Влада вирішила допомогти «падаючим» металургійним олігархам

Фото з сайту ua-ekonomist.com

Фото з сайту ua-ekonomist.com

Уряд України рятує металургійну галузь пільгами і преференціями, сподіваючись, що вона буде локомотивом економіки. Експерти називають галузь державою в державі.

Реагуючи на кризу в металургійній галузі, викликану надвиробництвом, падінням цін і попиту на метал на світовому ринку, Україна знову вдалася до держпідтримки приватних компаній. Уряд підписав 14 червня меморандум з металургійними підприємствами, що передбачає надання їм цілого ряду пільг і преференцій. У Києві сподіваються, що металургія залишиться локомотивом української економіки, пише korrespondent.net.

Серед причин скорочення світового споживання сталі автори складеного в Брюсселі «Плану дій щодо забезпечення конкурентоспроможної і стабільної сталеливарної промисловості в Європі» називають фінансову кризу 2008 року, перевиробництво продукції в галузі, а також демпінг з боку Китаю, на частку якого припадає вже половина світового випуску сталі . У ЄС за останні два роки попит на сталь знизився на 27 відсотків, виробництво її впало на 10 відсотків. Як наслідок, наголошується в документі, закрилося кілька підприємств, і було втрачено 40 тисяч робочих місць.

На відміну від ЄС, в Україні металургійні заводи не закривали і людей не звільняли. Однак ситуація і там зовсім складна. Гендиректор об'єднання «Металургпром» Василь Харахулах заявляв в українській пресі, що «в металургійній галузі в 2012 році не було жодного рентабельного підприємства - всі понесли збитки». За словами Харахулаха, підприємства галузі втратили в 2012 році 13,700 млрд гривень (близько 1,37 мільярда євро у перерахунку), що на 9,5 мільярда більше, ніж у 2011 році.

Треба сказати, що українські металурги опинилися у ще більш важкому становищі, ніж їхні європейські колеги, оскільки були змушені купувати газ у Росії за вищими цінами. Так, середня ціна поставок на Україну російського газу в 2012 році склала 424,5 долара за тисячу кубометрів. Тоді як для Німеччини вона не перевищувала 353 доларів.

Уряд України і представники металургів за закритими дверима останні півроку розробляли заходи з держпідтримки підприємств галузі. Підсумком стало підписання 14 червня прем'єр-міністром Миколою Азаровим меморандуму про взаєморозуміння з металургійними компаніями. «Уряд не допустить, щоб гірничо-металургійний комплекс повторив європейський сценарій. Українські підприємства цієї галузі закриватися не будуть», - пообіцяв Азаров.

Текст меморандуму не опублікований, але раніше практично всі українські уряди підписували подібні документи. Вони, як правило, передбачали цілий ряд пільг, преференцій та інших видів підтримки приватних компаній з боку держави. Чиновники пояснювали це тим, що металургійна галузь є локомотивом української економіки і приносить близько чверті валютної виручки.

Проте директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що цей «локомотив» зараз більш схожий на державу в державі. «У металургії обертаються величезні кошти. Але вони зазвичай залишаються всередині галузі, і люди навколо цього будують свій бізнес », - пояснив економіст в інтерв'ю DW.

А що ж чекає українську металургію у разі підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС і створення зони вільної торгівлі, в рамках якої державний протекціонізм буде сильно обмежений? Уповноважений уряду з євроінтеграції Валерій П'ятницький ухилився від прямої відповіді на це питання DW, згадавши лише про зняття торгових бар'єрів. «З європейської сторони всі мита будуть встановлені на нульовому рівні. Це буде повна лібералізація », - резюмував П'ятницький.

 Економіст