Медіа-юрист Людмила Панкратова: “Проблема в тому, що журналістів складно ідентифікувати у натовпі”

23 травня з трибуни Верховної Ради депутатка (Партія регіонів) Інна Богословська наголосила на тому, що побита 18 травня журналістка 5 каналу Ольга Сніцарчук була без бейджика: "Слідству необхідно звернути увагу на те, що побита під час масових акцій протесту в столиці 18 травня журналістка «5 каналу» Ольга Сніцарчук під час інциденту була без бейджа, а також за журналісткою "можна помітити фашистські нахили".

Сама ж Ольга Сніцарчук в ефірі програми "Час. Підсумки дня" так описувала події перешкоджання її професійної діяльності: "Звичайно ми виконували свої професійні обов'язки. Ми побачили бійку. Звичайно, ми підбігли. Я почала телефонувати своєму оператору, але він не брав слухавку. Звичайно, я дістала мобільний телефон. Зараз мобільні пристрої дозволяють якісно знімати для телебачення в тому числі, Владислав (Содель - Ні корупції!) знімав фотоапаратом. Ми знімали, як молодики у спортивному вбранні з однаковими зачісками, з однаковими матюками тлумали якихось людей. Пізніше, я зрозуміла, що це був конфлікт зі свободівцями... Ми почали знімати. На це все дивився, напевно, цілий загін Беркуту, стояли міліціонери. Ми це все знімали, і в якийсь момент увага молодчиків перевернулася у наш бік, вони почали задиратися до нас... Спочатку у Владислава вони хотіли вихопити камеру, вигукувати лайку... Коли ситуація стала загрозливою, Владислав почав кричати "Міліція!", коли ці рухи тільки посилилися, я стала кричати "Міліція! Журналісти!" Я була шокована, тому що я то зняла бейдж, але на Владові був бейдж і на ньому було великими літерами написано слово "Преса"".

"Ні корупції!" звернулась до медіа-юриста Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової з запитанням, чи перестає журналіст без бейджика бути журналістом, як це сталось у випадку із Ольгою Сніцарчук 18 травня.

1319699307_pankratova-lyudmila

Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова

Людмила Панкратова: "Так, насправді бейдж з прізвищем ім'ям та по-батькові і фотографією журналіста є підтвердженням того, що дана особа є журналістом, а відтак користується професійними правами, визначеними законодавством:

Ст. 25 Закону України "Про інформацію":
- під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо та відеозаписи з застосування необхідних технічних засобів;
- безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться;

- не розкривати джерела інформації;
- після пред"явлення документа, що засвідчує професійну належність працівник ЗМІ має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків. визначених законом.

Ст. 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу)" говорить, що журналіст має право "по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан".

Проблеми, які виникають при кваліфікації кримінальних справ за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та при подальшому доведенні складу злочину, передбаченого ст. 171 КК України, пов'язані, зокрема, з тим, що журналістів складно ідентифікувати у натовпі.

Наявність бейджу впливає на кваліфікацію злочину: якщо ви просто громадянин з фотокамерою - тоді найпевніше злочин буде кваліковано як хуліганство - (ст. 296) або нанесення легких телісних ушкоджень - (ст. 126), оскільки особа, яка перешкоджає журналістові знімати/збирати інформацію, не усвідомлює, що ви- журналіст. Більше того, всі події у таких ситуаціях відбуваються швидко, тому немає часу пояснювати та доводити, діставати посвідчення. Наявність ідентифікації як журналіста - це і є функція бейджа. Якщо такий бейдж (або прес-картка, або жилет, пов"язка, мікрофон з позначенням каналу, камера з наліпкою каналу) - видно здалеку, це один з аргументів на користь того, що справа буде порушена і доведена до суду за ст. 171 КК України, а не за іншими статтями.

Для прикладу можу згадати справу фотокора Віталія Данильченка, який постраждав під час проведення зйомок суспільно важливої події - рейдерського захоплення заводу Таврія. Але у нього не було жодної відзнаки, що він є фотокором та журналістом. Особа, яка нанесла йому тілесні ушкодження потім на слідстві і суді переконливо говорила, що не знала, що людина з фотокамерою є журналістом, а тому не мала умислу на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Слідство та суди всіх інстанцій погодилися з тим, що умислу на перешкоджання роботі журналіста не було. Жоден із свідків не вказав, що у Данильченка був бейдж, а посвідчення він дістати не встиг.

При цьому, навіть за відсутності бейджу журналіст залишається журналістом. Думаю, що у пані Снісарчук також було посвідчення, але вона не встигла його дістати", - прокоментувала ситуацію медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси з десятирічним досвідом адвоката з питань трудового, комерційного права, інформаційних спорів та захисту прав людини Людмила Панкратова.

Микола Мирний
Ні корупції!