Чи піде Захарченко у відставку?

Фото Сергія Лещенка

Фото Сергія Лещенка

Події 18 травня повинні були мати один-єдиний наслідок – відставку міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.

Щонайменше за те, що його підлеглі проявили злочинну бездіяльність, коли особи бандитської зовнішності спочатку влаштували потасовку у Києві, а потім побили журналістів.

При цьому, у тих, хто спостерігав безпосередньо за подіями, взагалі склалося враження, що міліція була добре обізнана в тому, що має відбутися, і мала втрутитися лише в рамках відведеного їй сценарію.

Судіть самі - під час мітингу "регіонів" з двору на Хрещатику виходить загін "Беркуту"  і рушає по Трисвятительській у бік Михайлівської площі. Журналісти біжать слідом в очікуванні, що щось відбувається на мітингу опозиції на Софійській площі, але "Беркут" повертає на Десятинну. Слідом за "Беркутом" на Михайлівську площу підіймається група з півсотні бритоголових молодиків, які навіщось тягнуть за собою кілька упаковок з водою.

Вони цілеспрямовано рушають на Велику Житомирську, де, як виявляється, стоїть БТР. Щойно вони з'явилися біля "Інтерконтиненталю", починають лупити водою "фашистів" зі "Свободи".

Все це відбувається під вікнами головного управління київської міліції. Проте міліціонери, які стоять під главком, нічого не роблять і мовчки спостерігають. Спостерігають до того часу, поки один порядний чи можливо просто непоінформований міліціонер не кидається на них з матом:

Бються? Ну і нехай
Б'ються? Ну і нехай

- Ви чого, с***, стоїте? Чого стоїте, я вас питаю? Ви що, не бачите, що робиться, а ну бігом їх розводити, бігом! – кричить чоловік і ногами пинає і б'є по потилиці ледачих колег, які навіть не поспішають лізти у бійку.

І лише після того, як бритоголові-молодчики, які прийшли з мітингу Партії регіонів, де до цього стерегли сцену, відходять до "Інтерконтиненталя", тільки тоді наче з повітря з'являється "Беркут", який мав би дійти на місце події на 10 хвилин раніше за бойовиків.

При цьому "Беркут" зосереджує свої сили лише на одній стороні – "Свободі". А молодчиків, які вже побили журналістів, свідками чого були міліціонери, "Беркут" дуже спокійно відтискає до фунікулера і відпускає НА ВОЛЮ. Ніхто не затриманий!

Вибачте, але після цього є лише одна думка - що правоохоронні органи брали участь у спланованій політичній провокації на боці однієї зі сторін, щоб потім у новинах показати, як "фашисти"-"свободівці" б'ють людей.

Навіть якщо взяти до уваги, що "свободівці" теж поводили себе агресивно, то з ними мала справлятися міліція, а не загін невідомих боксерів-"антифашистів".

Зрештою, 9 травня у Тернополі міліція якось розібралася зі "Свободою", і братки не знадобилися. Але, видно, тут був інший сценарій.

Більше того, на цьому злочинна бездіяльність МВС не завершується.

В країні вже півроку за потуранням МВС і особисто Віталія Захарченка у відкриту орудують братки, визначаючи долю держави, а міліція при цьому робить вигляд, що нічого не відбувається.

Вже пізніше журналісти роздивилися, що багато з тих братків, які билися від "регіонів" на Великій Житомирській, були помічені у зіткненнях з тими ж "свободівцями".

Наприклад, ці бритоголові чергували в Окружному суді Києва, де "свободівець" Олександр Марченко судився за результати виборів з Віталієм Чудновським, нареченим сестри голови адміністрації президента Юлії Льовочкіної.

братки спершу орудували на виборах, а тепер на мітингах
братки спершу орудували на виборах, а тепер на мітингах

Тоді близько 200 хлопців "за" Чудновського стерегли суд від 30 свободівців, що стояли на вулиці. При цьому присутній в суді "Беркут" нічого не робив, щоб видворити цих хлопців із суду.

При цьому вже тоді від цих хлопців можна було почути дуже специфічну риторику.

- Да, надо не допустить этих неофашистов к власти, – говорив один бритоголовий іншому, чергуючи під кімнатою суду.

В окружному суді бритоголові борці корчили з себе журналістів. Правда, посвідчень ніхто не показував. На мітингу Партії регіонів 18 травня дехто з цих хлопців ходив з бейджиком "Дні Європи. Телебачення", і спершу вони начебто стерегли на Європейській площі знімальний кран з камерою. Правда, під час побиття справжніх журналістів бейджики десь зникли.

Були ці хлопці і під час сутичок за хату київської вчительки Ніни Матвієнко, на яку претендують високі міліцейські чини.

Жодних кроків проти них ні під час виборів, ні пізніше, коли подібні молодики втручалися у засідання Ірпінської міськради.

Не робили нічого і зараз, коли братки били журналістів. Просто стояли осторонь.

У понеділок близько сотні журналістів прийшли під МВС вимагати або порушення кримінальної справи за перешкоджання журналістській діяльності або піти у відставку.

Звісно, що міністр і не подумав виходити до журналістів.

Знаючи про їх акцію, він пішов на засідання уряду. Звісно, дерибан бюджетних коштів, отриманих з громадян, значно важливіший, ніж охорона тих самих громадян.

Як відомо, державним бюджетом на утримання МВС передбачено 16 мільярдів. 

Коли Захарченко випрошував у президента черговий мільярд, він давив на  позитивні сторони діяльності МВС.

"Ми на високому рівні провели Євро-2012. Наші дії отримали позитивну оцінку як в країні, так і за її межами. Міністерство ретельно готувалося до виборів та забезпечило охорону громадського порядку як під час виборчого процесу, так і під час підрахунку голосів", - розказував у листопаді минулого року голова МВС.

Насправді ж виходить, що відомство Захарченка не просто не може розслідувати резонансні вбивства на кшталт загибелі родини харківського судді, воно не здатне захистити тендітну дівчину від бритоголових бандитів, яку б'ють у них на очах.

У будь-якій нормальній країні після подій 18 травня і такої ганьби міліцейського мундира міністр подав би у відставку.

У нашій же країні все обмежиться розслідуванням бездіяльності міліції. Можливо, когось показово звільнять. Не факт, що МВС знайде Вадіка "Румина". Може, він відсидиться десь у якомусь селі, як Пукач, а потім гулятиме Києвом подібно до мажора Калиновського.

А Захарченко? Ну хто ж його звільнить... Він же "сімейний".  Йому ж ще на масовому продажу травматики треба заробити.

Тетяна Ніколаєнко, Українська Правда