Міністерство освіти приховує, на яких підставах рівненському нардепу присвоїли звання професора

МОНмолодьспорту вважає, що наукові праці рівненського нардепа Миколи Сороки - це персональна інформація. Фото порталу "Четверта влада"

МОНмолодьспорту вважає, що наукові праці рівненського нардепа Миколи Сороки - це персональна інформація. Фото порталу "Четверта влада"

Після оприлюднення журналістського розслідування про особливості науково-педагогічного стажу рівненського нардепа Миколи Сороки, ЧЕТВЕРТА ВЛАДА отримала інформацію з власних джерел, що присвоєння звання професора Миколі Сороці  також могло відбутися з порушеннями.

ЧЕТВЕРТА ВЛАДА взялася перевірити цю інформацію. У відповідь на перший запит Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомило, що звання професора Микола Сорока отримав 17 травня 2012 року, працюючи в Рівненському державному гуманітарному університеті.

Через місяць, 23 червня 2012 року, Микола Сорока захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук і стає доктором наук з державного управління. А вже 22 жовтня професора, доктора наук Миколу Сороку признають ректором Національного університету водного господарства та природокористування, що у Рівному. Саме звання професора є однією з умов отримання посади ректора. В свою чергу ректорська посада стає плацдармом для отримання депутатського мандату. 

Отож, на момент здобуття звання професора, у травні минулого 2012 року, Микола Сорока ще ніяк не міг бути доктором наук.

В той же час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 27 грудня 2008 р. N 1149 «Про затвердження Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента» «Вчене  звання  професора  присвоюють  працівникам  вищих навчальних  закладів  III-IV  рівня   акредитації   або   закладів  післядипломної освіти III-IV рівня акредитації:

1) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;  

2) які мають:
…  наукові, навчально-методичні  праці  і  не  менш як 10 праць,  опублікованих  після  захисту  докторської  дисертації  у  фаховихнаукових    виданнях    України,    включених   до   затвердженого МОНмолодьспортом  переліку,  чи  провідних наукових виданнях інших держав

 3) які   викладають   навчальні   дисципліни   на    високому науково-методичному   рівні,  що  підтверджено  висновком  кафедри вищого навчального закладу.

Спробуймо проаналізувати, за якими саме критеріями Микола Сорока мав право на отримання звання професора.

Про викладання дисциплін у вузах Миколою Сорокою, де його не можуть згадати студенти та чимало викладачів, ЧЕТВЕРТА ВЛАДА вже писала. Тож третій варіант виключаємо.

Виключаємо і перший, оскільки доктором наук Микола Сорока став на місяць пізніше, ніж отримав звання професора.

Але в нашому випадку і другий варіант отримання цього звання не може бути застосований до Миколи Сороки. Очевидно, що він не міг підготувати 10 праць після захисту докторської (23 червня 2012 року) перед отриманням звання професора, бо звання професора отримав раніше (18 травня 2012 року).

Вчене звання професора може бути також присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але:

1) які мають: вчене звання доцента;

стаж педагогічної роботи не менш як 15 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника або його заступника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента не менш як п´ять років.

Микола Сорока таки дійсно тривалий час був доцентом. Проте невідомо чи відповідають показники його стажу праву отримати звання професора, адже Микола Сорока це приховує.

Щоб розставити усі крапки над «і», ЧЕТВЕРТА ВЛАДА надіслала запит в МОНмолодьспорту України з проханням надати копію наказу (разом з додатками)  Міністерства щодо присвоєння  Миколі Сороці вченого звання професора.

Також просили надати перелік 10 наукових та навчально-методичних праць Миколи Сороки, опублікованих після захисту докторської  дисертації  у  фахових наукових виданнях України, зазначивши наступне: а) назва праці/роботи/статті; 2) де та коли було опубліковано.

Натомість МОНмолодьспорту вирішило, що копія запитуваного наказу з додатками та опубліковані наукові праці Миколи Сороки – то суто персональні дані (очевидно, Микола Сорока публікував їх виключно для себе, в одному екземплярі кожного з фахових видань, подалі від очей громадськості :)) – авт.)

Адвокат, медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова наполягає, що питання в запиті на інформацію стосувалося виключно публічних даних. Тільки маючи ці відомості (про опубліковані наукові праці) стає теоретично можливим відшукати їх у наукових виданнях для ознайомлення.

Людмила Панкратова. Фото з сайту irrp.org.ua

ЧЕТВЕРТА ВЛАДА спробувала сконтактувати з Миколою Сорокою, щоб вкотре спробувати отримати його дозвіл на розкриття так званих «персональних даних», якими Міністерство вважає опубліковані політиком наукові праці.

Однак народний депутат підтвердив звання одного з найбільш закритих політиків Рівненщини.

Його помічник Оксана Тимкіна повідомила, що займається лише депутатськими питаннями Миколи Сороки і не володіє інформацією про наукові доробки нардепа.

Микола Сорока традиційно слухавки мобільного не піднімає. Мовчить телефон і в його приймальні як народного нардепа.– Вважаю, що МОН не взяв до уваги гарантії, закріплені іншим законом України – Про доступ до публічної інформації»,  – каже Людмила Панкратова. – Також для обіймання посади ректора існують чітко визначені вимоги, і вони є умовою зайняття посади, тому така інформація не може захищатись правом на приватність, а підлягає оприлюдненню  згідно з дотримання принципів  гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців  ст. 3 Закону України «Про вищу освіту». До того ж науково-методичні та наукові праці вже опубліковані,  отже вони є публічними та не можуть становити будь-якої таємниці  або охоронюваної законом інформації, у т.ч. персональних даних.

Залишається сподіватися, що суд застосує чинне законодавство та здоровий глузд і зобов’яже розкрити інформацію про подробиці здобуття наукового звання народного депутата Миколи Сороки. А прокуратура притягне до відповідальності чиновників Міністерства.

Четверта Влада