“Чиновників більше не навчають антикорупційній діяльності”

 Голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак. Фото ТВі

Голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак. Фото ТВі

Цього тижня Верховна Рада завершила прийняття пакету з чотирьох антикорупційних законів, які були необхідні для виконання плану дій з візової лібералізації з Євросоюзом. І опозиція, і більшість голосували спільно.

Останнім у цьому переліку став закон про введення кримінальної відповідальності для юридичних осіб. Їх зможуть притягати за тероризм, хабарництво, незаконне збагачення та зловживання впливом. За це юридичні особи можуть карати: або штрафом – від 5 тисяч до 75 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацією майна, або ліквідацією. Останнє найбільш суворе покарання можливе винятково за злочин, пов’язаний із терористичною діяльністю.

Про це у програмі "Знак оклику! Щодня" говорять голова Комітету ВР з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією Віктор Чумак та голова громадської організації "Антикорупційна рада України", яка є членом Глобального договору ООН Богдан Якимюк.

Артем Шевченко: Розтлумачте, будь ласка, нові норми закону, який дозволяє притягати до відповідальності юридичних осіб, адже для України це доволі радикальна новація.

Віктор Чумак: Це справді серйозна новація, оскільки наш Кримінальний кодекс побудований винятково на принципі, що відповідальність несуть фізичні особи. У кримінальному праві це новий підхід – коли до відповідальності притягують юридичних осіб. Це є одна з вимог декількох конвенцій ООН щодо боротьби з корупцією, зокрема Європейської конвенції, які підписала Україна і щодо яких є зобов’язання. Також це було однією з рекомендацій організації, що опікується боротьбою і протидією корупції в Європі – GRECO.

Отже, тепер за корупційні порушення, зловживання можна притягнути не тільки службову посадову особу цієї юридичної особи, а й саму юридичну особу, якщо ці зловживання будуть робити на її користь. Якщо ця юридична особа отримуватиме від правопорушень якісь переваги чи преференції в певній сфері бізнесової діяльності.

Все це стає ще одним запобіжником у корупційній діяльності, тому що тепер будь-яка посадова особа фірми, організації, товариства думатиме перед тим, як робити якісь корупційні порушення. В законі чітко прописано відповідальність за корупційні правопорушення, а також за тероризм. Тероризм дуже близько стоїть до корупційних правопорушень, тому що, як правило, фінансують або здійснюють терористичні акти за рахунок відмивання брудних коштів. Тому, коли ми кажемо про тероризм, то повинні чітко розуміти, що для цього мають бути певні дії з відмивання коштів.

Артем Шевченко: Українське правосуддя готове відразу розпочинати кримінальні провадження щодо юридичних осіб чи цього треба ще навчити правоохоронців, потрібні певні зміни вносити в КПК?

Богдан Якимюк: Передусім хочу відзначити, що сьогодні Комітет з антикорупційної політики ВР провів надзвичайно велику роботу. Фактично в державі залишилася єдина інстанція, яка приділяє значну увагу розробленню і впровадженню антикорупційної політики.

Щодо закону про кримінальну відповідальність юридичих осіб, то однією з вимог GRECO – групи держав проти корупції – саме є врегулювання питання незалежності судової гілки влади і адміністративного судочинства, які сьогодні ще не виконано. В який спосіб буде реалізовано цей закон на рівні підзаконних актів, яким буде механізм впровадження – це те, чому необхідно приділити особливу увагу. Ці механізми повинні відповідати вимогам закону, рекомендаціям GRECO і бути об’єктивними й обґрунтованими.

Артем Шевченко: А чи не дасть цей закон владі додатковий важіль тиску на бізнес-середовище, на непідконтрольні медіа, на бізнесменів, які в той чи інший спосіб фінансують опозиційні партії, сили, рухи, особливо це актуально напередодні президентських виборів 2015 року? Ми бачимо, що загострюється ситуація на вулицях постійно, а тут ще такий козир – можливість притягати до кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Віктор Чумак: Не можна любити країну, коли ти перебуваєш у владі чи в опозиції. Так, справді, це може дати певний важіль тиску. Можу цілком погодитися, що будь-який закон, який має репресивний характер за своєю суттю, може бути  використаний як важіль тиску, впливу й таке інше.

Зрозумійте, питання не в суті закону, а у виконавцях, адже закони виконують люди. У тому числі імплементацію цих законодавчих новел, які є в нашому антикорупційному законодавстві, теж буде покладено на певні органи, як-от: Генеральна прокуратура, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки. Питання виникає – наскільки ці правоохоронні органи будуть спроможні виконувати норми закону. Це перше. І друге: все це залежатиме значною мірою від ще однієї гілки влади, яка забезпечує справедливість у державі, правосуддя, – від судів, які мають виконувати цей закон, і від яких залежатиме запровадження правозастосовчої практики цього нормативного документа.

Не можна робити закони добрі чи погані, коли ти у владі, і так само не можна робити добрі чи погані закони, коли ти в опозиції. Якщо є необхідність зробити системно законодавче поле для протидії і боротьби з корупцією, то його треба робити, незважаючи на те, де ти – у владі чи в опозиції.

Артем Шевченко: Не можу не згадати останнє опитування Інституту соціології Національної академії наук, яке було сьогодні оприлюдено, – 1% громадян довіряють міліції, органам внутрішніх справ. Раніше було значно більше.

Віктор Чумак: Так, справді, у даних вказано “повністю довіряю – близько 1%”. Зауважу, там навіть 1% немає, а 0,8%. І це біда. На сьогодні в нас є законодавча система, і з прийняттям цих чотирьох законів тепер маємо достатньо системне законодавство щодо протидії корупції. Крім кримінальної відповідальності юридичних осіб, серед ключових є такі: 28/02 – “криміналізація всіх корупційних правопорушень”.

Раніше в нас була подвійна юрисдикція – і кримінальне, і адміністративне покарання за одні й ті самі види злочинів, залежно від розміру хабара. Тепер немає адміністративної відповідальності за хабарництво, яке зараз називається уже “неправомірна вигода”. Є тільки кримінальна відповідальність. Окрім того, впроваджено так зване поняття “пропозиції неправомірної вигоди”. Тобто є відповідальність не тільки за сам факт отримання хабара, а й за пропозицію взяти хабар.

Далі закон 28/03 – встановлює порядок спеціальної конфіскації майна, інших об’єктів, що стали предметом корупційних оборудок. Тепер можна абсолютно чітко зрозуміти, зокрема корупціонери мають розуміти: все, що їм надано у вигляді цієї неправомірної вигоди, хабара, буде конфісковано, незважаючи на те, де воно опинилося і до кого потрапило.

28/37 – доволі широкий законопроект, який вносить зміни в деякі закони України. Головне, на чому я хотів би акцентувати, – це те, що стає публічним реєстр осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення. Через це доволі серйозно змінюються вимоги до декларацій чиновників, тобто тепер необхідно вказувати не тільки суму доходів, а й джерела їх отримання. Це робить систему звітування більш прозорою. Декларації чиновників мають міститися на сайтах відомств упродовж року, їх можна переглядати, вивчати і так далі. В міністерствах і відомствах буде створено органи, які здійснюватимуть контроль за цими деклараціями, чого раніше не було. Арифметичний і логічний контроль. Тобто якщо чиновник отримує середню зарплату за рік 60 тисяч гривень, то, відповідно, виникатиме питання – звідки в нього автомобіль за 60 тисяч доларів і таке інше.

І ще одна суттєва новація – запровадження експертизи нормативно-правових актів або її підсилення аж до того, що таку антикорупційну експертизу проводитимуть над чинними нормативними актами, і в тому числі над проектами законів, які подають у парламент.

Артем Шевченко: Наскільки цей пакет законів наблизить нас до Європи на шляху візової лібералізації? Адже цього тижня з’явився дуже критичний звіт групи країн з боротьби з корупцією GRECO, хоча й охоплює інший період, але такий звіт є. По суті, там констатовано імітацію боротьби з корупцією, розкритиковано бездіяльність національного антикорупційного комітету. Цей пакет, який було затверджено впродовж двох останніх тижнів, поліпшить цю ситуацію чи ні?

Богдан Якимюк: Насамперед треба сказати, що за короткий період часу,  квітень-травень, Верховна Рада розробила низку законодавчих ініціатив, які було ухвалено, проте також є чимало проблем, які, зокрема, відзначено у звіті GRECO. Уявіть собі: із 13 рекомендацій GRECO на сьогодні виконано лише дві.

Головне те, що GRECO кардинально переглянула свою позицію щодо національного антикорупційного комітету при президентові. Адже спершу вона погодилася з ним, сприйняла як антикорупційний орган, але потім, через півтора року, з’ясувалося, що він жодного разу не збирався, не проводив ніякої діяльності, по суті, був мертвим. Відтак GRECO зробила висновок, що такий орган не працює. Крім того, він має статус дорадчого органу при президентові. Як представник громадськості хочу сказати, що в цьому комітеті взагалі немає представництва громадських організацій.

Іще один момент – це те, що, на жаль, Верховна Рада провалила створення окремого антикорупційного органу. У нас є певна українська специфіка – для того, щоб була ефективна антикорупційна політика в державі, потрібен цей окремий національний антикорупційний орган, який би здійснював і впроваджував цю політику в Україні.

Наступний момент, що його відзначила GRECO, – звернула увагу на те, що в Україні ухвалено величезну антикорупційну стратегію, яку схвалено указом президента. Можна погодитися з тим, що вона є всеосяжною, але на рівні імплементації цієї стратегії є величезні проблеми. GRECO у своєму звіті каже про те, що вітає прийняття державної антикорупційної програми, яку затверджено на виконання вимог цієї стратегії, але ми, коаліція громадських організацій, промоніторили її і виявили, що програма не виконується навіть на “трійку”. Уявіть собі: 820 мільйонів гривень – вартість цієї програми, 95% коштів мають піти на Міністерство охорони здоров’я – “найбільш корупційний” орган у нашій країні.

Щодо найкорупційнішого, то у звіті GRECO йдеться, що потрібно приділити значну увагу системі державних закупівель, бо вони є найбільш корумпованою сферою сьогодні в Україні, там обертаються мільярди гривень, які осідають у кишенях чиновників.

Віктор Чумак: У звіті GRECO сказано, що відбувся відкат назад у системі тендерних закупівель після прийняття законодавства. Сьогодні на порядку денному стоїть законопроект 22/07, поданий опозиційними депутатами, який робить прозороми закупівлі держпідприємств за так звані власні кошти.

Артем Шевченко: Це ті, які було виведено з-під тендерного законодавства минулого року?

Віктор Чумак: Абсолютно правильно. Ми хотіли повернути їх хоча би для підзвітності. Жодним чином ми не влазили в те, що їм потрібна оперативність у проведенні тендерних процедур. Будь ласка, закупівлі проводитимуть без тендерних процедур, але суспільство має знати, куди пішли ці кошти, за якою ціною провели закупівлю, щоб не було таких кричущих випадків, коли малина коштує 672 гривні або лавочки 60 тисяч і так далі. Поки що в залі парламенту немає єдності щодо ухвалення цього законопроекту. Пропонуємо, щоби протягом трьох днів ми знали про результати тендерних закупівель. Наразі цього немає.

Артем Шевченко: Що це за антикорупційний комітет? Його створено три роки тому. Хто входить до його складу, коли він збирається, які рішення приймають? Чи це просто паперова інструкція зі створення органу, якого немає?

Віктор Чумак: Ситуація така, що цей орган має статус дорадчого при президентові. А GRECO говорить зовсім про інше – про незалежний орган для вироблення і моніторингу антикорупційної політики. Тобто йдеться про орган не правоохоронного типу, не такої собі міні-прокуратури чи міні-СБУ…

Богдан Якимюк: Можливо, щось на кшталт Рахункової палати…

Віктор Чумак: Має бути орган, який би виробляв і моніторив реалізацію антикорупційної політики в країні, давав би рекомендації щодо поліпшення. GRECO говорить саме про такий тип органу. Хоча, в принципі, для завершення системної протидії корупції повинно бути два такі органи – антикорупційний комітет, який не має правоохоронних функцій, і ще якась структура, слідчий комітет, антикорупційне бюро чи щось інше, яке б мало правоохоронні функції, проводило слідство, розслідування випадків корупції – Державне бюро розслідувань, як написано в КПК. Це те, що ми можемо колись створити. Але зазначу, що відтермінування до 2015 року – це яскравий приклад політичної волі, як у нас хочуть боротися з корупцією.

Богдан Якимюк: За відсутності виконання цієї рекомендації GRECO  не схвалить звіту України про антикорупційну політику, що має з’явитися буквально в червні. І навряд це стане підставою для полегшення лібералізаційних відносин України з ЄС і підписання Угоди про асоціацію.

Артем Шевченко: Невже цей пакет законопроектів не переважить пустопорожність цього національного антикорупційного комітету, відсутність прогресу?

Богдан Якимюк: Певний прогрес є, але річ у тім, що є чітка кількість вимог, які поставила група GRECO. І якщо їх не буде виконано, то тут не може щось переважити на іншим. Однозначно треба відзначити цю величезну роботу, яку було проведено на законодавчому рівні для ухвалення пакета нових антикорупційних законів.

Однак маємо також констатувати ще один момент, який сьогодні не обговорюють. GRECO у своєму звіті говорить про позитив у впровадженні антикорупційного навчання, тренінгів серед держслужбовців. Натомість хочу повідомити ексклюзивну новину – єдиний антикорупційний навчальний курс було запроваджено два роки тому в Національній академії державного управління при Президентові. А сьогодні Вченою радою затверджено новий навчальний план, де повністю зняли з викладання курс із запобігання і протидії корупції. Припинили навчати чиновників антикорупційній діяльності. Ось так зривається виконання національної антикорупційної стратегії, схваленої президентом. А в цій стратегії чітко зазначено вимогу про впровадження таких курсів.

Чиновників припинили навчати антикорупційній діяльності – так зривається виконання національної антикорупційної стратегії, схваленої президентомАртем Шевченко: Цей випадок, а також голосування спільно з владою, бо навряд ви зібрали б самостійно потрібну кількість голосів під цим пакетом законопроектів, вас не заколихало? Влада начебто голосує, бо їй потрібна Угода з ЄС, потрібен План дій із лібералізації і задля цього вона навіть створить антикорупційний комітет, але він буде абсолютно недієвим. Чи не станеться те саме з новими законами?

Віктор Чумак: Ризик є, але це не означає, що їх не потрібно приймати. Скажу навіть більше: ці закони спочатку подавав Кабмін у цілком іншій редакції. Питання стало руба, тому що, за великим рахунком, влада самостійно не мала голосів для ухвалення цих законопроектів. Але всі розуміли, що це необхідно. Тому ми стали рівноправними суб’єктами в переговорах щодо ухвалення цих законопроектів, стали суб’єктами їх висування.

На сьогодні народними депутатами подано 1300 законопроектів, із них ухвалено в цілому всього 15. На мою думку, це дуже добре, що їх мало, бо, відверто кажучи, більшість законопроектів мають лобістський характер. Із цих 15 законопроектів чотири – антикорупційні. Персональне голосування, яке запроваджено, вимагає від влади – а є необхідність, тиск, зобов’язання – приймати такі законопроекти, на редакції яких наполягає опозиція. Без сумніву, вони мають компромісний характер, я хотів би, щоб вони були жорсткіші, проте на сьогодні це є той мінімум, який можливий у рамках певного плітичного компромісу.

Артем Шевченко: Чи буде зірвано план візової лібералізації саме через невиконання вимог групи країн GRECO?

Богдан Якимюк: Думаю, що GRECO обов’язково врахує ті напрацювання, які було зроблено з подачі антикорупційного комітету Верховної Ради за останні два місяці. Але цього буде недостатньо, щоб GRECO дало схвальну оцінку напередодні саміту, який відбудеться в листопаді.

TRANSPARENCY INERNATIONAL УКРАЇНА