собою на мітинг небезпечні предмети. Що таке небезпечні предмети?  Більш докладно міліціонери не розказали. Відтак, цілком можливо,  що вони під небезпечними предметами можуть мати на увазі і кеди, і пакети, і держак від прапорів, і будь-які інші речі, які вони будуть вважати небезпечними. Невідомо, як вони будуть перевіряти, чи приносяться ці небезпечні предмети. Або це буде, як у Росії, коли люди будуть проходити через металошукачі, чи вони запропонують обшукувати усіх учасників мітингу для того, щоб вилучити у них небезпечні предмети. Тобто, насправді те, що говорить МВС, показує, яким може стати цей Закон після проходження його через Верховну ради. Тобто, люди будуть повідомляти про свої дії, ходити строєм і показувати, що у них знаходить у кишенях".

Володимир Чемерис стверджує, що спеціальний Закон є необов'язковим: "Насправді ані Європейський суд, ані європейська спільнота не вимагають спеціального Закону. Спеціальний Закон є в Росії і Білорусії. Ми бачимо, що там відбувається. У багатьох країнах немає спеціального Закону і немає терміну повідомлення. Очевидно, якщо наростають соціальні і політичні протести, влада хоче обмежити свободу зібрань. Філософське значення свободи означає, щоб  її реалізувати було так просто, як випити склянку води. Українське громадянське суспільство, яке не допустило ухвалення подібного законопроекту, виявилось сильнішим, ніж у Росії. Поки що воно відстоює свій острівок свободи...” 

Законопроект "Про свободу мирних зібрань" викликав розбіжності серед громадських організацій, які вносили свої правки до цього законопроекту. Суть цих розбіжностей підсумовує голова правління інформаційного центру “Майдан Моніторинг” Наталка Зубар: “Я дуже багато розмовляла останнього тижня як з противниками, так і з прихильниками закону. В результаті я бачу таке.

Принципова різниця в підходах сторін в тому що:

- одна сторона вважає право на мирні зібрання абсолютним, яке ніяким обмеженням не підлягає. Вони прирівнюють його праву на повстання;

- друга сторона вважає, що це право абсолютним не є, і законодавче регулювання цього права має гармонізувати суспільні відносини;

- третя сторона (влада) вважає, що треба обмежити все, що тільки можна, "даби чево не вишло" ("прибули в одне місце з різними намірами”). Цікаво, що третя сторона взагалі не бере участі в дискусії. А є ще четверта сторона - 99% громадян України, яким взагалі це глибоко байдуже, вони не знають про цю тему і десь так знати не хочуть.

Я вважаю, що замість продовжувати безперспективну суперечку між першою та другою сторонами, треба натомість залучити до дискусії владу (тоді на контрасті буде краще видно, в чому відмінність між підходами) та громадян, щоб вони взагалі зацікавилися цим питанням в принципі.

Змістом дискусії має бути саме світоглядна позиція - про рамки обмежень свободи мирних зібрань, а не вдаватись до взаємних образ”.

Це вже другий протест проти законопроекту. Перший відбувся 12 червня. Тоді Всеукраїнська молодіжна громадська організації “Фундація Регіональних Ініціатив” та громадський рух "Відсіч" протестували проти низки положень законопроекту, зокрема, проти повідомлення про мітинг за 48 годин, формулювання положення, яке унеможливлює проведення спонтанного зібрання, вводить віковий ценз учасників протесту, передбачає кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду та вимагає відтіснення учасників зібрання від адміністративних будівель.

Микола Мирний

Ні корупції